26 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.
при секретарі: Бережняк Н.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання частково недійсними положення договорів,
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання частково недійсними договорів.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.08.2016 позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Посилається на неправильне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що спір між сторонами виник з приводу умов договору позики та іпотеки, тому правила про виключну підсудність у даному випадку не застосовуються. Зазначив, що позивач правомірно звернувся до належного суду за останньою відомою адресою реєстрації відповідача.
Справа № 758/9364/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/12212/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Богінкевич С.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення ОСОБА_2 позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу нерухомого майна, а позовну заяву подано з порушенням підсудності.
З таким висновком суду не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.
Статтею 107 ЦПК Українивизначено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року №3 право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК), підсудна справа належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
На підставі викладеного можливо зробити висновок, що законодавець, визначаючи підсудність справ вказаної категорії, зазначив єдиний критерій, за яким визначається їх підсудність, а саме: позови до фізичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцем проживання або перебування.
З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2016 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання частково недійсними положення п. 3 Договору позики від 09.12.2014, укладеного між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Дубенко К.М. за реєстровим номером 1683 та визнання частково недійсними положення преамбули Договору іпотеки від 09.12.2014, посвідченого 09.12.2014 приватним нотаріусом КМНО Дубенко К.М. за реєстровим номером 1684 (а. с. 3-7).
Таким чином, позивач звернувся до суду за останньою відомою адресою реєстрації відповідача з приводу оскарження лише умов договору щодо валютних зобов'язань.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, щоспір виник з приводу нерухомого майна, а тому позов необхідно подавати за правилами виключної підсудності є хибними.
На вищевикладене, суд першої інстанції уваги не звернув, не з'ясував предмет спору, у зв'язку з чим дійшов висновків, які не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Н. О. Прокопчук
Т.А.Семенюк