Справа № 288/205/17
Провадження № 2-а/288/19/17
(в порядку скороченого провадження)
20 березня 2017 року. смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, в якому просить визнати бездіяльність Відповідача щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік протиправною, зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити Позивачу, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що має статус учасника бойових дій та відповідно/має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 12 якого визначено, що учасникам бойових дій щорічно до 05 травня, передбачена виплата разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, яка відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» станом на 05 травня 2016 року становить 1130.00 гривень, що в сумі складає 5650.00 гривень, проте у 2016 році йому виплачено разову грошову допомогу в розмірі 920.00 гривень.
Зазначений розмір визначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлено, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань» учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920.00 гривень. Тобто, у розмірі меншому, ніж це встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-XIV від 25 грудня 1998 року. Розмір виплаченої разової грошової допомоги до 05 травня визначений, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за яким щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Позивач вказує, що дане положення норми закону визнано неконституційним, згідно з рішенням Конституційного суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року та встановлено, що відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк, ні надзвичайний, ні воєнний стан в державі не вводився, отже, підстав для звуження змісту чи обсягу конституційних прав громадян України не було і не має.
Ухвалою суду від 23 лютого 2017 року відкрито скорочене провадження в справі, у якій роз'яснено Відповідачу, що у разі невизнання адміністративного позову, він упродовж десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали, може подати заперечення проти позову та докази на їх обґрунтування та повідомлено, що справа у порядку скороченого провадження буде розглянута не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову, вказану ухвалу Відповідач отримав 01 березня 2017 року.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 183-2 КАС України, справа у порядку скороченого провадження розглядається не пізніше трьох днів, у разі, якщо протягом семи днів з дня закінчення десятиденного строку наданого відповідачу для подачі заперечень, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Станом на 16 березня 2017 року заперечень від Відповідача Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на адресу суду не надійшло.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що повідомлених Позивачем обставин та долучених до матеріалів справи документів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін, а тому вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку скороченого провадження у встановлений пунктом 4 частини п'ятої статті 183-2 КАС України.
Оцінивши повідомлені Позивачем обставини, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 10 червня 2015 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Як вбачається з повідомлення Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації № Т-191 від 01 лютого 2017 року, ОСОБА_1 в 2016 році виплачено разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 920 гривень, як учаснику бойових дій, у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, відповідно до яких Кабінет Міністрів України має право встановлювати розмір виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Пунктом 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України встановлено, що норми статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», застосовуються у порядку та в розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, зазначена норма неконституційною не визнавалась.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Абзацом 5 пункту 22 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року у справі № 1-11/2012, за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частини першої - третьої статті 95, частини другої статі 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, Кабінет Міністрів України уповноважений встановлювати розмір соціальних виплат.
Також, Конституційний Суд України в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладені в новій редакції положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до яких щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року наведені положення визнані неконституційними. Отже, починаючи з 22 травня 2008 року, відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно пункту 26 розділу V1 «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-V111) встановлено, що норми і положення, серед іншого, статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дані зміни є чинними, крім того Конституційний Суд не висловлювався з приводу їх неконституційності.
В силу вимог пункту 2 частини першої Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення, у таких розмірах: учасникам бойових дій - 920 гривень.
Зазначене свідчить, що в даному випадку на період виникнення зазначених спірних правовідносин, які є предметом спору у цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який б регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997 року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
За змістом частини третьої статі 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Наведене вказує на наявність декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин та під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Таким чином, виплачуючи Позивачу в 2016 року допомогу до 5 травня в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», відповідач діяв у межах повноважень та у відповідності до законів та Конституції України.
Аналогічних висновків щодо застосування норми статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Житомирський апеляційний адміністративний суд в ухвалах від 21 грудня 2016 року, 10 січня 2017 року (справи № 283/2079/16-а; 280/1432/16-а), залишивши без змін рішення судів першої інстанції, якими відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня.
Окрім того, у аналогічній справі за позовом особи про зобов'язання здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 грудня 2016 року (справа № 577/4053/16-а) відмовив у відкритті касаційного провадження на судові рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позову.
За змістом статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Відповідач здійснив виплату допомоги Позивачу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була правомірно нарахована та виплачена позивачу у розмірі відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому понесені судові витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України відповідно до положень частини п'ятої статті 94 КАС України.
Керуючись статтями 19, 46, 95, 150 Конституції України; Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; статтями 12, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; Законом України « Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» № 79-VІІІ від 28 грудня 2014 року; пунктом 26 розділу V1 «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-V111); статтями 2, 6, 10, 11, 14, 70, 71, 94, 161-163, 183-2, 254 КАС України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Попільнянський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Попільнянського
районного суду Є.О.Зайченко