Номер провадження 2-а/289/3/17
Справа №289/1770/16-а
Рядок статистичного звіту: 3
24.03.2017 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Невмержицького І.М.
при секретарі - Шуба В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радомишлі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради як до суб»єкта владних повноважень в особі Адміністративної комісії при виконкомі ради про визнання протиправними дій посадових осіб та скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач,посилаючись на те,що посадовими особами Відповідача його безпідставно притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях,а тому просить суд, визнати такі дії неправомірними та скасувати Постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні представник Позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав,при цьому суду пояснив,що 31 серпня 2016 року старшим інспектором Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУ НП України в Житомирській області Манелюком О.М. склав відносно його довірителя - ОСОБА_1,власника кафе-бару «Острів»,який розташований в м.Радомишлі Житомирської області по вул.Старокиївській,17 адміністративний протокол серії АА №285750 про те,що останній 20 серпня 2016 року порушив правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях у вечірній та нічний час,зокрема в зазначений час голосно лунала музика,яка заважала нормальному відпочинку у вечірній та нічний час мешканцям м.Радомишль,які проживають неподалік від «Острову»,чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.182 КУпАП.Також пояснив,що його довіритель отримав поштою копію Постанови №1 від 25 жовтня 2016 року,згідно якої Адмінкомісія при виконавчому комітеті Радомишльської міської ради, у складі голови комісії - Свіци С.І.,секретаря комісії-Бобровської Т.А.,члена комісії - Антоняка В.Д. за вчинення ОСОБА_1,правопорушення,передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП його довірителя притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. Вважає такі дії посадових осіб Радомишльської РДА неправомірними,посилаючись на те,що пропущений двомісячний строк на притягнення його довірителя до адмінвідповідальності,зміст протоколу не відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо його змісту та інш.,а тому просив скасувати згадану Постанову як незаконну,а адмінпровадження закрити.
Представник Відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином,надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи без них,при цьому позовні вимоги не визнав,просив відмовити Позивачу в їх задоволенні.
Вислухавши пояснення представника Позивача,дослідивши матеріали справи,оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку,що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено,що 31 серпня 2016 року старшим інспектором Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУ НП України в Житомирській області Манелюком О.М. відносно ОСОБА_1,власника кафе-бару «Острів»,який розташований в м.Радомишлі Житомирської області по вул.Старокиївській,17 був складений адміністративний протокол серії АА №285750 про те, що останній 20 серпня 2016 року порушив правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях у вечірній та нічний час, зокрема в зазначений час під час проведення «дискотеки» голосно лунала музика,яка заважала нормальному відпочинку у вечірній та нічний час мешканцям м.Радомишль,які проживають неподалік від «Острову»,чим останній скоїв правопорушення,передбачене ч.1 ст.182 КУпАП.
Також встановлено судом,що Постановою №1 від 25 жовтня 2016 року Адмінкомісії при виконавчому комітеті Радомишльської міської ради,у складі голови комісії - Свіци С.І.,секретаря комісії-Бобровської Т.А.,члена комісії - Антоняка В.Д. за вчинення ОСОБА_1,правопорушення,передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.
Виходячи зі змісту згаданої статті вбачається, що її диспозиція є банкетною,тобто застосування ст.182 КУпАП можливе виключно разом із застосуванням відповідного нормативно-правового акту,до якого відсилає вищезгадана стаття, зокрема спеціальним законодавством,яке регулює суспільні відносини щодо захисту населення від впливу шкідливого шуму і таким законодавством є - Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Закон України «Про охорону атмосферного повітря», «Правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях»,які затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення,посада,прізвище, ім.»я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності,місце,час вчинення і суть адміністративного правопорушення,нормативний акт,який передбачає відповідальність за дане правопорушення,інші відомості,необхідні для вирішення справи.
З досліджених судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.182 КУпАП вбачається,що рівень «шкідливого» шуму інспектором поліції визначався самотужки,на власний розсуд без участі відповідних спеціалістів санепідслужби,екологів та інш.,при цьому сам Протокол за змістом не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
У пункті 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України Позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Відтак, дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права та інтереси особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.
За змістом частини першої статті 55 Конституції України, пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №9-зп від 25 грудня 1997 року, будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Аналізуючи вищенаведені норми закону, вбачається, що під час розгляду справи суд повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача, а також встановити обов'язок органу влади вчинити певну дію.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду Позивач надав достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому суд задовольняє його позовні вимоги.
Керуючись статтями 7-9,11,12,49,69,70-71,94,128,158-160,162-163,167,254 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст.256, 258, 287, 293 КУпАП, Конституцією України,суд-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Адмінкомісії при виконавчому комітеті Радомишльської міської ради щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення,передбачаного ч.1 ст.182 КУпАП.
Постанову №1 від 25 жовтня 2016 року Адмінкомісії при виконавчому комітеті Радомишльської міської ради,у складі голови комісії - Свіци С.І.,секретаря комісії-Бобровської Т.А.,члена комісії - Антоняка В.Д. за вчинення ОСОБА_1,правопорушення,передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП,якою останнього притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. - скасувати як незаконну.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Радомишльський районний суд протягом десяти днів з її проголошення. Особи які не були присутні під час проголошення рішення мають право оскаржити постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя І. М. Невмержицький