Справа № 285/260/17
провадження № 2/0285/640/17
Іменем України
30.03.2017 року м. Новоград-Волинський
Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Помогаєва А.В., за участі секретаря судового засідання Ковальової З.С., позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
18.01.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем, який був зареєстрований 09.11.2012 року виконавчим комітетом Майстрівської сільської ради Новоград-Волинського району, актовий запис № 4.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Однак, спільне життя не склалось, спільних дітей від шлюбу не мають. Перебування в шлюбі та примирення є неможливим і суперечить їх інтересам, оскільки давно втратили один до одного почуття любові та поваги, спільне господарство не ведуть.
В судове засідання позивач з'явилась, просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні з'явився, проти позову не заперечував.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 09.11.2012 р. виконавчим комітетом Майстрівської сільської ради Новоград-Волинського району, актовий запис № 4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ТП № 097314 від 09.11.2012 р.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім'ї неможливе.
При розгляді справи суд виходив з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. А тому, враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що сім'я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін, а тому, наявні підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України позивач має право на відновлення дошлюбного прізвища після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зареєстрований 09.11.2012 року виконавчим комітетом Майстрівської сільської ради Новоград-Волинського району, актовий запис № 4.
Після розірвання шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище «Артеменко».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя А.В. Помогаєв