Справа № 752/19484/16-ц
Провадження № 2/752/1809/17
Іменем України
15.03.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Колдіної О.О.
за участю секретаря - Овдій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов»язаних зі сплатою страхового відшкодування, в порядку регресу,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу з відповідача витрат, понесених в зв»язку зі сплатою страхового відшкодування в сумі 11407,09 гривень та судових витрат у справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.07.2014 р. о 08 год. 20 хв, в м.Києві по вул.Миропільській, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «МАЗ» д.н. НОМЕР_2, з причепом д.н. НОМЕР_3, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Хонда» д.н. НОМЕР_1.
Позивач посилається на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, в зв»язку з чим МТСБУ на підставі ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило регламентну виплату власнику автомобіля «Хонда» д.н. НОМЕР_1 в розмірі 10590,09 гривень, а також понесло витрати на визначення розміру збитків в сумі 817 гривень.
Позивач, посилаючись на норми ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1191 ЦК України, просить стягнути з відповідача шкоду, пов»язану з виплатою страхового відшкодування, витрати понесені за послуги аварійного комісара та судові витрати у справі.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач повторно в судове засідання не з»явився, повідомлявся судом про місце і час судового розгляду за місцем реєстрації. Судові повістки повернулись до суду за закінченням терміну їх зберігання.
На підставі положень ст.ст.224-226 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.07.2014 р. о 08 год. 20 хв, в м.Києві по вул.Миропільській, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «МАЗ» д.н. НОМЕР_2, з причепом д.н. НОМЕР_3, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Хонда» д.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 17.09.2014р. винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_1
В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Хонда» д.н. НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2
З матеріалів цивільної справи вбачається, що власник пошкодженого транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, звернулась до Моторно (транспортного) бюро України з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до Звіту № 661 про оцінку автомобіля «Хонда» д.н. НОМЕР_1 матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого транспортного засобу, становить 12708,11 гривень.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до роз»яснень, що містяться в Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Як закріплено ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов»язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.
На момент настання даної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Судом встановлено, що МТСБУ було виплачено власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 10590,09 гривень.
Також позивачем були понесені витрати на визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу в розмірі 817 гривень, які сплачені за послуги аварійного комісара на підставі платіжного доручення № 7335 від 23.09.2014 р.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно з ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Позивачем на адресу відповідача надсилалась досудова вимога щодо відшкодування витрат, понесених МТСБУ в зв»язку із здійсненням регламентної виплати.
На момент розгляду справи будь-яких відомостей щодо задоволення даної вимоги відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних зі сплатою страхового відшкодування, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у справі.
Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 83, 88, 209, 213-215 ЦПК України
позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов»язаних зі сплатою страхового відшкодування, в порядку регресу задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України шкоду, пов»язану з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 11407 гривень 09 копійок, судовий збір в розмірі 1378 гривень.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.
Особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: