Справа №: 343/2241/16-к
Провадження №: 1-кп/0343/20/17
29 березня 2017 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченої - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 11.01.2014 року за номером № 12014090160000021, про обвинувачення
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Перечин Закарпатської області, жительки АДРЕСА_1 , угорки, громадянки України, одруженої, на утриманні якої знаходяться двоє неповнолітніх дітей, без освіти, непрацюючої, раніше судимої:
- 17 листопада 2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;
- 26 травня 2015 року Літинським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року вирок Літинського районного суду Вінницької області від 26 травня 2015 року скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено вважати ОСОБА_10 засудженою за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2014 року виконувати самостійно;
- 10 листопада 2015 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
- 24 листопада 2016 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_10 вчинила крадіжку, тобто таємно викрала чуже майно за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням в житло.
Злочин вчинено за наступних обставин:
ОСОБА_10 , вступивши в злочинну змову з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , 09.11.2013 року близько 14.00 год., діючи умисно, з метою особистого збагачення та корисливих мотивів, через незачинені двері проникла в приміщення квартири ОСОБА_6 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , в той час як ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , об'єднані єдиним спільним умислом на вчинення крадіжки з помешкання ОСОБА_6 , залишились на сторожі біля будинку АДРЕСА_3 , щоб у випадку небезпеки попередити ОСОБА_10 . З вказаної квартири ОСОБА_10 таємно викрала належні потерпілій ОСОБА_6 золоті ювелірні вироби, а саме: золотий ланцюжок, вагою 4,12 грами, вартістю 1565,60 грн., кулон у вигляді сердечка, вагою 1,5 грама, вартістю 570,00 грн., кулон у вигляді розп'яття, вагою 1,5 грама, вартістю 570,00 грн., кулон у вигляді ангела, вагою 1,5 грама, вартістю 570,00 грн., золотий перстень з камінчиком білого кольору, вагою 1,98 грама, вартістю 752,40 грн., а також ювелірні вироби зі срібла: перстень, вагою 3 грами, вартістю 111,00 грн., сережку, вагою 2 грами, вартістю 74,00 грн. та сережку, вагою 3 грами, вартістю 111,00 грн., а всього майна на загальну суму 4324,00 грн.
Того ж дня, близько 15.00 год., продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з метою вчинення крадіжки чужого майна, на автомобілі таксі приїхали в с.Гошів Долинського району Івано-Франківської області, де зупинились неподалік будинку ОСОБА_5 . Діючи умисно, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_11 повторно вступили між собою в злочинну змову, після чого, реалізовуючи спільний злочинний умисел на вчинення крадіжки чужого майна з вказаного будинку, ОСОБА_12 залишилась на сторожі в автомобілі таксі, а ОСОБА_11 біля будинку ОСОБА_5 , щоб у випадку небезпеки повідомити ОСОБА_10 , яка, знайшовши ключ в господарському приміщенні, відчинила ним вхідні двері та проникла в житловий будинок ОСОБА_5 , що знаходиться по АДРЕСА_4 , звідки таємно викрала належні останній золоті ювелірні вироби, а саме: перстень, вагою 3,2 грами, вартістю 1216,00 грн., перстень, вагою 2,47 грами, вартістю 938,60 грн., перстень, вагою 1,06 грами, вартістю 402,80 грн., перстень, вагою 1,23 грами, вартістю 467,40 грн., печатку, вагою 4,5 грами, вартістю 1710,00 грн., перстень з камінчиками у вигляді ромбів, вагою 1,98 грами, вартістю 752,40 грн., перстень з камінчиком червоного кольору, вагою 2,83 грами, вартістю 1075,40 грн., перстень з візерунком у вигляді квітки, вагою 1,97 грами, вартістю 748,60 грн., перстень з візерунком у вигляді пелюстки, вагою 1,61 грами, вартістю 611,80 грн., перстень з камінчиками, вагою 4,77 грам (750 проба), вартістю 2322,00 грн., кулон зигзагоподібної форми, вагою 2,08 грами, вартістю 790,40 грн., кулон у вигляді квітки, вагою 1,32 грами (750 проба), вартістю 642,00 грн., кулон у вигляді краплі, вагою 1,41 грами (750 проба), вартістю 686,00 грн., сережка у формі ланцюжка, вагою 2,13 грами, вартістю 809,00 грн., сережка у формі ланцюжка, вагою 2,06 грами, вартістю 782,80 грн., медальйон з зображенням Божої матері, вагою 1,58 грами (750 проба), вартістю 769,00 грн., ланцюжок, вагою 0,96 грами, вартістю 364,80 грн., ланцюжок, вагою 6,94 грами, вартістю 2637,20 грн., ланцюжок, вагою 2,13 грами (750 проба), вартістю 1037,00 грн., кулон у формі ведмедика, вагою 1,5 грами, вартістю 570,00 грн. та пару сережок, вагою 2 грами, вартістю 760,00 грн., а всього викрала майна на загальну суму 20 000,00 грн., частину якого передала ОСОБА_12 .
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала, пояснивши, що обставин вчинення вказаних в обвинувальному акті 2 епізодів крадіжок в Долинському районі Івано-Франківської області не пригадує, тому що пройшло багато часу.
Крім визнання самою обвинуваченою ОСОБА_10 , її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілих, речовими доказами та документами.
Так, потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що 09.11.2013 року вона була на роботі. Свекруха, яка залишилася вдома, бачила, що з будинку виходили 2 жінки циганської національності, а мужчина такої ж національності сидів на лавочці біля будинку. Тоді ж виявили, що зникли ювелірні вироби, що були в коробці від запальнички, яка знаходилася на комоді біля телевізора. Наступного дня зателефонували праціники поліції, які повідомили, що затримали ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , в яких було вилучено де-які належні їй ювелірні вироби, викрадені напередодні, зокрема 1 перстень. При цьому затримана ОСОБА_14 вказала, що цей перстень викрала ОСОБА_15 . Також вже засуджений ОСОБА_16 , ще до суду, добровільно відшкодував їй 1300,00 грн. завданої крадіжкою шкоди.
Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що 09.11.2013 року в районі обіду вона та члени її сім'ї були відсутні вдома. Коли вона виходила з будинку, то зачинила вхідні двері, а ключ заховала в сараї. Всі члени сім'ї знають про цю схованку. Близько 15.00 год. того ж дня на її мобільний телефон зателефонував чоловік ОСОБА_17 , який сказав, щоб вона терміново поверталася додому та пояснив, що невідомі особи проникли в будинок та викрали належні їм ювелірні вироби. Через півгодини вона приїхала з батьком додому, побачила на подвір'ї їх господарства осіб циганської національності: чоловіка та двох жінок віком до 25 років, невисоких на зріст. Також на подвір'ї був її чоловік та його племінник з дружиною. Зі слів чоловіка, племінник ОСОБА_18 помітив, як вказані вище особи метушилися поблизу сараю і зателефонував йому та розповів, що двері будинку відчинені, а на території подвір'я знаходяться цигани. Коли чоловік приїхав додому, то виявив, що зі спальної кімнати зникли належні їм золоті вироби, що зберігалися на поличці біля ліжка в коробочці синього кольору. Будучи затриманими чоловіком та його племінником, цигани повернули де-які вкрадені речі. При цьому вони віддали і де-які речі, що їй не належали.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.11.2013 року (а.с. 42), ОСОБА_19 повідомив міліцію, що 09.11.2013 року на протязі дня невідомі особи через відчинені двері проникли до його квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де в спальній кімнаті з паперової коробки, що була на комоді, викрали 5 ювелірних виробів із золота та 3 зі срібла на загальну суму 5000,00 грн.
У відповідності до протоколу огляду місця події від 16.11.2013 року та (а.с. 58), предметом огляду є ювелірний виріб, який 09.11.2013 року було викрадено з квартири ОСОБА_6 - золотий перстень з камінцем білого кольору, вагою 1,98 грам.
Згідно з протоколом огляду місця події від 11.11.2013 року (а.с. 57), проведеним оглядом встановлено, що ОСОБА_17 добровільно видав ювелірний виріб - жіночий перстень з металу жовтого кольору з 7 камінцями у верхній його частині, який йому 09.11.2013 року віддала невідома особа циганської національності разом з іншими викраденими ювелірними виробами.
Постановою про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 16.11.2013 року (а.с. 59) підтверджується, що вказаний ювелірний виріб, який ОСОБА_17 добровільно видав 11.11.2013 року працівникам міліції, визнано речовим доказом та передано на зберігання власниці ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.11.2013 року (а.с. 40), ОСОБА_20 повідомив поліцію, що 09.11.2013 року о 14.30 год. невідомі особи, відкривши двері ключем, який був захований в сараї, проникли в будинок його дочки ОСОБА_5 , що знаходиться в АДРЕСА_4 , звідки викрали ювелірні вироби в кількості 15 штук на загальну суму 10 000,00 грн.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.11.2013 року (а.с. 41), ОСОБА_17 повідомив поліцію, що 09.11.2013 року близько 14.00 год. невідомі особи, відкривши двері ключем, який був захований в сараї, проникли в його будинок, що знаходиться в с.Гошів Долинського району Івано-Франківської області, звідки викрали ювелірні вироби в кількості 20 штук на загальну суму 12 000,00 грн.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 09.11.2013 року та доданих до нього фототаблиць (а.с. 43-46), місцем події є житловий будинок ОСОБА_17 , що знаходиться по АДРЕСА_4 . Прямо від входу в будинок знаходяться двері, через які здійснюється вхід у спальну кімнату, які на момент огляду відчинені. Ліворуч від входу в кімнату стоїть дерев'яна шафа коричневого кольору без дверей. Зі слів потерпілої ОСОБА_5 , на верхній полиці вказаної шафи знаходилася коробка синього кольору, в якій були належні їй та чоловікові ювелірні вироби, а саме: 4 персні, чоловіча печатка, 5 жіночих перснів, пара сережок у формі ланцюжка, кулон з перлиною, 2 ланцюжки, медальйон, кулон, 2 браслети, які були викрадені.
Згідно з протоколом огляду місця події від 11.11.2013 року (а.с. 49-50), предметом огляду є ювелірні вироби, які ОСОБА_5 добровільно видала працівникам міліції та пояснила, що дані вироби у неї було викрадено 09.11.2013 року.
У відповідності до протоколу огляду від 15.11.2013 року та доданої до нього фототаблиці (а.с. 51-54), предметом огляду є ювелірні вироби, які зазначені в переліку викрадених з будинку ОСОБА_5 09.11.2013 року ювелірних виробів в обвинувальному акті, а саме: перстень, вагою 3,2 грами, перстень, вагою 2,47 грами, перстень, вагою 1,06 грами, перстень, вагою 1,23 грами, печатка, вагою 4,5 грами, перстень з камінчиками у вигляді ромбів, вагою 1,98 грами, перстень з камінчиком темно-червоного кольору, вагою 2,83 грами, перстень з візерунком у вигляді квітки, вагою 1,97 грами, перстень з візерунком у вигляді пелюстки, вагою 1,61 грами, перстень з камінчиками, вагою 4,77 грам, кулон зигзагоподібної форми, вагою 2,08 грами, кулон у вигляді квітки, вагою 1,32 грами, кулон у вигляді краплі, вагою 1,41 грами, сережка у формі ланцюжка, вагою 2,13 грами, сережка у формі ланцюжка, вагою 2,06 грами, медальйон з зображенням Божої матері, вагою 1,58 грами, ланцюжок довжиною 17 см, вагою 0,96 грами, ланцюжок довжиною 55 см, вагою 6,94 грами, ланцюжок довжиною 40 см, вагою 2,13 грами.
Згідно з постановою про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 16.11.2013 року (а.с. 55), вищевказані ювелірні вироби, які були викрадені з будинку ОСОБА_5 , визнано речовими доказами та передано потерпілій на зберігання.
З вироку Долинського районного суду Івано-Франківської області в справі № 343/1234/14-к від 02.07.2014 року (а.с. 75-77), який набрав законної сили, вбачається, що ОСОБА_12 засуджено за ст.ст. 185 ч.ч. 1,3; 70 КК України до 1 року і 6 місяців позбавлення волі. ОСОБА_12 визнано винною в тому, що вона вступила в змову з ОСОБА_11 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з якими 09.11.2013 року близько 14.00 год. з метою особистого збагачення, підійшли до будинку АДРЕСА_3 , де з метою вчинення крадіжки чужого майна ОСОБА_12 разом з ОСОБА_11 , діючи умисно, маючи на меті вчинити крадіжку з помешкання ОСОБА_6 , залишились на сторожі біля будинку АДРЕСА_3 , щоб попередити у випадку небезпеки, а особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, через незачинені двері проникла в приміщення квартири ОСОБА_6 , яка знаходиться по АДРЕСА_2 , звідки таємно викрала належні останній золоті ювелірні вироби на загальну суму 4324,00 грн. Того ж дня, близько 15.00 год., продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_12 разом з ОСОБА_11 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою вчинення крадіжки чужого майна, на автомобілі таксі «Волга», приїхали в с.Гошів Долинського району, де зупинились неподалік будинку ОСОБА_17 та ОСОБА_5 . Діючи умисно, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, вступили між собою в злочинну змову, після чого, реалізовуючи спільний умисел, спрямований на вчинення крадіжки майна з вказаного будинку, ОСОБА_12 залишилась на сторожі в автомобілі таксі, а ОСОБА_11 біля будинку ОСОБА_17 та ОСОБА_5 , щоб у випадку небезпеки повідомити особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, яка, знайшовши ключ, відчинила ним вхідні двері та проникла в даний житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_4 , звідки таємно викрала належні останнім золоті ювелірні вироби на загальну суму 20000,00 грн.
