Справа № 712/2514/15-к
Провадження № 1-кп/712/36/17
27 березня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника- ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Котельня Полтавської області, українця, гр.України, з вищою освітою, пенсіонера, прож. в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, -
ОСОБА_7 , являючись службовою особою юридичної особи приватного права, одержав особисто неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах третіх осіб, за наступних обставин.
ОСОБА_7 , працюючи згідно наказу № 244 з 17.08.2007 р. на посаді начальника відділу оренди Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки, який відповідно до своєї посадової інструкції веде первинний облік справ і матеріалів щодо фізичних і юридичних осіб, яким надається в оренду кооперативне майно, забезпечує зберігання справ та інших матеріалів, бере участь у підготовці та проведенні спільних нарад з орендарями, готує проекти договорів оренди, які укладаються між орендарями і МТОБ ОСС, вносить пропозиції про стан використання матеріально-технічної бази та виконання умов оренди, вносить пропозиції адміністрації бази по безперебійній і правильній експлуатації майна МТОБ ОСС, готує до укладання договори на послуги по охороні бази, в тому числі магазинів, розробляє і впроваджує заходи по раціональному використанню обладнання, механізмів та основних засобів бази, несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових обов'язків та порушення трудової дисципліни, несе відповідальність за бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення етичних норм, тобто будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надані йому повноваження, пов'язані з займаною ним посадою, 10 грудня 2012 року в коридорі адміністративного приміщення Чераської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки за адресою АДРЕСА_2 , одержав від приватного підприємця ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 11600 грн., які той сплатив за погодження продовження строку оренди складських приміщень № 16 і № 46, які розташовані на території Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки за адресою АДРЕСА_2 , та які ОСОБА_8 орендував згідно договору від 04.01.2011 р.
Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, одержав особисто неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах третіх осіб, поєднане з вимаганням, за наступних обставин.
ОСОБА_7 , працюючи згідно наказу № 244 з 17.08.2007 р. на посаді начальника відділу оренди Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки, який відповідно до своєї посадової інструкції веде первинний облік справ і матеріалів щодо фізичних і юридичних осіб, яким надається в оренду кооперативне майно, забезпечує зберіганні справ та інших матеріалів, бере участь у підготовці та проведенні спільних нарад з орендарями, готує проекти договорів оренди, які укладаються між орендарями і МТОБ ОСС, вносить пропозиції про стан використання матеріально-технічної бази та виконання умов оренди, вносить пропозиції адміністрації бази по безперебійній і правильній експлуатації майна МТОБ ОСС, готує до укладання договори на послуги по охороні бази, в тому числі магазинів, розробляє і впроваджує заходи по раціональному використанню обладнання, механізмів та основних засобів бази, несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових обов'язків та порушення трудової дисципліни, несе відповідальність за бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення етичних норм, тобто будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надані йому повноваження, пов'язані з займаною ним посадою, в період часу з липня по листопад 2012 року, вимагав від приватного підприємця ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 11600 грн., які той мав сплатити за погодження продовження строку оренди складських приміщень № 16 і № 46, які розташовані на території Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки за адресою АДРЕСА_2 , та які ОСОБА_8 орендував згідно договору від 04.01.2011 р.
ОСОБА_8 10.12.2012 р. під час зустрічі з ОСОБА_7 в коридорі адміністративного приміщення Чераської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки за адресою АДРЕСА_2 , передав йому неправомірну вигоду в сумі 11600 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.
На підтвердження обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, сторона обвинувачення послалася на наступні досліджені в судовому засіданні докази.
- покази ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що гроші ОСОБА_7 сплачував як умову існування орендних правовідносин. Протирічити ОСОБА_7 свідок не наважувався, оскільки знав приватного підприємця, з яким було припинено договір ніби-то через конфлікт з обвинуваченим. Тому, крім орендної плати, був вимушений сплачувати ОСОБА_7 щомісячно за орендовані ним та його сином у спільному сімейному бізнесі складські приміщення № 16 - 1000 грн., №№ 46, 47, 48 - 1900 грн. Крім цього, за вимогою ОСОБА_7 , свідок оформив його до себе на посаду юрисконсульта і нараховував мінімальну заробітну плату. Гроші, з якими затримали ОСОБА_7 , є так званим «боргом» за право оренди за 4 місяці. З нагадуванням про «борги» ОСОБА_8 телефонував йому особисто. ОСОБА_9 на дії ОСОБА_7 свідок не скаржився, оскільки до обвинуваченого його направила саме вона, повідомивши, що всіма питаннями оренди займається ОСОБА_7 . Як він вважає, гроші ОСОБА_7 від нього вимагав за право оренди складських приміщень
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.п.3-7, т.1),
-протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів (а.п.124-130, т.1),
-висновок експерта № 1/57 від 18.01.2013 р. (а.п.136-138 т.1),
-протокол огляду місця події від 10.12.2012 р. (а.п.35-37, т.1),
-протокол обшуку від 10.12.2012 р. (а.п.40-42, т.1),
-Статут Черкаської міжрайонної ТОБ Черкаської ОСС (а.п.43-50, т.1),
-зміни до Статуту Черкаської міжрайонної ТОБ Черкаської ОСС (а.п.51, т.1),
-Виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.п.52, т.1),
-свідоцтво № 200012136 про реєстрацію платника ПДВ (а.п.53, т.1),
-кваліфікаційну характеристику роботи начальника філії (відділу оренди) (а.п.55-56, т.1),
-протокол огляду предмету від 11.12.2012 р. (а.п.70-73, т.1),
-фототаблицю до протоколу огляду предмету від 11.12.2012 р. (а.п.74-84, т.1),
-висновок експерта № 2/0025 від 15.01.2013 р. (а.п.102-108, т.1),
-посадову інструкцію начальника відділу по оренді (а.п.160 т.1),
-наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (а.п.161, т.1),
-постанову про визнання предметів речовими доказами та залучення їх до матеріалів кримінального провадження як речових доказів (а.п.189-191).
Будучи допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та пояснив, що одержав від ОСОБА_8 грошові кошти за надані юридичні і транспортні послуги. Будучи орендарем з 2007 р., ОСОБА_8 був обізнаний з порядком укладення, зміни і припинення договорів оренди, які підписувалися особисто керівником, тоді як він, ОСОБА_7 , виконував на підприємстві суто технічні функції, на рішення адміністрації не впливав і впливати не міг. Обвинувачений з ОСОБА_8 перебуває в особистих неприязних стосунках, а тому останній має мотив для зведення на нього наклепу.
На обґрунтування своєї версії подій, пов'язаних з одержанням ОСОБА_7 від ОСОБА_8 грошових коштів, обвинувачений ОСОБА_7 і сторона захисту навели суду наступні докази:
Покази свідка ОСОБА_9 , директора бази, з яких слідує, що вона, в силу посадових обов'язків, одноособово вирішує питання оренди і до компетенції обвинуваченого як начальника відділу оренди рішення про укладення, продовження чи розірвання договорів оренди складських приміщень, збільшення чи зменшення розміру орендної плати не відносяться. Договори укладаються на шестимісячний строк і автоматично продовжуються на той самий період у випадку відсутності відмови від договору. Обов'язком ОСОБА_7 є лише складання проектів договорів та ведення іншої, пов'язаної з орендою, документації.
Статут Черкаської міжрайонної ТОБ Черкаської ОСС, з якого слідує, що укладення договорів є правом директора (п.6.4.3),
Копії договорів об'єктів нерухомості (а.п.9-12), які від імені Орендодавця - Черкаської МТОБ ОСС, підписані директором вказаного підприємства,
Посадову інструкцію начальника відділу по оренді, затверджену директором Черкаської МТОБ ОСС 18.08.2007 р. (а.п.160), з якої слідує, що погодження продовження строку оренди до повноважень і посадових обов'язків начальника відділу по оренді не відноситься.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.4 ст.368-3 КК України за кваліфікуючою ознакою вимагання неправомірної вигоди не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Так, вимагання неправомірної вигоди може мати місце у випадку вимоги неправомірної вигоди з погрозою вчинення (не вчинення) дій з використанням свого службового становища стосовно особи, яка надає чи передає неправомірну вигоду або умисне створення особою, яка виконує управлінські функції в юридичній особі приватного права, умов, за яких особа вимушена надати чи передати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
Однак, як слідує з зібраних у справі доказів, погроз, шантажу, чи створення умов, за яких ОСОБА_8 вимушений був передати ОСОБА_7 неправомірну вигоду, від ОСОБА_7 , не поступало. ОСОБА_8 добровільно пристав на пропозицію ОСОБА_7 сплачувати йому неправомірну вигоду і вважав таку пропозицію цілком прийнятною. Вказаний висновок суду підтверджується показами ОСОБА_8 про те, що він не скаржився на дії ОСОБА_7 керівництву бази, незважаючи на істотну тривалість кримінального правопорушення. Отже, доводи сторони обвинувачення про вимагання ОСОБА_7 грошових коштів у Діденка суд вважає нічим не підтвердженим припущенням.
За наведених вище обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.3 ст.368-3 КК України як одержання службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах ОСОБА_8 .
Судом не можуть бути прийняті в якості доказів необґрунтованості вищевказаного обвинувачення покази свідка ОСОБА_9 в частині неможливості впливу Дрижирука на вирішення питань щодо продовження строку оренди складських приміщень ОСОБА_8 .
