Єдиний унікальний номер № 285/3607/16-к
Провадження № 1-кп/0285/237/17
30 березня 2017 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/3607/16-к (12016060090001678 від 09.10.2016 року) по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
встановив:
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки його строк спливає 17.04.2017 року, підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не відпали, а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечила проти продовження своєму підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що до ОСОБА_5 може бути застосований більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання, оскільки той має постійне місце проживання, батька похилого віку, який потребує догляду, учасники судового провадження допитані, а отже обвинувачений не може здійснювати тиск на учасників, а за таких обставин, відпадає необхідність тримання останнього під вартою. Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Розглянувши у відповідності до ст. 331 КПК України питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, заслухавши думки учасників процесу, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 (тяжкий злочин, пов'язаний із застосуванням насильства та завдання шкоди здоров'ю людини, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк до 10 років), його особу, вік та стан здоров'я, відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, із врахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, суд не визначає розміру застави у кримінальному провадженні.
Що стосується питання зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, то на даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування) і на це вказують такі обставини: характер його умисних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких є обґрунтоване органами досудового розслідування обвинувачення; тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання судом винуватим. Крім того, суд бере до уваги думку потерпілої ОСОБА_6 , яка в попередніх судових засіданнях категорично заперечувала проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, дані про його особу, відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, але проживає від неї окремо, що свідчать про відсутність стійких соціальних зв'язків в обвинуваченого, які суд оцінює виключно у своїй сукупності, вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі особисте зобов'язання і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів, не вчиняти тиск на потерпілу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28 травня 2017 року.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :