Провадження № 11-сс/774/274/17 Справа № 193/194/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
20 березня 2017 року м. Дніпро
20 березня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року, -
Цією ухвалою було задоволено клопотання слідчого СВ Софіївського ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та накладено арешт на насіння соняшнику в кількості 7000 кг, що належить ОСОБА_9 та знаходиться в складі №2 в АДРЕСА_1 на території ОСОБА_7 ..
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що органом досудового розслідування було повністю та всебічно доведено, що накладення арешту на насіння соняшнику в кількості 7000 кг, що належить ОСОБА_9 , яке досудове слідство вважає предметом, співмірним з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, і забезпечити збереження речових доказів по даному кримінальному провадженні неможливо в інший спосіб.
На зазначену ухвалу слідчого судді адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме на насіння соняшника в кількості 7000 кг.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт посилається на те, що клопотання слідчого подано до суду з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України. На думку захисника, немає правових підстав для арешту майна, а саме арешту насіння соняшнику в кількості 7000 кг, яке належить ТОВ «Софіївський хлібопродукт», засновником якого є ОСОБА_7 , який до інкримінованого у цьому кримінальному провадженні злочину не має жодного відношення та має документи на насіння.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника, яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила ухвалу слідчого судді скасувати, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Як вбачається з наданих матеріалів судового і кримінального проваджень, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2016 року, відповідно витягу з якого 01 листопада 2016 року невстановлена особа пошкодивши стіну до складського приміщення заявника ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , проникла всередину будівлі звідки викрала насіння соняшника вагою 7000 кг.
Постановою слідчого від 23.02.2017 зазначене насіння було визнано речовим доказом та, на думку колегії суддів, воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали в межах своєї компетенції, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про арешт майна, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи слідчого, прокурора, пояснення власника майна, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про арешт майна, яке органом досудового розслідування визнано речовим доказом, обґрунтувавши свою ухвалу тим, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на те, що існує достатньо підстав вважати, що майно буде приховуватися, може бути втрачено або знищено, перетворено або відчужено третім особам, з чим погоджується і судова колегія.
При цьому слід відмітити, що відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не позбавляє слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, про що йдеться в ст.170 КПК України, оскільки відповідно до вимог ст.214 КПК України, ст.223 КПК України, після внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування та проводять слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а повідомлення про підозру, згідно з п.3 ч.1 ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а тому дане не є перешкодою для вирішення питання про арешт майна, яке відповідає критеріям, зазначеним ст.170 КПК України, для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні на підставі вищевикладених положень чинного КПК України.
Не є слушними, на думку колегії суддів, посилання скаржника, що слідчим клопотання до слідчого судді було подано за межами строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України. Так, як вбачається з матеріалів провадження, спірне майно було вилучене 17 лютого 2017 року, що є п'ятницею, а з клопотанням про арешт зазначеного майна слідчий звернувся до слідчого судді 20 березня 2017 року, що є понеділком, тобто на наступний робочий день після вилучення майна, що не суперечить вимогам ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року, якою накладено арешт на насіння соняшнику в кількості 7000 кг, слід залишити без змін.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 170-174, 376, 395, 404,405 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Судді: