Справа № 342/229/17
Провадження № 1-кп/342/54/2017
29 березня 2017 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017090150000041 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохач Городенківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення.
Злочин вчинив при наступних обставинах:
16.02.2017 р. біля 20 год. ОСОБА_3 з метою вчинення крадіжки чужого майна прийшов до господарства його сусіда ОСОБА_5 , 1927 року народження, на АДРЕСА_2 . Користуючись вигідною обстановкою, тим що за його діями ніхто не спостерігав, проник до незачиненого господарського приміщення, звідки умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, викрав якір електричного двигуна, дві бокові кришки від електричного двигуна, металеву тракторну деталь, арматурний прут з отворами на кінцях, арматурний прут від хрестоподібної деталі, вал з шестернями, вал із шківом та кришкою до підшипника, підшипник, один шків, один металічний кутник, один барабанний диск від автомобіля та одне чавунне ребро від батареї, загальною масою 47 кг. Викрадене переніс на територію свого господарства, на подвір'я. Своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 211, 5 гривень.
Обвинувачений повністю визнав вину у вчиненні крадіжки при обставинах, зазначених в обвинувальному акті та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, в заяві зазначив, що з'явитись не може у зв'язку з похилим віком та поганим станом здоров'я, не має претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 , просить його суворо не карати. Згідно вимог ст. 325 КПК України вирішено провести судовий розгляд у відсутності потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого, та дослідив дані, які характеризують його особу.
ОСОБА_3 суду показав, що потерпілий ОСОБА_5 є його сусідом, проживає один по АДРЕСА_2 . Син потерпілого одружений з його рідною сестрою, проживають в м. Коломия. 16.02.2017 р. біля 20 год. з метою вчинення крадіжки чужого майна він прийшов до господарства сусіда ОСОБА_5 . Знаючи про те, що колись сусід працював на тракторній бригаді й в себе дома у дерев'яному приміщенні дровітні зберігає різні запчастини, металеві предмети, користуючись темним періодом доби, та тим, що сусід є особою похилого віку, в той час відпочивав в приміщенні літньої кухні, він проник до незачиненого господарського приміщення, звідки викрав різні предмети з металу, в т.ч.: якір, дві бокові кришки електричного двигуна, металеву тракторну деталь, два арматурні прути, два вали (з шестернями, з шківом та кришкою до підшипника), підшипник, металічний кутник, барабанний диск від автомобіля, чавунне ребро від батареї. Викрадені предмети переносив в руках за декілька разів на територію свого подвір'я, розташованого на відстані біля 20 м від господарства потерпілого, складав за брамою. Мав намір здати викрадені предмети як металобрухт, щоб отримати кошти для придбання ліків для своєї матері, якій 78 років. Обвинувачений щиро розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати, врахувати те, що потерпілий не має до нього претензій.
Таким чином, суд встановив, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України - таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, його суспільну небезпеку, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також враховує думку потерпілого, який просить не суворо карати обвинуваченого.
Згідно з ст. 12 Кримінального кодексу України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, - відноситься до тяжких. До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність претензій зі сторони потерпілого. Обставиною, яка обтяжує покарання, є те, що ОСОБА_3 вчинив злочин щодо особи похилого віку.
Дані про особу ОСОБА_3 свідчать, що він має постійне місце проживання, проживає разом з матір'ю ОСОБА_6 , 1938 року народження, за якою здійснює догляд; за місцем проживання характеризується посередньо; на диспансерному обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Городенківської ЦРЛ не перебуває, він не має місця роботи, заробляє на прожиття виконанням підсобних робіт по найму в односельчан, раніше не судимий.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи вимоги ст. 65 КК України, суд вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч.3 статті 185 КК України - у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з звільненням від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - три роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік. Згідно ч.1, ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: якір електричного двигуна, дві бокові кришки від електричного двигуна, металеву тракторну деталь, арматурний прут з отворами на кінцях, арматурний прут від хрестоподібної деталі, вал з шестернями, вал із шківом та кришкою до підшипника, підшипник, один шків, один металічний кутник, один барабанний диск від автомобіля та одне чавунне ребро від батареї, передані на зберігання ОСОБА_5 , залишити йому, як власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1