20.03.2017 року Справа № 904/6712/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)
суддів
при секретарі судового засідання Манчік О.О.
за участю представників сторін:.
від позивача: ОСОБА_3, представник, дов. № 2047 від 25.10.2016р.
від відповідача: ОСОБА_4, представник, дов. № 14-405юр від 12.10.2016р.
розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 24.10.2016 року у справі № 904/6712/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг
про стягнення 396 617,04 грн.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.01.2017р. справу № 904/6712/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Вечірко І.О., Чимбар Л.О.
Ухвалою суду від 25.01.2017р. даною колегією суддів справу № 904/6712/16 прийнято до свого провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2016 року ( суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Публічного акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" збір за зберігання вантажу в сумі 396 617,04 грн. та 5 949,26 грн. витрат по оплаті судового збору. Рішення мотивоване доведеністю вини відповідача належними доказами неналежного виконання відповідачем умов договору № ПР/М-12-1334/НЮдч щодо оплати збору за зберігання вантажу.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що:
- на час початку дії наказів: №147 (станція Марганець, діяв з 30.01.2016 17:24год) та №143 (станція Мусіївка, діяв з 30.01.2016 05:43год.) були вільні колії приймання;
- вина відповідача у затримці спірних вагонів відсутня. Нарахування позивачем плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу безпідставне;
- позивач звернувся з позовом по даній справі після спливу позовної давності, встановленої ч.5 ст.315 ГК України, ст..137 Статуту залізниць України, стосовно актів загальної форми та складених на їх підставі накопичувальних карток.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Просив її задовольнити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.
Згідно ст. 71 Статуту залізниць України, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
16.11.2012р між Позивачем (залізниця) та Відповідачем (власник колії) укладено договір № ПР/М-12-1334//НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка примикає до станцій Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батурінска, Новоблочна філії «Придніпровська залізниця» (в редакції додаткової угоди №6/7 від 15.12.2016р.).
Відповідно до п. 1 Договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає:
- до станції Кривий Ріг - Головний: у парній горловині через стрілку №54. Межею під'їзної колії є вхідний сигнал "Чс" станції Кривий Ріг-Головний;
- до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку №49. Межею під'їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38м від вістря стрілки №49 у напрямку стрілки №51;
- до станції Батуринська: в непарній горловині через стрілку №4. Межею під'їзної колії є граничний стовпчик стрілочного переводу №4 станції Батуринська;
- до станції Новоблочна: стрілкою №11 до колії №3 станції. Межами є зі сторони станції Новобункерна власника - вхідний сигнал "Нн", що знаходиться на 11 км ПК-6 перегону Новобункерні-Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна власника - вхідний сигнал "Нв", що знаходиться на 10 км перегону Східно-Прийомовідправна - Новоблочна. Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Пунктом 5 Договору встановлено, щоздавання вагонів на під'їздну колію здійснюється за інтервалами:
- на станцію Східна - Прийомовідправна - 2,0 години;
- на ст..Промислова - 1,0 година;
- на ст..Новобункерна - 4,0 години.
Подача двох составів підряд з однорідним вантажем на одну промислову станцію не допускається.
Подача вагонів з аглорудою і порожніх на піввагонів будь-якої форми власності виконуються поза інтервалом.
Згідно п.13 Договору, середній час перебування вагонів на під'їзній колії 68 годин. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Відповідно до пункту 16 Договору, власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу, забирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними в Тарифному керівництві №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Договір укладено терміном на 5 років і він діє з 17.10.2012 року до 16.10.2017 року (п.21 Договору ).
02.01.2008р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено договір ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп від «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги», згідно умов якого позивач надає відповідачу послуги, які пов'язані з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно п.п. 2.1, 2.3 договору, вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу. Залізниця зобов'язується вести облік нарахованих і сплачених грошових коштів та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Кривий Ріг або технологічний центр з обробки перевізних документів.
Пунктом 2.4 договору (в редакції додаткової угоди №35/32 від 20.01.16) сторони погодили, що вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок ЄТехПД регіональної філії «Придніпровська залізниця» за реквізитами. Відповідно до п.8.4 Договору, його укладено строком на один рік і його дія продовжується, якщо жодна із сторін не звернеться до іншої сторони письмово за один місяць до закінчення з пропозицією про припинення його дії.
За залізничною накладною № 51601839 ПАТ «Придніпровська залізниця» прийняло до перевезення на адресу відповідача збірний поїзд у складі 50 вагонів з вантажем «флюси». Станція призначення Кривий Ріг-Головний.
Даний поїзд був затриманий на станції Марганець за наказом № 147 від 30.01.2016р. о 17 год. 24 хв., у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по причині скупченості вагонів на ст..Кривий Ріг-Головний, прибувших на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на їх адресу.
На ст..Марганець були складені акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 30.01.2016р. та акт загальної форми ГУ -23 № 59 від 30.01.2016р.
Про затримку вагонів повідомлено відповідача 30.01.2016р. о 17 год. 40 хв.
Кінець затримки вагонів - 07.02.2016р. о 02год. 25 хв.
Згідно накопичувальної картки № 09029047 від 08.02.2016р. відповідачу нараховано збір за зберігання вантажу за період затримки у сумі 191 094,90 грн.
Накопичувальна картка з боку відповідача підписана з зауваженням, про те, що відповідач мав можливість прийняти вагони з 21год. 30хв. 30.01.2016р. по 02год. 25хв. 07.02.2016р., про що було повідомлено чергового по Криворізькій дирекції телефонограмою № 100 від 30.01.2016р. о 21год. 15хв.
За залізничними накладними №№ 35163666, 35162973, 35161363, 35161330, 35161355, 32093544, 32089179, 32085201, 32093445, 35146083, 35154903, 35116342, 32098717 залізницею прийнято до перевезення 50 вагонів з вантажем «вапняк для флюсування» на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», станція призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
Дані вагони затримані на станції Мусіївка за наказом № 143 від 30.01.2016р. о 05 год. 43 хв., у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по причині скупченості вагонів на ст..Кривий Ріг-Головний, прибувших на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на їх адресу.
На ст..Мусіївка були складені акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 9 від 30.01.2016р. та акт загальної форми ГУ -23 № 10 від 30.01.2016р.
Про затримку вагонів повідомлено відповідача 30.01.2016р. о 06 год. 30 хв.
Кінець затримки вагонів - 04.02.2016р. о 23год. 20 хв.
Згідно накопичувальної картки № 09029048 від 09.02.2016р. відповідачу нараховано збір за зберігання вантажу за період затримки у сумі 139 419,30 грн.
Накопичувальна картка з боку відповідача підписана з зауваженням, про те, що відповідач мав можливість прийняти вагони з 09год. 30хв. 30.01.2016р. по 23год. 20хв. 04.02.2016р., про що було повідомлено чергового по Криворізькій дирекції телефонограмою № 98 від 30.01.2016р. о 09год. 10хв.
Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно ст..22 Статут залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. N 457 , за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Пунктами 5, 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
- при затримці - з моменту затримки.
Згідно пунктів 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Згідно довідки зайнятості колій станції Кривий Ріг-Головний на момент прибуття спірних вагонів на станцію затримки Мусіївка була вільна лише одна колія - 116, а на час прибуття на ст.. Марганець дві - XL(40) та 116, які були зайняті відповідно через 45 та 30 хвилин.
З актів загальної форми ГУ-23, складеними станцією Кривий Ріг- Головний, (т.1 а.с. 65 - 97) вбачається систематичне скупчення вагонів, що надійшли на адресу Відповідача на станції призначення в період затримки спірних вагонів на станціях підходу.
Колегія суддів звертає увагу, що за висновком Вищого господарського суду України у справах №904/1173/16 від 07.09.2016р., №904/2157/16 від 18.10.2016р. №904/1670/16 від 31.10.2016р. наявність тимчасово вільних колій на станції це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть за відсутності передбачення такої поставки планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Розмір плати за зберігання вантажу визначено позивачем за тарифами, встановленими у п. 2.1. розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317.
Що стосується строку позовної давності, то колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Статтею 137 Статуту залізниці України передбачено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється:
а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;
б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Колегія звертає увагу, що у даному випадку шестимісячний строк обчислюється згідно п.б - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Таким чином необхідно визначити, яка подія є підставою для подання позову.
Складання акту загальної форми не є підставою для подання позову у зв'язку з наступним.
Згідно п.1, 3. Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. N 334, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).
Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності:..(а не для подання позову).
В даному випадку Акти загальної форми засвідчують обставину затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача.
А затримка вагонів у свою чергу є підставою для нарахування плати за зберігання вантажу.
Отже складання Акту про затримку не є підставою для подання позову.
Відповідно до п.п.2.1. - 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, Розрахункові підрозділи залізниць (далі - розрахункові підрозділи) здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг.
Для зарахування платежів та обліку виручки залізниць від перевезень вантажів в установах банку, які обслуговують розрахункові підрозділи, відкриваються поточні рахунки зі спеціальним режимом використання (далі - розподільчі рахунки).
Розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
Як зазначалося вище, між сторонами 02.01.2008р. укладено договір ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп від «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги»
За умовами договору залізниця зобов'язується вести облік нарахованих і сплачених грошових коштів та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Кривий Ріг або технологічний центр з обробки перевізних документів. Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду платника (п.2.3.)
У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), крім спірних, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток…(п.3.2.).
Згідно п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Таким чином, у даному випадку єдиною підставою для списання коштів з рахунку вантажовласника за зберігання вантажу є підписана працівником станції і вантажовласника накопичувальна картка.
Не погодження представником вантажовласника з переліком послуг або їх вартістю, зазначених в накопичувальній картці, позбавляє залізницю права списання даних коштів з рахунку вантажовласника. А отже з цього моменту право залізниці на отримання коштів за надані послуги є порушеним.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що саме відмова вантажовласника від підписання накопичувальної картки є підставою для подання позову і саме з дати відмови слід вираховувати шестимісячний строк на подання позову, передбачений ст..137 Статуту.
Саме такий початок перебігу строку позовної давності (день обізнаності особи про порушення її права), передбачений ч.1 ст.261 ЦК України.
Оскільки накопичувальні картки складені 08 та 09 лютого 2016р. і підписані відповідачем з запереченнями без зазначення дати, то слід вважати, що вони підписані у день складання.
Згідно штемпелю на конверті (т.1 а.с.98) позовна заява була здана на пошту 08.08.2016р. тобто в межах шестимісячного строку. А отже строк для звернення з позовом позивачем не пропущено.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з вищенаведеним. Рішення суду слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 24.10.2016 року у справі № 904/6712/16 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 24.03.2017р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.О.Чимбар