"22" березня 2017 р. Справа № 922/743/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 24.01.2017)
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 007ДР-11-1216 від 29.12.2016)
3-ї особи - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків (вх. №92 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016 р. у справі № 922/743/16,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс", м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Харківській області, м. Харків,
до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків,
про визнання недійсною частини договору, -
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2016 р. (суддя Байбак О.І.) позов задоволено частково. Визнано недійсною з моменту її вчинення окрему частину Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 року передбачену пунктами 3.3.9.2, 3.3.9.3. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс" 1 378,00 грн. судового збору.
Відповідач, ПАТ "Харківгаз", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016р. по справі № 922/743/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції не встановлено невідповідність умов договору нормам чинного законодавства. Відповідач вважає, що пункти 3.3.9.2, 3.3.9.3 технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 не суперечать актам законодавства України, які діяли на момент вчинення правочину, так як та відповідають вимогам «Правил користування природним газом для юридичних осіб», затвердженим постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181, які мають перевагу перед нормами, передбаченими «Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання, споживання», затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618.
Позивач, ТОВ "Теплосервіс", у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Позивач наголошує на невідповідності пунктів 3.3.9.2, 3.3.9.3 технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 вимогам пунктів 5.13, 5.13.1, 5.13.2, 8.2 наказу Мінпаливаенерго від 27.12.2005 № 618 «Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання, споживання», які регулюють спірні відносини між сторонами у справі. Що дають змогу відповідачу здійснювати перерахунки обсягу газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання не з дати виникнення аварійної ситуації (13.12.2014), як це зазначено в нормативному акті, а з конкретної доби поточного календарного місяця (01.12.2014), що призвело до нарахування 10 567,4м.куб. газу, який ТОВ «Тепло сервіс» не отримувало.
Третя особа в судове засідання свого представника не направила, у письмових поясненнях зазначає, що пояснення по суті спору викладені в листі НКРЕКП від 23.02.2015р. № 1640/15/61-15, який міститься в матеріалах справи. До того ж, третя особа просить розглядати вищезазначену справу з урахуванням наданих пояснень та за відсутності її повноваженого представника.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 04.12.2013 між позивачем (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1764/14-БО-32, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.
Вказаний договір укладений з метою надання послуг з виробництва і постачання теплової енергії, зокрема, Комунальному закладу "Зеленогайський спеціальний загальноосвітній НВК (дошкільний навчальний заклад - школа-інтернат І-ІІ ступенів)" Харківської обласної ради, розташованого за адресою : Харківська область, смт. Високий, вул. Театральна 10.
На виконання умов договору купівлі-продажу газу, укладеного з ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна", між ТОВ "Теплосервіс" (сторона - 2), та ПАТ "Харківгаз" (сторона-1), як організацією, яка здійснює транспортування природного газу газорозподільними мережами до місце передачі позивачу на вході у газову мережу позивача, укладено Технічну угоду № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 (для промислових НАК) про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільчими мережами від 01.04.2014 року (т. 1 а.с. 21-23).
При цьому, при виконанні технічної угоди № 11ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 року, сторони домовились керуватися Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010 року № 2467, законом України від 08.07.2-10 року № 2467-УІ " Про забезпечення комерційного обліку природного газу" Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом", Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 26.01.2006 року № 67/1194, указом Президента України від 27.12.2005 року № 1863/2005 "Порядком пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення" затвердженими Постановою КМ України від 08.12.2006 року № 1687, постанови НКРЕ № 420 від 19.04.2012 року "Про затвердження Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України", Правилами користування природним газом для юридичних осіб" затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 року № 1181, "Правилами безпеки систем газопостачання України" (ПБСГУ), згідно із преамбулою угоди.
Відповідно до предмету вказаної угоди, ПАТ "Харківгаз" зобов'язалось здійснити транспортування природного газу газорозподільними мережами до місця передачі ТОВ "Теплосервіс" на вході у газову мережу ТОВ "Теплосервіс", а ТОВ "Теплосервіс" зобов'язалось прийняти природний газ та виконувати інші обов'язки, передбачені цією угодою.
Обсяг спожитого ТОВ "Теплосервіс" природного газу у звітному місяці підтверджується підписаним сторонами технічним актом приймання-передачі природного газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, які зазначені у переліку комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання (Додатку № 1 до цієї технічної угоди) - (п. 2.6. технічної угоди).
Відповідно до п. 2.7 Угоди ПАТ "Харківгаз" до 5-го числа місяця, наступного за звітним, направляє другій стороні два примірники оригіналу технічного акту приймання-передачі природного газу за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою ПАТ "Харківгаз".
Пунктом 2.8. Угоди визначено, що ТОВ "Теплосервіс" протягом двох днів з дня одержання технічного акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути ПАТ "Харківгаз" один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання технічного акту приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання технічного акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства. До вирішення спірних питань обсяг отриманого природного газу за звітний місяць установлюються відповідно до даних ПАТ "Харківгаз".
Пунктом 3.3.9 Угоди передбачено, що визначений за допомогою вузла обліку обсяг поданого ТОВ "Теплосервіс" газу вважається недійсним та перерахунки обсягу поданого газу проводяться ПАТ "Харківгаз" у наступних випадках та за таких умов:
3.3.9.1. За проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання ТОВ "Теплосервіс", починаючи з дати проведення останньої перевірки вузла обліку газу або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з ПАТ "Харківгаз". Нарахування згідно вказаного пункту проводиться у випадках:
3.3.9.2. Тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт). Непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану вузла обліку газу.
3.3.9.3 Наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).
Підставою виникнення даного спору між сторонами стала наявність розбіжностей в обсягах спожитого ТОВ “Теплосервіс” газу в грудні 2014, а саме за період з 01.12.2014 по 12.12.2014, за даними позивача обсяг спожитого у вказаний період споживачем газу за даними приладу обліку та звіту коректора складає 9045,4 м.куб., а за даними відповідача такий обсяг складає 19612,8 м.куб., який визначений методом технічного розрахунку.
Вказані розбіжності виникли внаслідок того, що 13.12.2014 року о 16 год. 15 хв. після відключення електроенергії вийшов з ладу газовий лічильник, розташований у споживача - КЗ “Зеленогайський спеціальний загальноосвітній НВК (дошкільний навчальний заклад - школа-інтернат І-ІІ ступенів)” Харківської обласної ради.
Увесь комплекс послуг, пов'язаних з обслуговуванням котельні, в тому числі вузла обліку газу, здійснює ПрАТ “Володар” на підставі договору, укладеного з ТОВ “Теплосервіс”.
Після всебічної перевірки котельні було з'ясовано, що ротори газового лічильника заблоковані.
Листом № 60 від 17.12.2014 ПрАТ “Володар” повідомив ПАТ “Харківгаз” про несправність газового лічильника GMS G-16-40 зав. № 023694, який встановлений на котельні КП “Зеленогайський НВК” з проханням направити свого представника для зняття пломб з даного лічильника та направлення його на ремонт.
У зв'язку з викладеним, 17.12.2014 представниками ПАТ “Харківгаз” складено акт перевірки технічного стану вузла обліку, відповідно до якого під час обстеження вузла обліку було виявлено, що лічильник газу не реагує на проходження природного газу. Ця ситуація зафіксована у складеному акті, який підписаний з обох сторін. Споживачу рекомендовано провести ремонт лічильника газу та його повірку, відповідні документи надати ПАТ “Харківгаз”.
Листом № 62 від 23.12.2014 ПрАТ “Володар” повідомив відповідача про необхідність направлення представника для пломбування газового лічильника GMS G-16-40 зав. № 023694 після ремонту та повірки.
ПАТ “Харківгаз” також отримано листа від СП "Радміртех" від 06.01.2015 № 01, відповідно до якого на момент прийняття лічильника GMS G-16-40 зав. № 023694 до лабораторії були ідентифіковані пошкодження - рухомі ротори знаходилися у стані несумісним з можливістю вільного обертання - "заклинені", а також повідомлено, що лічильник GMS G-16-40 зав. № 023694 було відремонтовано.
З урахуванням викладеного, 25.12.2014 представниками ПАТ "Харківгаз" складено акт перевірки технічного стану вузла обліку, відповідно до якого споживачу встановлено газовий лічильник.
Зазначені обставини знайшли своє відображення в Постанові Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 по справі № 922/5785/15, яка з урахуванням вимог ст. 35 ГПК України, має преюдиційне значення для розгляду даної справи.
ПАТ "Харківгаз" вважає, що в даному випадку обсяг спожитого газу необхідно розраховувати за проектною номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця, тобто з 01.12.2014 року по 25.12.2014 року (дату встановлення газового лічильника після ремонту) на підставі п. 3.3.9 ; 3.3.9.1; 3.3.9.2; 3.3.9.3 Технічної угоди №11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р. (для промислових НАК) про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами.
Свої вимоги ПАТ „Харківгаз” обґрунтовує тим, що пунктами 3.3.9, 3.3.9.1., 3.3.9.2, 3.3.9.3. Технічної угоди №11 ГУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 року передбачено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання проводяться з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з відповідачем у випадках тимчасової відсутності ЗВТ (п.3.3.9.2.) та наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ) (п.3.3.9.3).
З цих підстав, Мереф'янською філією ПАТ „Харківгаз" здійснено перерахунок обсягу споживання природного газу за період з 01.12.2014 по 25.12.2014 (24 доби) за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, про що представниками ПАТ "Харківгаз" складено технічний розрахунок від 25.12.2014.
Позивач з даним розрахунком не погоджується, та вважає, що таких розрахунок за період з 01 грудня по 12 грудня 2014 року повинен здійснюватися за даними Звіту автоматизованого коректора з даними про споживання обсягів газу, який працював до 16 год. 15 хв. 13.12.2014 у штатному режимі, а в період з 13 грудня по 25 грудня 2014 року - згідно технічного розрахунку за проектною номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання, відповідно до "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання, споживання", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Теплосервіс” звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про спонукання ПАТ „Харківгаз” виконати дії, передбачені укладеною між сторонами Технічною угодою №11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 року, а саме: відповідно до п.2.7. Технічної угоди скласти та підписати Технічний акт приймання-передачі природного газу за грудень 2014 року на підставі показників комерційного вузла обліку газу на об'єкті КЗ „Зеленогайський спеціальний загальноосвітній НВК” за адресою смт. Високий, вул. Театральна 10 за період з 01 грудня по 12 грудня 2014 року, які є обов'язковими для сторін відповідно до пункту 3.3. Технічної угоди.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2015 у справі № 922/5785/15 позовні вимоги ТОВ „Теплосервіс” задоволені повністю. ПАТ „Харківгаз” не погодилось з рішенням суду та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду України з апеляційною скаргою.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду України від 18.02.2016 у справі № 922/5785/15 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2015 та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В постанові апеляційного господарського суду зокрема зазначено, що сторони не вичерпати всі законодавчо обґрунтовані способи захисту своїх прав, як то звернення до суду з матеріальною вимогою про визнання недійсним п. 3.3.9. Технічної угоди.
З посиланням на зазначені обставини ТОВ „Теплосервіс” звернулося до господарського суду з позовом в межах даної справи, в якому просило суд визнати недійсними п. 3.3.9 ; 3.3.9.1; 3.3.9.2; 3.3.9.3 Технічної угоди №11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р. (для промислових НАК) про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами які передбачають, що перерахування об'єму про транспортованого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання проводиться з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяця, які здійснювались спільно з відповідачем у випадках тимчасової відсутності ЗВТ (п. 3.3.9.2) та наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ) ( п. 3.3.9.3).
Позивач вважає, що дані пункти технічної угоди суперечать “Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, які передбачають, що у разі виникнення аварійних ситуацій, перелік яких наведено у пункті 8.2 цих Правил і які зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, перерахунки здійснюються згідно з підпунктом 5.13.2 цих Правил, за період з моменту виникнення аварійної ситуації до моменту її усунення.
Під час первісного розгляду даної справи рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2016, позовні вимоги було задоволено, та визнано недійною окрему частину Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 року передбачену пунктами 3.3.9, 3.3.9.1, 3.3.9.2,, 3.3.9.3, як такі, що суперечать актам законодавства України, з моменту її вчинення; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір 1378,00 грн.
Проте, постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 у справі № 922/743/16 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 р. у даній справі, справу № 922/743/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Підставами для скасування рішення та постанови суд касаційної інстанції визначив те, що судами попередніх інстанцій під час прийняття рішення та постанови належним чином не досліджено, чи є відсутність в тексті пунктів 3.3.9, 3.3.9.1, 3.3.9.2, 3.3.9.3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 можливості здійснення перерахунку обсягу газу за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (яка, як зазначають суди попередніх інстанцій, передбачена п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 № 618) бути підставою для визнання пунктів Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014, якими врегульовано випадки та умови здійснення обліку природного газу під час перерахунку обсягу природного газу, недійсними. В залежності від встановлених обставин вирішити питання щодо дійсності чи недійсності частини Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014, що є предметом позову товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс" до публічного акціонерного товариства "Харківгаз".
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсною з моменту її вчинення окрему частину Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 року передбачену пунктами 3.3.9.2, 3.3.9.3., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені пункти технічної угоди не відповідають вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 № 618 та п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб" від 13.09.2012 № 1181.
Разом з цим, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними п. п. 3.3.9. та 3.3.9.1. Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 з посиланням на те, що зазначені пункти відповідають вимогам Закону, а в разі визнання цих пунктів недійсними фактично втратять свою чинність і п.п. 3.3.9.4.-3.3.9.6., що безпідставно призведе до неможливості здійснення розрахунку спожитого природного газу у випадку виявлення ситуацій, визначених п.п. 3.3.9.4.-3.3.9.6.
Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду щодо наявності правових підстав для визнання недійсним спірного договору підряду № 02/02/15 від 02.02.2015 року.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Правові наслідки недійсності правочину встановлені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Діючим Цивільним кодексом України встановлено вимоги чинності правочину, а саме він повинен задовольняти ряд умов, до яких належать умови: а) про форму, б) про сторони, в) про зміст правочину, г) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, д) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та інше.
Ці умови знайшли відображення у ст.203 ЦК України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Зі змісту статті 203 ЦК України вбачається, що даний перелік є вичерпним і додатковому тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається з Технічної угоди № 11ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014, при її укладенні сторони керувались, зокрема, Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 26.01.2006 № 67/1194, а також Правилами користування природним газом для юридичних осіб" затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181.
У відповідності до п. 3.12.2 Правил користування природним газом для юридичних осіб від 13.09.2012 р. № 1181 (які втратили чинність з 27.11.2015 р. на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р., але діяли на момент виникнення спірних правовідносин), перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках:
- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу);
- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку;
- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу;
- пропущення строків повірки ЗВТ.
Аналогічні підстави для проведення перерахунків обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу визначені в п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618.
Згідно з п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб від 13.09.2012 № 1181, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством.
Згідно з ч. 1 п. 3.12.4 Правил користування природним газом для юридичних осіб від 13.09.2012 № 1181, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/ газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Відповідно до п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводять за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.
У разі аварійних ситуацій, перелік яких надано у пункті 8.2 цих Правил і які зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, перерахунки здійснюються згідно з підпунктом 5.13.2 цих Правил, за період з моменту виникнення аварійної ситуації до моменту її усунення.
Відповідно до п. п. 5.13.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання від 27.12.2005 № 618, якщо власником комерційного вузла обліку є споживач, перерахунки об'єму про транспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюється обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Отже, відповідно до п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 № 618 та п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб" затвердженими Постановою Національної комісії від 13.09.2012 № 1181, у випадку відсутності (несправності) ЗВТ, перерахунок обсягу спожитого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюється з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Однак, п. 3.3.9 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014
передбачено, що визначений за допомогою вузла обліку газу обсяг газу, поданого ТОВ "Теплосервіс" вважається недійсним та перерахунки обсягу поданого газу проводяться ПАТ "Харківгаз" (відповідачем) у наступних випадках та за таких умов:
3.3.9.1. за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання ТОВ "Теплосервіс", починаючи з дати проведення останньої перевірки вузла обліку або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень в поточному місяця, які здійснювались спільно з ПАТ "Харківгаз". Нарахування згідно вказаного пункту проводиться у випадках:
3.3.9.2. Тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт). Непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану вузла обліку газу.
3.3.9.3. Наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).
Таким чином, п. п. 3.3.9.2; 3.3.9.3 спірної Технічної угоди передбачають, що у випадках тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ) перерахування обсягу газу, спожитого ТОВ "Теплосервіс", проводиться починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку або, якщо такі перевірки не проводились, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяця, які здійснювались спільно з відповідачем.
Вищезазначене суперечить вимогам п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 № 618 та п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб" від 13.09.2012 № 1181, якими регулюються правовідносини між позивачем та відповідачем і яких сторони погодились дотримуватись в преамбулі Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014.
Суд також зазначає, що п. п. 3.3.9.2; 3.3.9.3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 не передбачено можливості здійснення перерахунку обсягу газу за період з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача, яку визначено п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 № 618 та п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб" від 13.09.2012 № 1181, чим порушуються права ТОВ "Теплосервіс", зокрема на перерахунок обсягів спожитого природного газу, у випадку появи відповідних ситуацій, на підставі вищезазначених Правил, затверджених уповноваженими державними органами.
Суд також зазначає, що перерахунок спожитого природного газу на підставі п. п. 3.3.9.2, 3.3.9.3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 в ситуації, яка виникла між сторонами в результаті виходу із ладу 13.12.2014 року газового лічильника, призвів до нарахування ТОВ “Теплосервіс” до сплати вартості 10576,4 куб. м. природного газу, тоді як в результаті перерахунку на підставі законодавчо встановлених Правил, на застосуванні яких наполягає ТОВ “Теплосервіс”, таке нарахування не відбулося.
До того ж, в ході судового розгляджу справи № 922/5785/15 про зобов'язання ПАТ „Харківгаз” вчинити певні дії Харківський апеляційний господарський суд в постанові від 18.02.2016 р. приймаючи рішенні про відмову в задоволенні позову вказав, що сторони не вичерпати всі законодавчо обґрунтовані способи захисту своїх прав, як то звернення до суду з матеріальною вимогою про визнання недійсним п. 3.3.9. Технічної угоди.
Таким чином, в межах даної справи ТОВ “Теплосервіс” фактично вжив передбачених законом заходів з метою захисту свої прав та інтересів шляхом ініціювання питання про визнання недійсними окремих положень № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014, які не відповідають вимогам Закону.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання п. п. 3.3.9.2; 3.3.9.3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014, як таких, що не відповідають вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 р. № 618 та п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб" від 13.09.2012 № 1181.
При цьому судом апеляційної інстанції звертає увагу, що визнання недійсними зазначених пунктів 3.3.9.2; 3.3.9.3 Технічної угоди не призведе до неможливості здійснення розрахунку спожитого природного газу у випадку появи ситуацій, які зазначені в даних пунктах, оскільки в такому випадку нарахування може бути здійснене в порядку, зокрема визначеному Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 № 618.
Крім того, в подальшому сторони не позбавлені можливості ініціювати питання щодо внесення змін до Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 та внесення до неї умов, які відповідають вимогам тих чи інших законодавчих актів України, зокрема тих, які регулюють питання перерахунку спожитого природного газу в тих або інших ситуаціях.
Посилання ПАТ “Харківгаз” на те, що зазначені положення Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 не є типовими умовами договору, і що сторони нібито мали право на їх укладання на власний розсуд, суд вважає безпідставними, та такими, що не спростовують їх невідповідність вищезазначеним Правилам.
Окрім цього пунктом 5.3.2. „Правил користування природним газом для юридичних осіб" затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181 передбачено, що договір на розподіл природного газу укладається відповідно до Типового договору на розподіл природного газу, затвердженого постановою НКРЕ від 6 вересня 2012 року № 1164, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2012 року за № 1654/21966. В пункті 4.2. Типового договору на розподіл природного газу зазначено: „4.2. Облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за № 67/11941."
Таким чином „Правилами користування природним газом для юридичних осіб" затвердженими постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181 передбачено, що Договір на розподіл природного газу укладається відповідно до Типового договору, а Типовий договір містить норму відповідно до якої облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за № 67/11941.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність обох необхідних умов для визнання договору недійсним (порушення права, інтересу позивача та порушення норми закону), а отже і про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016 у справі № 922/743/16 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016 у справі № 922/743/16 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Білецька А.М.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Медуниця О.Є.