Справа №359/1266/17
Провадження № 3/359/731/2017
Протокол №0038/125120104/17
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
17 березня 2017 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю особи, яка притягається до відповідальності, представника митниці, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Кіровоградська область, постійно проживає: Україна, Кіровоградська область, Новоархангельський район, село Ганівка, вул. Зоряна буд. 2, працює: директор ТОВ «Авангард», паспорт громадянина України для виїзду за кордон № ЕН 264268, виданий 26.08.2010, орган, що видав 3501, персональний номер НОМЕР_1, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 10.01.2017 о 12 год. 11 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1, який відлітав літаком авіакомпанії «МАУ» до Чехії, м. Прага, рейсом №0807, своїми діями він обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.
Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину України ОСОБА_1, було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що останній відповів, що відлітає разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 та мають приблизно по 10 000 євро на одну особу. Після цього громадянина України ОСОБА_1 було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 10 000 євро та 51000 гривень, що знаходились в кишені піджака пасажира, одягненого на ньому. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 вся готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 Євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).
З виявленої суми громадянину України ОСОБА_1 та громадянці України ОСОБА_2 було пропущено по 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 51000 гривень.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ними «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.
Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_1 під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_1, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
У зв'язку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №0009/125120104/17 один примірник якого вручено під підпис громадянину ОСОБА_1 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.
Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі, - не встановлено.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у порушенні митних правил визнав повністю, зазначив, що правопорушення вчинив ненавмисно. Раніше митні правила не порушував. Він не знав, що гривні також входять в еквівалент 10000 євро тому не задекларував їх. Гроші він не приховував, вони належать йому особисто та призначені для лікування дружини, яка хвора на лейкоплакію сечового міхура. Просив врахувати указані обставини та повернути вилучену валюту.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Так, дійсно громадянин України ОСОБА_1 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 10.01.2017 року, а даними, що в ньому містяться, підтверджено факт вчинення ним даного митного правопорушення.
Вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, даними службової записки та встановлена судом.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 51000 грн., що підлягає обов'язковому декларуванню.
Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_1 полягає в недекларуванні готівки при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно зі ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Вивезення даної суми з України допускається, за умови її декларування митному органу та наявності банківської довідки на підтвердження її походження.
Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні готівки, громадянин України ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
Шкода, яку громадянин України ОСОБА_1 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території іншої держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
При прийнятті рішення суддя враховує сімейне становище ОСОБА_1 та указані ним обставини. При перевірці указаних обставин, судом встановлено, що дійсно дружина ОСОБА_1 хворіє, про що свідчать відповідні документи, а саме: клінічні дослідження, консультативні висновки лікарів, результати аналізів, чекові документи про оплату необхідних клінічних досліджень та аналізів, які останній надав в судовому засіданні.
З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилучених грошей, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_1 у зв'язку з чим, він не зможе забезпечити належне лікування своїй дружині. Конфіскація вилученої готівки в розмірі 51000 грн. не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої готівки в розмірі 52 000 грн. у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України. При цьому судом враховано, що правопорушення вчинено з необережності та вперше.
Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_1 в подальшому.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_1, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.
Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0009/125120104/17 від 10.01.2017 року готівку в розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень - повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № ЕН 264268, виданий 26.08.2010, орган, що видав 3501, персональний номер НОМЕР_1.
Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № ЕН 264268, виданий 26.08.2010, орган, що видав 3501, персональний номер НОМЕР_1 на користь державного бюджету України (р/р № 31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № ЕН 264268, виданий 26.08.2010, орган, що видав 3501, персональний номер НОМЕР_1 на користь Київської митниці ДФС (р/р № 35211035089083, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 32 грн. 40 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк