Справа №: 343/438/17
Провадження №: 1-кп/0343/62/17
29 березня 2017 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника служби у справах дітей- ОСОБА_4 ,
обвинуваченої- ОСОБА_5 ,
захисника- ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016090160000884 від14.12.2016 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Долина Івано-Франківської області, зарестрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, має на утриманні двох малолітніх дітей, вироком Долинського районного суду від 28.02.2017 року засудженої за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт,
у вчиннні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,- В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 таємно викрала чуже майно, вчинивши повторно.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Обвинувачена, будучи на момент скоєння злочину неповнолітньою, 11.12.2016 року, близько 15.30 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні Долинської дитячої лікарні по вул. Міцкевича, 23 в м. Долина з метою особистого збагачення, таємно повторно викрала належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «PRESTIGIO» вартістю 2399,00 грн., який знаходився в коридорі на розетці, зарядний пристрій вартістю 75 грн., чохол вартістю 80 грн., дві сім - карти вартістю 25 грн. кожна, після чого з викраденим телефоном покинула приміщення лікарні. І таким чином, маючи об'єктивну можливість розпорядитись викраденим, довела свій злочинний умисел до кінця та завдала потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 2604,00 грн
Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення між потерпілою ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_5 від 10.03..2017 року, згідно якої сторони дійшли згоди щодо примирення та узгодили, що за скоєння даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 призначається покарання в межах санкції ст. 185 ч.2 України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена вину визнала та щиро розкаялась у скоєному, просила затвердити угоду про примирення.Наслідки укладення якої їй відомі
Потерпіла в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення, наслідки укладення якої їй відомі.
Прокурор підтримала позицію обвинуваченої та потерпілої щодо затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченій узгодженої міри покарання.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.п. 1-4 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Враховуючи наявність пом"якшуючих обставин покарання ОСОБА_5 , зокрема щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди, та відсутність обтяжуючих обставин, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що покарання сторонами угоди із застосуванням ст. 69 КК України визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
За умовами ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та підозрюваною в підготовчому судовому засідання згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України та призначити ОСОБА_5 узгодженену сторонами міру покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.
Згідно вимог ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
При застосуванні ч.4 ст.70 КК України в даному кримінальному провадженні вирішення яких має певні особливості, оскільки за знов ухваленим вироком призначене основне покарання, яке не підлягає складанню (штраф) з покаранням, призначеним за попереднім вироком суду від 28.02.2017 року за яким ОСОБА_5 була засуджена до покарання у виді 80 годин громадських робіт, які вона не відбула, так як вирок не набрав законної сили, то зарахування не запроваджується і визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів здійснюється за правилами ч.3 ст.72 КК України, тобто ці покарання виконуються самостійно.
Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 10.03.2017 року, укладену між потерпілою та підозрюваною.
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, застосувавши ст. 69 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одну тисячу сімсот) гривень.
На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного складання покарань, призначених за цим вироком, а також за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт та у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень .
На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу виконується самостійно.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: