23.03.2017 Справа № Б26/18-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Кузнецов В.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання: Пінчук Є.С.
За участю представників сторін:
від ліквідатора: Дєлов В.В., представник , довіреність №1/20.03 від 20.03.2017 р.;
від скаржника: ОСОБА_2, представник, довіреність №44 від 23.01.2017 р.;
інші учасники провадження не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромонтажконструкція" ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016р.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромонтажконструкція" про визнання недійсним договору та визнання права власності на нерухоме майно
у справі № Б26/18-10
за заявою Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран"
про визнання банкрутом, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016р. у справі №Б26/18-10 (суддя Камша Н.М.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран", м. Дніпро про визнання недійсним договору та визнання права власності на нерухоме майно - задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.04.2009р., що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" (і.к. 01412845, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 106А) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальпроммонтаж" (і.к. 36442409, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, буд. 142), що посвідчений Хомич О.М., нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1089.
Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" (і.к. 01412845, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 106А) право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі літ. 3-1 - будівля цеху великих кранових вузлів та літ. З'-1 - цеху металоконструкцій № 1, загальною площею 11038,1 кв. м., літ. АК-2 - будівля котельної, загальною площею 633,4 кв.м., літ. ак - сходи, літ. АБ-1 - транспортна прохідна, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 106А.
Припинено право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромонтажконструкція" (і.к. 37274806 місцезнаходження: 49026, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Універсальний, будинок 5-Д) на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі літ. 3-1 - будівля цеху великих кранових вузлів та літ. З'-1 - цеху металоконструкцій № 1, загальною площею 11038,1 кв. м., літ. АК-2 - будівля котельної, загальною площею 633,4 кв.м., літ. ак - сходи, літ. АБ-1 - транспортна прохідна, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 106А.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромонтажконструкція" ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран".
Вважає оскаржувану ухвалу такою, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.
За твердженням скаржника в основу оскаржуваного рішення суду було покладено доводи тільки ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран".
Зокрема, скаржник посилається на те, що набувачем, у контексті порушеного боржником спору, є саме ТОВ "Дніпромонтажконструкція", а не ТОВ "Стальпроммонтаж", тому досліджуватися має саме добросовісність останнього набувача.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, нормами ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено право на апеляційне оскарження судового рішення, що не набрало законної сили особою, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Нормами ч. 6 ст. 106 цього ж кодексу встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство.
Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Слід також відзначити, що згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Частиною дев'ятою статті 16 ГПК (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з апеляційною скаргою заявником не надано документи, які б підтвердили його процесуальний статус сторони по справі (учасника провадження у справі про банкрутство).
Колегія суддів вважає, що скаржник не був учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами та були предметом розгляду в суді першої інстанції при ухваленні рішення від 21.12.2016 року, а господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не вирішувалося питання про права та обов'язки ОСОБА_3
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 21.12.2016 року при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" приймав участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромонтажконструкція" ( т.9, а.с. -75-76), в повноваженнях якого передбачено право подання апеляційних та касаційних оскарг.
Таким чином, заявник за апеляційною скаргою не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство, тому на момент звернення з апеляційною скаргою був позбавлений можливості оскаржити судове рішення у справі про банкрутство.
Так, слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Отже, у зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що заявник на момент звернення з апеляційною скаргою не має статусу учасника по справі, відтак, не є стороною у даній справі про банкрутство у розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство, а оскаржувана в апеляційному порядку ухвала не стосується його прав та обов'язків, а тому скаржник не мав права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень ст. 91 ГПК України
Пунктом 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.
За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромонтажконструкція" ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016р. у справі № Б26/18-10.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.М. Кощеєв