"27" березня 2017 р. Справа № 922/101/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№1312 від 10.02.2017) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 вх. № 494 Х на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.07.2016 у справі № 922/101/16
за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків,
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків,
про визнання банкрутом
У провадженні Харківського апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.07.2016, якою заяву фізичної особи ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі. Звернуто стягнення на майно боржника шляхом набуття права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху: №1-12 в літ. "А-4", загальною площею 159,9 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська буд, 68 ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1).
Апелянт подав заяву, в якій просить суд вжити заходи забезпечення заяви шляхом накладення арешту на вищевказані нежитлові приміщення в порядку ст.66, 67 ГПК України, посилаючись на наявну можливість ОСОБА_3 відчужити дане майно.
У судовому засіданні 27.02.2017 представником ОСОБА_1 зазначено, що заявник фактично просить забезпечити вимоги апеляційної скарги.
У наданому 14.03.2017 письмовому доповненні до заяви представник апелянта окрім вищенаведених статей ГПК України, посилається також на ч.1 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та просить вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно.
У судові засідання 16.03.2017 та 27.03.2017 в даній справі представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не надав іншого правового обґрунтування вимог заяви.
Розглянувши вищевказану заяву (з урахуванням наданого заявником доповнення), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.66 ГПК України, на яку посилається апелянт, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як вбачається зі змісту вказаної норми, що містить вичерпний перелік осіб, наділених правом звернення з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, таке право мають сторони у справі, а також треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, оскільки ці особи користуються правами позивача у процесі (частина третя статті 26 ГПК України).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Як зазначає ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, вона в силу ст.368 ЦК України є співвласником спірного майна банкрута, на яке було звернуто стягнення ухвалою господарського суду від 18.07.2016. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що вказана особа не є боржником або конкурсним кредитором - тобто стороною у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 в розумінні вищенаведеної норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи, вимогу про звернення стягнення на майно було заявлено кредитором боржника, фізичною особою ОСОБА_3
ОСОБА_1 поданий до суду апеляційної інстанції документ названо "заява про забезпечення заяви". Разом з тим, відповідно до змісту вказаного документа та пояснень представника ОСОБА_1 в судовому засіданні 27.02.2017, заявник із посиланням на ст.66 ГПК України просить забезпечити на стадії апеляційного провадження не вимогу заяви ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, а вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування ухвали місцевого господарського суду, винесеної за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_3 - тобто предметом даної заяви ОСОБА_1 є не позовні, а інші вимоги.
Однак, за змістом норм ст. 66 - 68 ГПК України, якими врегульовано підстави та порядок вжиття заходів до забезпечення позову, заходами, зазначеними в статті 67 ГПК України (зокрема, забороною будь-яким особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору), не можуть забезпечуватися інші, крім позовних, вимоги. Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною у п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Тому вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1, на думку колегії суддів, не можуть бути забезпечені в порядку ст. 66 - 68 ГПК України, якими врегульовано підстави та порядок вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку також посилається заявник, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Як було встановлено вище, ОСОБА_1 не є кредитором у даній справі. Нею також не вказано, вимоги яких саме кредиторів мають бути забезпечені шляхом накладення арешту на спірне майно та не обґрунтовано необхідності вжиття таких заходів. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, підстави для застосування ч.1 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також відсутні.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні відповідної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 66 - 68, ст.86 ГПК України, ч.1 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви вх.№1312 від 10.02.2017 з урахуванням доповнення від 14.03.2017 про вжиття заходів забезпечення позову (забезпечення вимог кредиторів).
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Фоміна В. О.