Справа № 288/960/15-ц
Провадження № 2-з/288/12/17
28 березня 2017 року. смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
при секретарі - Нечипоренко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держземагенства у Попільнянському районі Житомирської області про розірвання договору оренди землі,
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держземагенства у Попільнянському районі Житомирської області про розірвання договору оренди землі.
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 липня 2015 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі.
Під час розгляду справи представник Позивача ОСОБА_2 подала 28 березня 2017 року до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:
-вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу і будь-яким третім особам, крім власника, вчиняти будь-які дії стосовно обробітку, засівання чи будь-якого іншого використання земельної ділянки площею 4.8058 га, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради, Попільнянського району, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1824784100:02:000:0122.
Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно пункту 2 частини першої статті 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 152 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Представник Позивача, на обґрунтування застосування забезпечення позову вказує, що в зв'язку з тим, що між сторонами виник спір з приводу користування земельною ділянкою та виплатою за неї орендної плати , а тому, на сьогоднішній день, існує загроза, що як і у попередні роки, належна позивачу земельна ділянка буде використовуватись без будь-яких правових підстав іншими юридичними особами, без сплати за неї орендної плати. Відповідач, зловживаючи своїми процесуальними правами, навмисно затягує судовий розгляд справи, з метою отримати можливість, в черговий раз, дати можливість третім особам використовувати земельну ділянку. Забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідачем будь-яких дій стосовно обробітку, засівання чи будь-якого іншого використання належної позивачу земельної ділянки, надасть можливість позивачу, самостійно використовувати земельну ділянку і у випадку задоволення позову.
Також, зазначає, що вказані вище обставини свідчать про те, що існує велика ймовірність вчинення в подальшому відповідачем як юридичних так і фактичних дій, спрямованих на порушення права власності Позивача на земельну ділянку, які можуть призвести до виникнення нових судових спорів щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння наступних набувачів, земля яким може бути передана відповідачем, визнання недійсними нових договорів відносно земельної ділянки, укладених між відповідачем та будь-якими третіми особами.
На підтвердження забезпечення позову представником Позивача не надано підтверджень того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання такого рішення суду у випадку незастосування забезпечення позову. Також, представником Позивача не доведено, що у випадку проведення Відповідачем сільськогосподарських робіт на переданій йому в оренду земельній ділянці в період до винесення рішення по справі та внаслідок таких дій, неможливо буде виконати рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі.
Крім того, посилання представника Позивача в заяві, щодо існування перешкод його інтересам щодо обробітку (використання) земельної ділянки є передчасними та містяться на припущеннях.
Слід зазначити, що застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу виконувати на вказаній земельній ділянці сільськогосподарські роботи обмежить можливість реалізації його права користуватись зазначеним майном, а також перешкоджатиме господарській діяльності, з врахуванням цільового призначення земельної ділянки, яка передана Відповідачу в користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зазначені обставини в їх системному зв'язку свідчать, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», статтями 151 - 153 ЦПК України,
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держземагенства у Попільнянському районі Житомирської області про розірвання договору оренди землі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_3