За вчинення вказаних злочинів також засуджено ОСОБА_11 , що підтверджується вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області в справі № 343/142/14-к від 25.04.2014 року (а.с. 78-79).
Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченої ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Дії обвинуваченої ОСОБА_10 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням в житло.
В судовому засіданні обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено.
До пом'якшуючих покарання обвинуваченої обставин суд відносить добровільне відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_5 , що підтверджується заявою останньої від 29.03.2017 року (а.с. 128).
При цьому суд вважає, що вказану в обвинувальному акті обтяжуючу обставину рецидив злочинів слід виключити з обвинувачення ОСОБА_10 , оскільки рецидив злочинів - це вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин, а обвинувачена ОСОБА_10 станом на час вчинення даного злочину - 09.11.2013 року не мала судимості за умисний злочин.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно з ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє дляїї виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_10 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею умисного злочину проти власності, особу обвинуваченої, зокрема те, що вона одружена, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, освіти не має, на обліку в Закарпатському обласному наркологічному диспансері не перебуває, хворіє на захворювання легень, що підтверджується виданими Ужгородською міською поліклінікою довідками та виписками з медичних карток обвинуваченої (а.с. 72,80-87), не працює, неодноразово судима за вчинення крадіжок з проникненням в житло. Востаннє ОСОБА_10 засуджена 10 листопада 2015 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі та 24.11.2016 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки (а.с. 96,109-110).
Оскільки даний злочин ОСОБА_10 вчинила 09.11.2013 року, тобто до постановлення вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 10.11.2015 року, то суд вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченій визначити за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, зарахувавши до призначеного покарання частково відбуте нею покарання за вищевказаним вироком Вінницького районного суду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_10 неможливе без ізоляції її від суспільства, а тому їй слід призначити покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, обравши його у виді позбавлення волі на строк.
При цьому суд вважає, що вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2014 року, яким ОСОБА_10 засуджена за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування та вирок Залізничного районного суду м.Львова від 24.11.2016 року, яким вона засуджена за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки, які на даний час не виконано, слід виконувати самостійно.
Зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що саме такі вид та міра покарання, обрані обвинуваченій, будуть необхідними й достатніми для її виправлення та попередження нових злочинів і відповідають не тільки тяжкості вчинених злочинів, обставинам справи, але і особі обвинуваченої та меті покарання.
Одночасно суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_8 про зарахування обвинуваченій ОСОБА_10 строку перебування її в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження у строк покарання відповідно до п.п. г) п.4 ч.5 ст. 72 КК України з 11.01.2016 року по теперішній час з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі підлягає до задоволення, оскільки встановлено, що весь цей період обвинувачена ОСОБА_10 перебувала в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінальних проваджень, що підтверджується ухвалами судів про її етапування (а.с. 136-142).
При цьому суд також враховує, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2016 року в справі № 308/5719/16-к (а.с. 73-74) засудженій вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 10.11.2015 року ОСОБА_10 зараховано в строк покарання строк її попереднього ув'язнення з моменту затримання 24.02.2015 року до набрання вироком законної сили 11.01.2016 року, та строк її затримання з 07.11.2014 року по 10.11.2014 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Як вбачається з протоколу затримання (а.с. 133-135), ОСОБА_10 затримано 24.02.2015 року, а тому строк відбування покарання слід рахувати з даного часу.
Таким чином судом встановлено, що станом на час постановлення даного вироку обвинувачена ОСОБА_10 , з урахуванням перерахунку їй строку покарання у відповідності до вимог ст. 72 КК України, відбула 4 роки 2 місяці та 16 днів позбавлення волі.
Судових витрат у кримінальному провадженні не має. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370,373,374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 10 листопада 2015 року, остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців, зарахувавши їй в строк покарання частково відбуте покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 10.11.2015 року.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2014 року та вирок Залізничного районного суду м.Львова від 24.11.2016 року щодо ОСОБА_10 виконувати самостійно.
Початок відбування строку покарання засудженій ОСОБА_10 рахувати з 24 лютого 2015 року - з часу її затримання.
На підставі ч.5 ст. 72 Кримінального кодексу України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, зарахуватиобвинуваченій ОСОБА_10 в строк покарання строк її перебування в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінальних проваджень з 11 січня 2016 року по час набрання даним вироком законної сили.
Речові докази в кримінальному провадженні: викрадені ювелірні вироби із будинку ОСОБА_5 (а.с. 55) - повернути власнику ОСОБА_5 ; ювелірний виріб, добровільно виданий ОСОБА_17 (а.с. 59) - повернути власнику ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з часу його проголошення через Долинський районний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя: