Справа № 342/8/17
Провадження № 1-кп/342/30/2017
28 березня 2017 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , представника служби в справах дітей Городенківської РДА ОСОБА_7 , секретарів судового засідання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090150000280 від 21.12.2016 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубки Городенківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , не одруженого, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, навчається на 1 курсі Городенківського професійного ліцею, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна.
Злочин скоєно за наступних обставин.
20 грудня 2016 року близько 12 год. неповнолітній ОСОБА_4 разом з своєю матір'ю ОСОБА_10 перебували в гостях у ОСОБА_11 по АДРЕСА_3 , де також була ОСОБА_3 . Остання залишила в житловій кімнаті, де перебував ОСОБА_4 , в кишені своєї куртки мобільний телефон «SAMSUNG» модель GT 190601/DS. ОСОБА_4 , скориставшись вигідною обстановкою - тим, що він сам знаходився в кімнаті, так як ОСОБА_11 , ОСОБА_3 і його мама були на кухні, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, таємно викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель GT 190601/DS вартістю 1833 грн. Викрадений телефон обвинувачений виніс з житлового будинку, заховав в кам'яну огорожу неподалік господарства ОСОБА_11 . Своїми діями спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 1833 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав, попросив вибачення у потерпілої. Суду показав, що 20.12.2016 р. біля 12 год. разом з мамою був у сусідки ОСОБА_11 . Там також була ОСОБА_3 , у якої він раніше бачив телефон, кращий від його. Коли в кімнаті нікого не було, він взяв з кишені куртки ОСОБА_3 її телефон, поклав собі в кишеню. З викраденим вийшов з двору від ОСОБА_11 , заховав викрадений телефон у мур (кам'яну огорожу), пішов до магазину, звідти додому. Потім повернувся до сусідки ОСОБА_11 , там сказав мамі, що загубив свій телефон. Тоді виявилось, що пропав телефон у ОСОБА_3 . Коли почали дзвонити на її телефонний номер, він пішов на вулицю, виключив її телефон. Пізніше переніс викрадений телефон до себе додому. Хотів продати свій мобільний телефон, а собі залишити телефон, викрадений у ОСОБА_3 . Він щиро розкаюється у вчиненому.
Вина ОСОБА_4 в скоєному злочині доведена показаннями потерпілої ОСОБА_3 та свідків.
Потерпіла ОСОБА_3 , яка проживає в с. Кунисівці Городенківського району, в судовому засіданні 27.02.2017 р. показала, що вона 20.12.2016 р. в зв'язку з вагітністю була в Городенці в лікарні на огляді. З лікарні направлялась в гості до своєї сестри ОСОБА_11 , яка живе в с. Котиківка. Зустрілась з мамою обвинуваченого ОСОБА_12 , разом з нею пішли до ОСОБА_11 . Там вона грала з племінником у гру. Коли прийшов обвинувачений, грав разом з ними. Сестра попросила ОСОБА_12 піти в магазин, а сама пішла до кухні. Потім сестра закликала свого сина їсти, в кімнаті залишався ОСОБА_4 . До неї на мобільний телефон подзвонив батько, після розмови з ним поклала телефон в праву кишеню куртки, яку залишила в кімнаті, а сама пішла до кухні. ОСОБА_13 деякий час був один в кімнаті, потім пішов. Після повернення ОСОБА_12 з магазину, вони втрьох - вона, сестра і ОСОБА_12 на комп'ютері дивились відеозапис її весілля. Потім прийшов ОСОБА_4 і сказав, що загубив свій телефон. Тоді ж виявилось, що пропав її мобільний телефон «SAMSUNG» синього кольору. Почали шукати, телефон не знайшли, тому звернулись в поліцію. В даний час телефон їй повернуто, претензій до обвинуваченого не має. 27.02.2016р. подала заяву до суду, в якій просить продовжувати розгляд кримінального провадження в її відсутності, просить суворо не карати обвинуваченого.
Рідна сестра потерпілої ОСОБА_11 , яка проживає по АДРЕСА_3 , суду показала, що біля 12 год. 20 грудня 2016 р. до неї прийшли сестра ОСОБА_3 з сусідкою ОСОБА_12 , хотіли подивитись відеозапис весілля сестри по комп'ютеру. Вона попросила ОСОБА_12 піти в магазин, а сама пішла на кухню, покликала свого сина їсти, в той час син ОСОБА_12 - ОСОБА_4 був у кімнаті, а її сестра розмовляла по мобільному телефону з батьком, після чого також прийшла до кухні. ОСОБА_4 пішов додому. Коли вони дивились відеозапис весілля, повернувся ОСОБА_4 , сказав, що загубив свій телефон. Почали дивитись, шукати, чи не забув він телефон десь в її будинку. Не знайшли, але виявили, що пропав телефон в сестри ОСОБА_3 . Сестра розплакалась, тому вона зателефонувала в поліцію.
Неповнолітній свідок ОСОБА_14 , допитаний в присутності своєї матері ОСОБА_11 , суду показав, що 20 грудня 2016 р. він повернувся з школи додому, застав дома маму Потім до них прийшла тета ОСОБА_15 і сусідка ОСОБА_12 , а потім прийшов ОСОБА_13 . Вони гали в гру «монополію». Коли він йшов до кухні їсти, тета говорила по телефону, а ОСОБА_13 залишався в хаті, потім виходив на деякий час. Коли ОСОБА_13 повернувся, він взяв свою гру, обидва пішли до його товариша, який живе по-сусідству, щоб там разом грати. До нього подзвонила мама, запитала, чи не бачив телефону тети, після цього повернувся з ОСОБА_13 до себе додому, де разом шукали телефон.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого, його мати ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинувачений проживає з обома батьками, батько в даний час не працює, на час вчинення обвинуваченим злочину батько працював охоронцем. Син навчається в Городенківському професійному ліцеї за професією тракторист-машиніст. Просить застосувати до неповнолітнього обвинуваченого примусові заходи виховного характеру та передати сина їй під нагляд.
Винуватість ОСОБА_4 стверджується дослідженими під час судового розгляду документами:
- рапортом про те, що 20.12.2016 р. о 16 год. по телефону до чергової частини Городенківського ВП Коломийського відділу поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_11 , жительки АДРЕСА_3 , про те, що вона виявила відсутність мобільного телефону «SAMSUNG», який знаходився в куртці;
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.12.2016 р., згідно якого ОСОБА_3 повідомила про те, що 20.12.2016 р. в АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 викрав належний їй мобільний телефон марки «SAMSUNG»;
- заявою ОСОБА_4 , написаною 20.12.2016 р. в присутності матері ОСОБА_10 , про те, що він добровільно видає працівникам поліції мобільний телефон марки Самсунг GT 190601/DS;
- висновком експерта № 4.3.-336/16 від 29.12.2016 р., згідно з яким ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «SAMSUNG» модель GT 190601/DS станом на 20.12.2016 р. могла становити 1833 грн.;
- даними постанови про визнання речовими доказами та долучення їх до кримінального провадження від 30.12.2016 р., згідно якої мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель GT 190601/DS темно-синього кольору IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 .
Оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена, його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна.
Представник служби у справах дітей у судовому засіданні вважає можливим звільнити неповнолітнього із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Досудовий звіт про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього, складений службою у справах дітей Городенківської РДА 27.02.2017 року, свідчить про те, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 проживає з батьками. Сім'я користується земельною ділянкою. ОСОБА_4 здоровий, на диспансерному обліку в підлітковому кабінеті не знаходиться. Неповнолітній шкодує про вчинене, розуміє, що вчинив неправильно, щиро розкаюється і стверджує, що вчинив правопорушення необдумано. До вчинення діяння, у якому обвинувачується, його ніхто не підбурював.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» - при призначенні покарання неповнолітнім суди повинні суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація. Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується положеннями статей 65-67, 98, 103 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, оскільки обставин, що обтяжують покарання не встановлено, а також враховує умови життя та виховання обвинуваченого, рівень його розвитку, вплив дорослих.
Згідно ч. 3 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання характеризується посередньо; на диспансерному обліку в психіатричному, наркологічному та підлітковому кабінетах Городенківської ЦРЛ не перебуває; також суд враховує інформацію з досудового звіту про неповнолітнього обвинуваченого, умови його життя та виховання, рівень розвитку та вплив дорослих. ОСОБА_4 виховується в повній сім'ї, матеріально-побутові умови складні, житло батьки винаймають.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить його неповнолітній вік, повне визнання вини, щире розкаяння, сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій зі сторони потерпілої, яка просить суворо не карати обвинуваченого, так як викрадене їй повернуто.
Частиною першою статті 100 КК України визначено, що громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
З огляду на викладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде справедливим щодо досягнення мети покарання.
Відповідно до ч.1 ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання якщо буде визнано, що внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. Як зазначено у частині 2 цієї статті, у цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру. П.п.7, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006 року «Про практику розгляду справ про застосування примусових заходів виховного характеру», передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п.3 ч.2 ст.105 КК України), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.
Суд, вважає, що неповнолітній ОСОБА_4 може бути звільнений від призначеного у межах санкції ч.1 ст.185 КК України покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, оскільки внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
При застосуванні неповнолітньому ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру, суд враховує дані про обвинуваченого, що він досяг шістнадцятирічного віку, проживає разом із матір'ю ОСОБА_6 , яка позитивно характеризується і здатна забезпечити позитивний вплив на сина та постійний контроль за його поведінкою. За таких обставин, на підставі п.3 ч.2 ст.105 КК України до неповнолітнього ОСОБА_4 слід застосувати примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 , за її згодою, на строк один рік.
Питання про речові докази та питання витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100,124, 368-371, 373-374, 395, 484,485,487, 488, 490,496, 497 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт відповідно до ч.1 ст.100 КК України на строк 80 (вісімдесят) годин.
На підставі ст.105 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру - передати неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 під нагляд матері ОСОБА_6 на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість витрат за проведену судову товарознавчу експертизу № 4.3-336/16 від 29.12.2016 року в сумі 439,8 грн. на розрахунковий рахунок № 31110106700121, КЕКД 21081100, банк-одержувача - УК у Городенківському районі.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель GT 190601/DS IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 , переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 , залишити їй, як власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1