Як далі пояснила ОСОБА_9 , підшукуванням орендарів, в тому числі і ОСОБА_8 , а також складанням проектів договорів оренди займався особисто ОСОБА_7 .. ОСОБА_7 було розроблено типовий проект договору оренди з строком дії 6 місяців. Незважаючи на твердження ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про автоматичну пролонгацію такого договору, вони визнали, що фактично орендарі по закінченні строку договору письмово звертаються до адміністрації з заявою про його продовження. Дану обставину підтвердив і свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні. Такий порядок діловодства ОСОБА_7 використав на свою користь, запропонувавши ОСОБА_8 за неправомірну вигоду забезпечити продовження строку дії договору оренди.
Остаточне рішення щодо оренди приміщень приймає керівник підприємства, проте обов'язковою умовою є попереднє складання відповідного проекту договору (листа, додаткової угоди), в даному випадку, ОСОБА_7 , та внесення пропозицій щодо доцільності укладення договору або його переукладення на наступний строк, що також входило до кола посадових обов'язків ОСОБА_7 . Такі дії суд розцінює як погоджувальні дії особи, відповідальної за оренду, тобто ОСОБА_7 , в силу службових повноважень.
Оцінюючи покази свідка ОСОБА_8 в сукупності з даними протоколу огляду місця події (сходів, що ведуть до підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 , де було виявлено та вилучено хаотично розкидані помічені грошові кошти в сумі 11600 грн.), протоколу обшуку, відповідно до якого на долонях та куртці ОСОБА_7 виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, висновку експертизи вказаної речовини № 2/0025 від 12.01.2015 р., протоколу про результати аудіо-відеоконтролю за місцем вчинення злочину, стенограми аудіо запису від 10.12.2012 р., на якій зафіксовано факт отримання обвинуваченим у ОСОБА_8 грошових коштів, які ОСОБА_7 поклав до кишені куртки, суд робить висновок, що гроші в сумі 11600 грн., які були виявлені в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , є предметом неправомірної вигоди і одержані ОСОБА_7 від ОСОБА_8 .
При цьому суд не може не враховувати поведінку ОСОБА_7 , який при затриманні викинув одержані від ОСОБА_8 грошові кошти і заперечив факт їх отримання.
Твердження ОСОБА_7 про одержання ним від ОСОБА_10 коштів за користування автомобілем та заробітної плати не підтверджуються жодними доказами та спростовуються показами свідка ОСОБА_11 , бухгалтера ФОП ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 лише формально рахувався на посаді юрисконсульта.
Тому, невизнання своєї вини ОСОБА_7 суд розцінює як засіб уникнути відповідальності.
ОСОБА_7 відповідно до наказу № 244 з 17.08.2007 р. являвся начальником відділу оренди Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки. Відповідно до посадової інструкції начальника відділу по оренді він володіє організаційно-розпорядчими повноваженнями, тобто є службовою особою.
У відповідності з роз'ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Отже, суд на підставі доказів, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх з точки зору відносності, допустимості, достовірності, в а своїй сукупності достатності для вирішення справи, робить висновок про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і необхідності винесення обвинувального вироку.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.368-3 КК України, а саме: прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, оскільки він, підготувавши та здійснивши організаційну роботу, пов'язану з продовженням строку дії договору оренди, тим самим вчинив дії на користь ОСОБА_8 , які входили до кола його посадових повноважень, за що особисто одержав від ОСОБА_8 гроші в сумі 11600 грн.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини і мотиви кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає позитивну характеристику, вчинення кримінального правопорушення вперше, стан здоров*я і вік.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд вважає, що сукупність пом'якшуючих покарання обставин істотно зменшує суспільну небезпеку кримінального правопорушення, тому суд вважає можливим призначити йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст.368-3 КК України.
Крім того, відносно ОСОБА_7 необхідно застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення його права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій незалежно від форм власності підприємств.
Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, -
Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КПК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн., з позбавленням його права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах незалежно від форм власності строком на один рік..
Стягнути з ОСОБА_7 витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 564 грн.50 коп. Кошти перерахувати: рахунок - 31116115700002, отримувач - УДКСУ у м. Черкассах, ЄДРПОУ отримувача - 38031150, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, ККДБ (код класифікації доходів бюджету) - 24060300.
Речові докази: грошові кошти в сумі 11600 грн., які передані на тимчасове зберігання в касу ВФЗБО УМВС України в Черкаській області, повернути за належністю ОСОБА_8 , курточку, вилучену під час обшуку ОСОБА_7 , повернути за належністю останньому, марлеві тампони зі змивами з лівої та правої долонь ОСОБА_7 , які були вилучені під час обшуку ОСОБА_12 , конверт із зразком СХР, здані в камеру схову СУ УМВС України в Черкаській області, знищити.
На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий