Справа № 344/17149/16-а
Провадження № 2-а/344/478/17
21 березня 2017 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в м.Івано-Франківську лейтенанта піліції Гнип І.В. про визнання протиправною та скасування постанови серії АР №780322 від 15.12.2016 року у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся в суд з позовом до інспектора роти №4 батальйону УПП у м.Івано-Франківську лейтенанта поліції Гнип І.В. про визнання протиправною та скасування постанови серії АР №780322 від 15.12.2016 року у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що зазначеною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, тобто за порушення п. 2.9.Д ПДР, а саме керуючи транспортним засобом по вул.Шпитальна,7 в м.Івано-Франківську користувався засобами зв'язку, а саме розмовляв по мобільному телефону. Просить постанову скасувати, оскільки, 15.12.2016 року рухаючись по вказаній вулиці був зупинений відповідачем, який його повідомив про вчинення адміністративного правопорушення, так як користувався мобільним телефоном. На його пояснення про те, що він під час руху не користувався засобом мобільного зв'язку відповідач не відреагував та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.
Позивач в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву, якою просив розглянути справу у його відсутності, просив позов задоволити в повному обсязі з підстав викладених у адміністративному позові (а.с. 15).
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у письмовому запереченні (а.с.22-24).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно копії оскаржуваної постанови серії АР №780322 від 15.12.2016 року в справі про адміністративне правопорушення, складеної інспектором роти №4 батальйону УПП у м.Івано-Франківську лейтенантом поліції Гнип І.В., по вул.Шпитальна, 7 в м.Івано-Франківську, встановлено, що ОСОБА_1 15.12.2016 року о 10:50 год. в м. Івано-Франківську керуючи автомобілем, користувався засобами зв'язку, тримаючи їх у руках, а саме: розмовляв по мобільному телефону, чим порушив вимоги п. 2.9.Д ПДР. У зв'язку з чим його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.5).
Відповідно до п. 2.9.Д ПДР України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч.2 ст. 122 КупАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором дотримано не було.
Відповідно до ч.2 ст.122 Кодесу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 цього кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оскільки, зі сторони відповідача не надано суду доказів, а саме, не представлено копії відеофіксації даного правопорушення, на спростування доводів позивача щодо фактичних даних, на основі яких винесено оскаржувану постанову, а тому судом розцінюються обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адміністративного позову є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 122, 283, 288 КУпАП ст. ст. 11, 17, 18, 71 КАС України, керуючись ст. ст. 159, 160, 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП у м.Івано-Франківську лейтенанта поліції Гнип І.В. про визнання протиправною та скасування постанови серії АР №780322 від 15.12.2016 року у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №780322 від 15.12.2016 року, винесену інспектором роти №4 батальйону УПП у м.Івано-Франківську лейтенантом поліції Гнип І.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Пастернак І.А.