Справа №: 343/126/17
Провадження №: 1-кп/0343/44/17
24 березня 2017 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свалява Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання якого АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, без освіти, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 14.07.2015 року Ленінським районним судом м. Полтава за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), що поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин:
ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та, маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість, під час іспитового строку повторно вчинив злочин.
Так, 15 грудня 2016 року біля 21.00 год. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебував у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Через деякий час ОСОБА_11 покинув приміщення квартири та вийшов на вулицю. За ним вслід вийшов ОСОБА_4 , який знаючи, що в ОСОБА_12 при собі є кошти та мобільний телефон, вирішив заволодіти ними.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , поваливши ОСОБА_11 на землю, став наносити йому удари по обличчю. Від нанесених побоїв ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців, садна, подряпини та рани в ділянці обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Завершивши наносити удари, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, відкрито заволодів грошима ОСОБА_12 у сумі 2000 грн., які знаходились у внутрішній кишені його куртки, а також мобільним телефоном, марки «LG Leon Н324», вартістю 2000 грн., який знаходився у передній кишені його штанів, з сім-картами операторів мобільного зв'язку «МТС» та «Київстар», вартістю по 25 грн. кожна.
Таким чином, ОСОБА_4 , застосовуючи насильство щодо ОСОБА_12 , відкрито заволодів його мобільним телефоном та грошима, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 4 050 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Вказав, що він 15 грудня 2016 року приїхав з другом до будинку ОСОБА_9 (Руміни), що в АДРЕСА_2 . Там був ОСОБА_11 з дівчиною, які згодом викликали таксі і поїхали в нічний магазин за випивкою. Повернувшись, всі почали розпивати спиртні напої. Згодом у ОСОБА_11 задзвонив телефон і він вийшов у двір. Так як останній йому не сподобався, він вийшов за ним на двір, кинув його на землю і почав наносити удари. Потім він витягнув з кишені штанів ОСОБА_11 білий телефон, марки «LG», а з внутрішньої кишені куртки - гроші у сумі 2000 грн. і пішов у будинок, а потерпілий встав і пішов у невідомому йому напрямку. Повернувшись до будинку, він віддав телефон подрузі ОСОБА_11 , а гроші витратив на власні потреби. Незначну суму грошей, що залишилась, він віддав працівникам поліції. Вважає, що вчинив неправильно, у вчиненому кається, шкоду потерпілому не відшкодував.
Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість повністю підтверджується сукупністю належних, допустимих і узгоджених між собою доказів, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_11 суду пояснив, що 15 грудня 2016 року приблизно в 21.00 год. він з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та іншими особами перебували в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де розпивали придбане за його кошти спиртне. Коли у нього задзвонив телефон, він покинув приміщення квартири та вийшов на вулицю. За ним вслід вийшов ОСОБА_4 . Останній, наблизившись до нього, потягнув його за будинок і почав наносити удари по обличчю кулаками. Нічого не кажучи, він забрав у нього 2000 грн., які знаходились у внутрішній кишені куртки, та телефон, який був у передній кишені штанів із двома сім-картами операторів «МТС» та «Київстар». До інциденту будь-яких конфліктів у нього з ОСОБА_4 не було. Так як телефон і кошти обвинувачений йому не повернув, тому має претензії до нього матеріального та морального характеру. Просив карати на розсуд суду.
Показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні вказала, що проживає разом із ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 . 15 грудня 2016 року до них у гості прийшов ОСОБА_14 зі своєю дівчиною ОСОБА_15 . Вони принесли вино та шоколад дітям і сиділи на кухні. Коли ОСОБА_14 вийшов з будинку розмовляти по телефону, за ним вийшов ОСОБА_4 . Їх не було приблизно 15 хвилин. Після чого ОСОБА_4 повернувся до будинку і нічого не розповідав. Грошей чи телефону він нікому не давав.
Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що 15.12.2016 р. вони з ОСОБА_16 сиділи в неї вдома і випивали вино. Згодом за її пропозицією вони поїхати до ОСОБА_17 . Дочекавшись останню, вони вирішили поїхали до магазину «Сівка» за спиртними напоями. З ними поїхав і ОСОБА_4 . Повернувшись, вони накрили стіл і сиділи на кухні. У квартирі ОСОБА_18 були її діти та подруга ОСОБА_19 . Коли ОСОБА_11 вийшов на двір, за ним пішов ОСОБА_4 . Їх довго не було. Шуму чи крику не було чути. ОСОБА_4 повернувся сам. На її запитання, де ОСОБА_20 , останній відповів, що побив його і той втік. Про те, що він забрав гроші і речі ОСОБА_21 , не розповідав, нікому нічого не повертав. Згодом від ОСОБА_11 вона дізналася, що ОСОБА_4 забрав у нього гроші в сумі 2000 чи 3000,00 грн. і телефон.
Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_4 перебуває у нормальних відносинах, а ОСОБА_11 не знає. 15.12.2016 р. близько 17.00-18.00 год. вона прийшла з ОСОБА_22 і ОСОБА_23 додому. Там були ОСОБА_24 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , які мали випивку. Коли прийшов ОСОБА_25 , не пригадує. Сиділи та відпочивали на кухні. Вона відлучалась до сусідньої кімнати, щоб пригледіти за дітьми. Згодом ОСОБА_11 вийшов з будинку, а за кілька хвилин за ним вийшов ОСОБА_4 . Що відбувалось на дворі їй не відомо. Повернувся тільки ОСОБА_4 , нічого не розповідав, навіть про те, що побив ОСОБА_26 . ОСОБА_4 у її присутності нікому ні телефону, ні грошей не віддавав. Про інцидент дізналася від працівників поліції.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.01.2017 року та фототаблицями до нього, з яких вбачається, що ОСОБА_4 розповів та показав про обставини скоєння грабежу відносно потерпілого ОСОБА_11 , які мали місце 15.12.2016 року у дворі будинку по АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 пояснив, що 15.12.2016 р. близько 21.00 години він, ОСОБА_11 та їхні знайомі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували у вказаному будинку в квартирі АДРЕСА_3 . Потім ОСОБА_4 побачив як до ОСОБА_11 хтось зателефонував і останній вийшов на вулицю, а вслід за ним вийшов і він ( ОСОБА_4 ). Перебуваючи на вулиці, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 спершу розмовляли, після чого ОСОБА_4 , знаючи, що у ОСОБА_11 є кошти і телефон, вирішив ними незаконно заволодіти. В цей час ОСОБА_4 знаходився одразу біля входу у квартиру, а ОСОБА_11 стояв навпроти нього на відстані руки. З метою заволодіння майном ОСОБА_11 . ОСОБА_4 обома руками схопив його за одяг, повалив на землю, після чого виліз на нього та почав обома руками наносити йому удари по обличчю. Завершивши наносити удари, ОСОБА_4 розстебнув куртку, в якій був одягнений потерпілий, та з внутрішньої правої кишені витягнув гроші, які забрав собі. Після цього ОСОБА_4 у зовнішній кишені штанів, зі слів потерпілого, знайшов мобільний телефон, який також забрав собі. Незаконно заволодівши майном потерпілого, ОСОБА_4 відпустив його, а сам повернувся до квартири (а.п. 61-68).
Даними висновку експерта № 348 від 05.01.2017 р., згідно якого у ОСОБА_11 малися тілесні ушкодження: синці, садна, подряпина та рана в ділянці обличчя, які можуть відповідати терміну, вказаному у постанові. Оскільки морфологічні особливості (краї, кінці...) рани верхньої губи справа в представлених медичних документах не вказані, термін загоєння не відомий, вирішити питання про те, якою була рана, дією якого предмета вона спричинена, а також визначити ступінь тяжкості її немає можливості. Решта зазначених вище тілесних ушкоджень утворилися від дії тупих твердих предметів (подряпина від дії тупого твердого предмета з обмеженою діючою поверхнею) і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.п. 51-52).
Даними довідки, виданої в Долинське ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, згідно якої станом на 15.12.2016 р. вартість бувших у вжитку наступних речей могли б становити: мобільний телефон фірми «LG Leon H 324» - 2000,00 грн., сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС» - 25,00 грн., сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 25,00 грн. (а.п. 50).
Аналізуючи та оцінюючи здобуті у провадженні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про повне підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильну кваліфікцію його дій за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення майна чужого ( грабіж ), що поєднане з насильством, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, повторно.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, та відповідно до положень Загальної частини КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 неодружений, не працює, характеризується посередньо, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку. Також суд враховує його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків та вік.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить те, що обвинувачений у вчиненому розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З врахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, звільнившись з місць позбавлення волі позитивних висновків не зробив, ставши на шлях скоєння нових злочинів, суспільно - корисною працею не зайнятий, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжкого, а також, враховуючи пом'якшуючі обставини, наведені вище, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі. Зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає, що саме такий вид та міра покарання, обрані обвинуваченому, будуть необхідними й достатніми для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і відповідають не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам провадження, але й особі обвинуваченого та меті покарання.
Судом також встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Полтава від 14.07.2015 р. ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки (а.п. 56-57, 58-59).
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне при визначенні остаточного покарання ОСОБА_4 застосувати правила ст. 71 КК України та частково приєднати невідбуте покарання за вищевказаним вироком.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 у строк відбуття покарання слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 16.12.2016 року до вступу вироку суду в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської областівід 18.12.2016 року, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 09.20 годин 16.12.2016 року (а.п. 21-22). Ухвалою Долинського районного суду від 01 лютого 2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід - тримання під вартою на 60 діб до 01 квітня 2017 року (а.п. 28). У зв'язку із засудженням ОСОБА_4 до покарання у вигляді позбавлення волі, термін обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який закінчується 01.04.2017 року, слід продовжити на строк 60 днів.
Цивільний позов не пред'являвся.
Процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз, в даному кримінальному провадженні не встановлено.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до правил ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтава від 14.07.2015р. та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 4 ( чотири ) роки 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, визначивши кінцевий термін його дії 22 травня 2017 року.
Термін відбування покарання рахувати з 16 грудня 2016 року з часу фактичного затримання і до спливу строків, визначених законом.
В строк відбуття покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 час його перебування під вартою з 16.12.2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.
Речові докази: - грошові кошти у сумі 100 гривень, однією грошовою купюрою, номіналом 100 гривень, серії ГГ №1665730, що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_11 , повернути власнику - потерпілому ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з часу його проголошення через Долинський районний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя