Рішення від 21.03.2017 по справі 924/40/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"21" березня 2017 р.Справа №924/40/17

Господарський суд Хмельницької області у складі суддя Муха М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" с. Лотівка, Шепетівського району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_1 Андрійовича Хмельницька область, м. Шепетівка

про стягнення суми заборгованості за договором кредиту (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.11р. у розмірі 2 693 663,30 дол. США та 660 680,38грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №798/03 від 30.01.17р.;

відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю №13/01-Д від 13.01.17р.;

третьої особи: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - не з'явився

третьої особи: ПАТ Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" - не з'явився

третьої особи: ОСОБА_1 - не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" заборгованості у розмірі 2 693 663,30 дол. США та 660 680,38грн. обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог. У поясненнях на відзив відповідача позивач посилаючись на норми ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", із врахуванням постанови Правління НБУ від 10.06.14р. №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.05.15р. №103, від 02.06.16р. №896 вважає, що ПАТ "Брокбізнесбанк" має законне право на звернення до суду з позовом про стягнення коштів в іноземній валюті.

Звертає увагу суду, що за рішенням господарського суду м. Києва з ПАТ "Брокбізнесбанк" стягнуто проценти за період з 01.05.2014р. по 02.07.2014р. (яка існувала на момент звернення первісним кредитором до господарського суду). Після звернення до господарського суду первісний кредитор продовжував нараховувати ОСОБА_1 відсотки до моменту виконання зобов'язання останнього за рахунок майна ПАТ "Брокбізнесбанк" (до 06.11.2014). За цей період сума відсотків склала 88 112,50 дол. США, яку 21.05.2015р. боржник і сплатив первісному кредитору. Зауважує, що даний факт (факт існування донарахованих процентів сплачених ОСОБА_1 21.05.15р.) підтверджуються виписками, які були передані ПАТ "Брокбізнесбанк" по ОСОБА_3 приймання-передачі від 10.07.2015р.

Після сплати ОСОБА_1 донарахованих процентів первісному кредитору, ПАТ АКБ "Індустріалбанк" повідомив ОСОБА_1 та ПАТ "Брокбізнесбанк" листом №2024 від 29.05.2015 про заміну кредитора у зобов'язанні.

Також, позивач зауважує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). В даній нормі закону, відсутнє твердження про те, що Кредитор у зобов'язанні може бути замінений лише в наслідок повного виконання обов'язку боржника заставодавцем.

Вважає, що позиція, викладена у наданій до заперечення практиці ВСУ, на яку посилається представник ТОВ "Лотівка Еліт", не може бути застосована в даній справі. Зазначає, що АТ "Брокбізнесбанк" виконав зобов'язання ОСОБА_1А відповідно до рішення суду в повному обсязі, що підтверджується як довідками ПАТ АКБ "Індустріалбанк", відповідно до змісту яких останній зазначає, що новим кредитором є АТ "Брокбізнесбанк" а ПАТ АКБ "Індустріалбанк" не має жодних майнових претензії.

Також, в результаті виконання зобов'язання ОСОБА_1 за рахунок ПАТ "Брокбізнесбанк", між останнім та ПАТ АКБ "Індустріалбанк" відбулася передача документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для її здійснення. Про факт передачі свідчить ОСОБА_3 приймання-передачі документів від 10.07.2015р., що підтверджують кредиторські вимоги до ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт".

Підтвердженням цього, як вважає позивач, є також норма ч. 1 ст. 512 ЦК України, якою встановлено вичерпний перелік підстав заміни кредитора у зобов'язанні, серед яких передбачено і виконання обов'язку боржника поручителем. Оскільки перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. Обсяг прав кредитора, які переходять до поручителя у такому випадку, повинен відповідати обсягу задоволених ним вимог кредитора за основним зобов'язанням.

Позивач наголошує, що банк звернувся із позовом до суду на підставі ч.1 ст.512 ЦК та ст.514 ЦК України, у відповідності до яких до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того звертає увагу суду, що ПАТ "Брокбізнесбанк" набув права нового кредитора внаслідок виконання рішення господарського суду м. Києва як майновий поручитель, та звернувся до суду в порядку суброгації. За суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) із збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах.

Також, зауважує, що відповідно до умов договору поруки, а саме п. 2.3.-2.5, передбачено, що у випадку непогашення позичальником будь-яких зобов'язань в строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати таких зобов'язань. Поручитель, який в повному обсязі виконав зобов'язання за Кредитним договором, набуває усі права Кредитора, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Виконання зобов'язання поручителем по цьому договору є безумовним.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні від 14.02.17 р. позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 23.09.2015р. у справі №466цс15 та від 07.10.2015р. у справі № 6-932цс15 часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором. Відповідно до п. 9.3 кредитного договору (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р., договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Відповідно до п. 3.10 кредитного договору (в редакції від 21.08.11р.) моментом (днем) повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором вважається день повного зарахування на відповідні рахунки Банку: суми кредиту, комісій, процентів за користування кредитом та можливої неустойки, визначеної цим Договором, якщо інше не випливає з умов цього Договору.

Так, відмічає відповідач, згідно із рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2014р. у справі №910/14439/14 (яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2015р.) звернуто стягнення на права вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до ПАТ АКБ "Індустріалбанк" за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.11 р. №1202/0100/1/11, укладеним між АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк", що є предметом застави за договором застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу №3602/201/0300/4/11 від 24.06.2011р., для задоволення вимог ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ОСОБА_1 за договором кредитним (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р. в сумі 2693663 доларів 30 центів США та 660 680 грн. 38 коп., які складаються із: суми неповернутого кредиту - 2 650 000 доларів США; суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.2014р. по 02.07.2014 р. включно - 43 663,30 доларів США; суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 310560,30 грн.; суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 350120,08 грн., шляхом відступлення ПАТ АКБ "Індустріалбанк" права вимоги грошових кошті з отримання вкладу (депозиту) в розмірі 2 790 000,00 доларів США та процентів за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.2011 р. №1202/0100/1/11.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2014р., що набрало законної сили 04.11.2015 (але було оскаржено із проханням поновлення строку) ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 06.11.2015р. здійснив списання депозитних коштів і при цьому закрив частково заборгованість, яка виникла на момент звернення до суду, а саме станом на 02.07.2015 року включно.

Відповідач відмічає, що під час судового розгляду в господарському суді міста Києва договір був чинним і за ним позикодавець - ПАТ АКБ "Індустріалбанк" продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом та пеню за прострочення повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом. Крім того, зазначає, що ПАТ АКБ "Індустріалбанк" не був позбавлений можливості збільшити свої позовні вимоги до винесення рішення 22.10.2014 року, проте цього не зробив.

Повідомляє, що аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВСУ від 23.09.2015р. справа №6-1206цс15, відповідально до якої виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника і поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Звертає увагу суду, оскільки набуття банком права на звернення стягнення на заставлене майно не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитом, оскільки набуття такого права не перетворюється на обов'язок банку задовольнити свої вимоги виключно шляхом звернення стягнення на предмет застави, ПАТ АК "Індустріалбанк" звернувся до Шепетівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" про стягнення коштів в солідарному порядку (справа №688/3689/14-ц.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 28.05.2015р., позов було задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 100грн. заборгованості за кредитним договором №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р., яка складається з неустойки.

На думку відповідача, правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

При цьому положення ст. 517 ЦК України не пов'язують перехід прав кредитора до поручителя або заставодавця (майнового поручителя) з виконанням первісним кредитором обов'язку щодо передачі новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення. Вважає, що у зв'язку з неповним виконанням Позивачем забезпеченого заставою кредитного зобов'язання, до нього не перейшли усі права кредитора у цьому зобов'язанні.

Відповідач зауважує, що рішення Шепетівського міськрайонного суду від 02.12.2016р. справа №688/3397/15-ц, на яке посилається Позивач не набрало законної сили та переглядається в апеляційному порядку. На час розгляду справи апеляційним судом скаргу ще не розглянуто.

Також зазначає, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №3602/0300/4/11 11.07.2011 р. було укладено: договір застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу №3602/Z01/0300/4/11 від 24.06.2011р., укладений між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк"; договір поруки №3602/Р01/0300/4/11 від 24.06.2011р. укладений ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк", ОСОБА_1; договір поруки №3602/Р03/0350/4/14 від 31.01.2014р., укладений ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та ТОВ "Лотівка Еліт", ОСОБА_1

У відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Крім того, на думку відповідача, необхідно враховувати, що ч. 3 ст. 554 ЦК надає можливість встановлювати поруку стосовно виконання одного й того ж зобов'язання з боку декількох осіб (співпоручителів) шляхом укладення між кредитором і кількома поручителями одночасно одного спільного договору поруки і закріплює як солідарну відповідальність поручителів з боржником перед кредитором, так і солідарну відповідальність поручителів між собою, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмету зобов'язання. Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містить положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов'язання між ними не виникає солідарна відповідальності між собою.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому.

У п. 4.1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина третя статті 554 ЦК України). Відповідач вважає, що ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і тому поруку не можна вважати їхньою спільною. Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

За таких обставин кредитор, як відмічає відповідач, керуючись ст. 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'являти вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Наголошує, що в даному випадку, предметом спору є різні самостійні договори (поруки і застави), за якими кожен із поручителів: ПАТ "Брокбізнесбанк", ТОВ "Лотівка Еліт" поручився відповідати перед кредитором - ПАТ АКБ "Індустріалбанк" разом із Позичальником - ОСОБА_1, як солідарні боржники, хоча і за порушення умов одного й того ж кредитного договору.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки/застави не встановлена солідарна відповідальність поручителів між собою, підстави для стягнення з ТОВ "Лотівка Еліт" кредитної заборгованості відсутні.

Разом з тим звертає увагу суду на постанову ВСУ від 16.09.2015р. № 6-190цс15, в якій сформульовано таку правову позицію: "У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима. Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, стягнути грошову суму в іноземній валюті".

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває в стадії ліквідації, а банківська ліцензія позивача на поточний момент є такою, що відкликана. Враховуючи це, колегія суддів наголошує на неможливості стягнення боргу в іноземній валюті через що сума боргу підлягає перерахуванню та стягненню в національній валюті України (гривні), що не є виходом за межі позовних вимог в порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, адже, позовні вимоги стосуються саме стягнення заборгованості за кредитним договором, а відповідні курси іноземних валют до гривні вказав у розрахунку до суми позову сам позивач.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, на думку відповідача, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, стягнути грошову суму в іноземній валюті (постанова ВСУ від 24.09.2014 у справі 6-154цс14).

У доповненнях до відзиву відповідач також зазначає, що 06.11.14р. АКБ "Індустріалбанк" задовольнив свої кредиторські вимоги шляхом звернення стягнення на майнові права позивача, при цьому у зв'язку із такими діями повного виконання кредитного договору не відбулося.

Як відповідач відмічає відповідно до розділу 5 кредитного договору №3602/0300/4/11 від 24.06.2011 року "Позичальник зобов'язується", Позичальник ОСОБА_1 зобов'язується здійснити строком не пізніше 23.06.2014 року остаточне погашення кредиту та нарахованих процентів; погашати кредит, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, вартість усіх супутніх послуг, а також інші фінансові зобов'язання відповідно до Графіку платежів тощо.

Товариство наголошує, що Позивач самостійно визнав, а також це підтверджується довідками АКБ "Індустріалбанку", що він не виконав обов'язку боржника ОСОБА_1, оскільки зобов'язання ОСОБА_1 є значно більшим ніж виконано Позивачем.

Щодо поняття суброгація, яке постійно вживається позивачем, відповідач зазначив наступне. Згідно зі статтею 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ця норма містить загальне правило. Випадки ж наведені в ст. 512 ЦК України, є винятком із цього правила, вони визначають підстави заміни кредитора у зобов'язанні.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України серед підстав заміни кредитора у зобов'язанні називає виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручитилем), а п. 4 ч. 1 - виконання обов'язку третьою особою. Перехід прав кредитора до третьої особи в результаті виконання нею зобов'язання боржника на користь кредитора в рамках існуючих зобов'язальних правовідносин називається суброгацією. Вона веде не до припинення зобов'язання, а лише до заміни кредитора в існуючому зобов'язанні. Саме до таких випадків закон відносить виконання обов'язку боржника заставодавцем (майновим поручитилем). До умов переходу прав кредитора до майнового поручителя слід віднести такі. По-перше, повинно бути дійсним основне зобов'язання. По-друге, повинна бути дійсною застава, якою забезпечується основне зобов'язання. По-третє, майновий поручитель повинен виконати обов'язок боржника перед кредитором. З огляду на це, слід розрізняти виконання застоводавцем (майновим поручителем) обов'язку боржника за основним зобов'язанням і виконання ним свого обов'язку за договором застави. Виконання застоводавцем (майновим поручителем) свого обов'язку за договором застави полягає у наданні кредиторові права звернути стягнення на своє майно. Таке виконання не є підставою для суброгації. Заставодавець (майновий поручитель) виконує не обов'язок боржника, а свій обов'язок. Наслідками такого виконання є припинення основного зобов'язання, право на регрес до боржника, виконання зобов'язання якого забезпечувалося заставою майна заставодавця (майнового поручителя). Звертає увагу суду, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням. Відповідно до вимог ст. 42 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

Схожа норма міститься і в ЦК України щодо поручителя, а саме ч. 2 ст. 556 зазначає, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

У додаткових запереченнях від 13.03.17р. на доводи позивача викладені у судовому засіданні 01.03.17р. відповідач зазначив наступне.

Так, 06.11.2014 року Заставодержатель - АКБ "Індустріалбанк" задовольнив свої вимоги за рахунок майнових прав на грошові кошти за договором строкового гарантійного вкладу (пояснення ОСОБА_4 від 24.02.17р. вих. №1105). Тобто, ОСОБА_4 реалізував своє право за договором застави щодо звернення стягнення на застане майно, а Брокбізнесбанк свій обов'язок - надав кредитору ОСОБА_4 право звернути стягнення на своє майно.

З огляду на це, Позивач з метою захисту своїх прав, на думку відповідача, в порядку регресу, має право вимагати від боржника - ОСОБА_1 ту суму, яку він уступив ОСОБА_4, при цьому таке право Позивач матиме у разі, якщо заставним майном повністю погашається заборгованість за кредитом (правова позиція ВСУ у справах №6-466цс15 та №6-932цс15 щодо застосування ст. 512 ЦК України).

Відповідач зазначає, що із системного аналізу ст. 26 ЗУ "Про заставу" та ст. 512 ЦК України випливає, що підставою переходу прав кредитора до заставодавця є такий юридичний факт, як виконання заставодавцем зобов'язання за боржника. Моментом переходу до заставодавця прав кредитора у зобов'язанні є момент виконання останнім обов'язку боржника.

Вважає, що Позивач, керуючись ст. 26 Закону про заставу, з метою відвернення стягнення на своє майно, не позбавлений був можливості виконати обов'язок ОСОБА_1 за кредитним договором (сплатити заборгованість за кредитним договором) та набути прав кредитора відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України. Саме такі дії могли б розцінюватись як зміна активного суб'єкта зі збереженням самого зобов'язання (суброгація), оскільки настав би факт виконання заставодавцем зобов'язання за боржника.

Товариство звертає увагу суду, що з 22 травня 2015 року основне зобов'язання (кредитний договір припинено його виконанням. Підтвердженням цього є Довідка від 15.02.2017р. №163 (копія наявна в матеріалах справи) відповідно до якої АКБ "Ідустріалбанк" повідомив, що станом на 01.06.2015р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р. відсутня.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Відповідно до п. 9.3 кредитного договору (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р., договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. За змістом п. п. 6.1, 6.2 Договору поруки від 31.01.2014 р. №3602/Р03/0350/4/14 порука набуває чинності з моменту підписання цього Договору і діє до повного виконання Позичальником та Поручителем зобов'язань за кредитним договором та цим Договором. Порука припиняється з припиненням зобов'язання, яке вона забезпечує.

Відповідач зауважує, що в судовому засіданні 15.02.2017р. представник Позивача зазначив, що Брокбізнесбанк є новим кредитором з 11.07.2015р., тобто після підписання ОСОБА_3 приймання-передачі документів від 10.07.2015р. та після припинення основного зобов'язання (22.05.2015р.). Дані обставини відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України не підлягають доказуванню.

Враховуючи вище викладене, ТОВ "Лотівка Еліт" вважає, що суброгації - заміни кредитора в існуючому зобов'язанні, на яке так звертає увагу суду Позивач, не відбулося, станом на 11.07.2015 р. основне зобов'язання припинилось, що призвело і до припинення поруки. А тому, позовні вимоги до ТОВ "Лотівка Еліт" є безпідставними та необґрунтованими.

Також відповідач вважає, що ТОВ "Лотівка Еліт" жодним чином не порушила права та охоронювані законом інтереси Позивача. В обґрунтування зазначеного вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу ст. ст. 614, 623 ЦК України, ст. ст. 226 ГК України вбачається, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2 збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

В даному випадку, як вважає відповідач, відсутнє саме зобов'язання, яке було порушено ТОВ "Лотівка Еліт", відсутній прямий причинний зв'язок між порушенням зобов'язання ОСОБА_1 та діями поручителя ТОВ "Лотівка Еліт", відсутня вина ТОВ "Лотівка Еліт". А тому твердження про завдання Відповідачем збитків є абсолютно безпідставним та необґрунтованим.

Представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, проте на адресу суду надійшли письмові пояснення за підписом представника ОСОБА_5, в якому останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

АКБ "Індустріалбанк" явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. У письмовій позиції від 24.02.17р. банк повідомив наступне. 24.06.11р. між третьою особою та ОСОБА_1 було укладено договір кредитний (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових права на грошові кошти) №3602/0300/4/11.

Зобов'язання ОСОБА_1 за цим договором були забезпечені заставою та порукою ПАТ "Брокбізнесбанк", а саме: Договір застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу №3602/Z01/0300/4/11 від 24.06.2011р. Предметом застави за зазначеним договором є право розпорядження майном (грошовими коштами) у розмірі 2 790 000 доларів США, процентами з розрахунку 8,5% річних та право вимоги за зобов'язаннями, які виникають із договору строкового гарантійного вкладу від 24.06.2011р. №1202/0100/1/11, укладеного між АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк"; Договір поруки № 3602/Р01/0300/4/11 від 24.06.2011р. укладений між АКБ "Індустріалбанк" (Кредитор), ОСОБА_1 (Постачальний) та ПАТ "Брокбізнесбанк" (Поручитель). Зазначеним договором визначено, що ПАТ "Брокбізнесбанк" зобов'язується перед АКБ "Індустріалбанк" солідарно в повному обсязі відповідати за виконання ОСОБА_1 боргових зобов'язань, які виникають з Кредитного договору (п. 1.1. договору поруки).

Також з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1Л, за кредитним договором між АКБ "Індустріалбанк", ОСОБА_1 А,А. та ТОВ "Лотівка Еліт", як поручителем, 31.01.2014р. укладений договір поруки № 3602/Р03/0350/4/14, відповідно до 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором (АКБ "Індустріалбанк") солідарно в повному обсязі відповідати за виконання позичальником боргових зобов'язань, які виникають з Кредитного договору № 3602/0300/4/11 від 24.06.2011р. за умовами якого позичальник зобов'язується шляхом безготівкового перерахування коштів на відповідні рахунки кредитора або шляхом внесення коштів (готівки) в касу кредитора або шляхом договірного списання кредитором коштів з рахунку позичальника в термін по 23 червня 2014 року повернути кредитору грошові кошти в сумі 2650000 дол. США та сплатити проценти/відсотки за користування кредитом у розмірі 9,5 процентів річних, а також комісії та неустойку (штраф, пеня) у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Повідомляє, що виконання зобов'язань за кредитним договором здійснено наступним чином. Згідно рішення від 22.10.2014р. Господарського суду міста Києва у справі звернуто стягнення на права вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до АКБ "Індустріалбанк" за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.2011р. №1202/0100/1/11 (що є предметом застави за договором застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу №3602/Z01/0300/11 від 24.06.2011р.) для задоволення вимог АКБ "Індустріалбанк" до ОСОБА_1 за договором кредитним №3602/0300/4/11 від 24.06.11р. в сумі 2 693 663,30 дол. США та 660680,38грн. Додатково до сум заборгованості, яка зазначена в п.1 ОСОБА_1 сплачено банку проценти в розмірі 88 112,50дол. США, нараховані за період з 03.07.14р. по 05.11.14р. включно, неустойку в розмірі 100грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в судове засідання не з'явився, проте на адресу суду надійшли письмові пояснення за підписом представника ОСОБА_6, щодо виконання кредитного договору.

Представник третьої особи - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, письмової позиції з приводу позову не надав, причин неявки не повідомив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між Третьою особою - ПАТ АКБ „Індустріалбанк” (банк) та Третьою особою - ОСОБА_1 (позичальник) укладений договір кредитний (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язаний: повернути позивачу кредит в сумі 2 650 000,00 доларів США не пізніше 23 червня 2014 року крім випадків, передбачених п.5.17 договору та особливими умовами цього договору (п. п. 1.1, 5.2 кредитного договору); сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 9,5 % (дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних згідно графіку платежів, що зазначений в додатку № 1 до кредитного договору (п. п. 1.1., 5.3 кредитного договору); за порушення строків повернення кредиту та процентів сплачувати пеню в розмірі 0,1 % від своєчасно несплаченої суми за кожний день прострочення платежу та штраф у розмірі 0,5 % від суми фактичної заборгованості на момент здійснення порушення (за кожен випадок порушення окремо) (п. 8.1 кредитного договору); за порушення вимог п.п.5.1, 5.6, 5.9, 5.16 цього договору, сплачувати штраф у розмірі 0,5 % від суми фактичної заборгованою і за кредитом на момент здійснення порушення (за кожен випадок порушення окремо) (п. 8.2 кредитного договору).

До кредитного договору підписано додаткові угоди №1 від 21.08.11р., №2 від 19.06.12р. та №3 від 31.01.14р. Відповідно до останньої викладено у новій редакції п.2.1 договору, згідно якої позичальник забезпечує виконання своїх зобов'язань з повернення кредиту, комісій, нарахованих процентів, пені, штрафних санкцій, покриття можливих збитків банку, обумовлених невиконанням та/або неналежним виконанням обов'язків позичальником шляхом: укладення між банком, позичальником та ПАТ "Брокбізнесбанк" договору застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу №3602/Z01/0301/4/11 від 24.06.11р., предметом застави за яким є право розпорядження грошовими коштами, процентами з розрахунку 8,5 відсотків річних та право вимоги за зобов'язаннями, які виникають за договором строкового гарантійного вкладу №1202/0100/1/11 від 24.06.2011р.; укладення між банком, позичальником та ПАТ "Брокбізнесбанк" договору поруки на суму кредиту у розмірі 2 650 000,00 дол. США, нарахованих процентів/відсотків за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору, збитків, інших зобов'язань, передбачених або які будуть передбачені кредитним договором; укладення між банком, позичальником та ТОВ "Лотівка Еліт" договору поруки на суму кредиту у розмірі 2 650 000,00 дол. США, нарахованих процентів/відсотків за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору, збитків, інших зобов'язань, передбачених або які будуть передбачені кредитним договором.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитним 24.06.11р. між ПАТ АКБ "Індустріалбанк", ПАТ "Брокбізнесбанк" (поручитель) та ОСОБА_1 укладено договір поруки №3602/Р01/0300/4/11 відповідно до п.1.1 поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно в повному обсязі відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1, боргових зобов'язань, які виникають з Договору кредитного (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р., укладеного між кредитором та позичальником, та додаткових угод/договорів, додатків до нього (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальник зобов'язується шляхом безготівкового перерахування коштів на відповідні рахунки кредитора або шляхом внесення коштів (готівки) у касу кредитора або шляхом договірного списання кредитором коштів з рахунку позичальника в термін до "23" червня 2014 року включно повернути кредитору грошові кошт в сумі 2 650 000 доларів США та сплатити проценти/відсотки за користування кредитом у розмірі 9,5 процентів річних в сумі 765 739,61 доларів США, а також комісії та неустойку (штраф, пеня) у розмірі, встановленому Кредитним договором, а у випадку зміни розміру кредиту/ліміту кредитування та/або процентів/відсотків за користування кредитом та/або інших зобов'язань за Кредитним договором, у розмірі, визначеному умовами Кредитного договору з урахуванням зміни розміру кредиту/ліміту кредитування та/або процентів/відсотків та/або інших зобов'язань за Кредитним договором.

У випадку збільшення за Кредитним договором розміру кредиту/ліміту кредитування та/або процентів/відсотків за користування кредитом та/або інших зобов'язань, поручитель надає згоду солідарно відповідати за виконання зобов'язань щодо їх сплати в розмірі, визначеному умовами Кредитного договору з урахуванням їх збільшення, без внесення змін до цього Договору.

У випадку збільшення/зменшення за Кредитним договором строку/терміну, на який наданий кредит, пролонгації строку/терміну виконання зобов'язань за Кредитним договором, зміни графіку платежів за Кредитним договором та настання інших будь-яких змін умов Кредитного договору, поручитель надає згоду солідарно відповідати за виконання всіх зобов'язань, в тому числі тих, які можуть виникнути в результаті будь-яких змін умов Кредитного договору та з урахуванням таких змін умов Кредитного договору без внесення змін до цього Договору.

Згідно п.2 договору у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник за зазначеними зобов'язаннями. При невиконанні позичальником зобов'язань, перед кредитором у строки/терміни та на умовах, які обумовлені Кредитним договором, поручитель приймає на себе зобов'язання сплатити кредитору: а) кредит у сумі 2 650 000 дол. США, а у разі його збільшення - у будь-якому збільшеному розмірі; б) пораховані проценти/відсотки за користування кредитом та комісії, передбачені Кредитним договором, з урахуванням їх збільшення; в) пеню та штрафи, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням Кредитного договору; г) збитки, завданні кредитору; д) інші зобов'язання, передбачені або які будуть передбачені Кредитним договором після укладення цього Договору.

У випадку непогашення позичальником будь-яких зобов'язань в строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати таких зобов'язань. Поручитель, який в повному обсязі виконав зобов'язання за Кредитним договором, набуває усі права кредитора, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Виконання зобов'язань поручителем по цьому договору є безумовним.

Між третьою особою - ОСОБА_1 (позичальник), ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (заставодержатель) та ПАТ "Брокбізнесбанк" (заставодавець) укладений договір застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу №3602/Z01/0300/1/11 від 24.06.11р. Предметом застави за зазначеним договором є: право розпорядження майном (грошовими коштами) у розмірі 2 790 000,00 доларів США, процентами з розрахунку 8,5 відсотків річних та право вимоги за зобов'язаннями, які виникають із договору строкового гарантійного вкладу від 24.07.2011р. № 1202/0100/1/11, укладеного між заставодавцем та заставодержателем.

Зобов'язання третьої особи - ОСОБА_1 за кредитним договором забезпечені також порукою відповідача - ТОВ "Лотівка Еліт", про що між третьою особою - ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та відповідачем укладений договір поруки №3602/Р03/0350/4/14 від 31.01.2014р. За умовами договору поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно в повному обсязі за виконання позичальником боргових зобов'язань, які виникають з кредитного договору (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р.), укладеного між кредитором та позичальником, та додаткових договорів, додатків до нього, за умовами якого позичальник зобов'язується шляхом безготівкового перерахування коштів на відповідні рахунки кредитора або шляхом внесення коштів (готівки) в касу кредитора або шляхом договірного списання кредитором коштів з рахунку позичальника в термін по 23.06.2014р. повернути кредитору грошові кошті в сумі 2650000,00дол. США та сплатити проценти/відсотки за користування кредитом у розмірі 9,5% річних в сумі 765 739,61дол. США, а також комісії та неустойку у розмірі, визначеному кредитним договором.

15.07.14р. ОСОБА_1 АКБ "Індустріалбанк" було направлено лист - вимогу про сплату простроченої заборгованості по кредтному договору у розмірі 2 702 054,97 дол.США та 1 029 165,53грн. пені та штрафу.

15.07.14р. лист - вимогу було направлено ТОВ "Лотівка-Еліт" про сплату товариством як поручителем, заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 702 054,97 дол.США та 1 029 165,53грн. пені та штрафу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.10.2014р. у справі №910/14439/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2015р., звернуто стягнення на майнові права ПАТ "Брокбізнесбанк" як майнового поручителя, а саме: звернуто стягнення на права вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до ПАТ АКБ "Індустріалбанк" за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.2011р. №1202/0100/1/11, укладеним між АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк", що є предметом застави за договором застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0300/4/11 від 24.06.2011р., для задоволення вимог ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ОСОБА_1 за договором кредитним (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) № 3602/0300/4/11 в сумі 2693663,30 доларів США та 660680,38грн., які складаються із: суми неповернутого кредиту - 2650000,00 доларів США; суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.2014р. по 02.07.2014р. включно - 43 663,30 доларів США; суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 310560,30 грн.; суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 350120,08 грн., шляхом відступлення ПАТ АКБ "Індустріалбанк" права вимоги грошових коштів з отримання вкладу (депозиту) в розмірі 2790000,00 доларів США та процентів за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.2011 р. №1202/0100/1/11.

Оскільки кредит не був повернутий в строк, встановлений кредитним договором, АКБ "Індустріалбанк" продовжував нараховувати проценти до моменту повернення кредиту в повному обсязі, тобто до 06.11.14р. Тому додатково до заборгованості у розмірі 2 693 663,30дол.США та 660680,38грн. у ОСОБА_1 виник залишок заборгованості по кредитному договору, а саме: процентів, нарахований за період з 03.07.14р. по 05.11.14р. включно, в розмірі 88 112,50дол.США, штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 214 369,45грн. та пені в розмірі 5 247 288,07 грн.

АКБ "Індустріалбанк" до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області була подана позовна заява про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" на користь банку зазначеного боргу (справа №688/3689/14-ц). В процесі розгляду даної справи ОСОБА_1 добровільно було сплачено на користь АКБ "Індустріалбанк" проценти в розмірі 88 112,50дол. США. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 28.05.15р. у цивільній справі №688/3689/14-ц штрафні санкції в сумі 5 461 657,52грн. були зменшені до 100грн., які сплачені третьою особою банку добровільно.

29.05.15р. ОСОБА_1 направлено повідомлення про заміну кредитора в якому вказано, що кредитором третьої особи в зобов'язані по сплаті боргу за договором кредиту №3602/0300/4/11 від 24.06.11р. в сумі 2 693 663,30дол.США та 660680,38грн. є ПАТ "Брокбізнесбанк".

10.07.15р. ПАТ АТ "Брокбізнесбанк" згідно акту примання - передачі документів, що підтверджують кредиторські вимоги до ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" прийнято документи, які засвідчують права вимоги Нового кредитора до ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" у розмірі 2 693 663,30дол.США та 660680,38грн.

13.07.15р. позивачем направлено ОСОБА_1 повідомлення із вимогою негайної сплати заборгованість у розмірі 2 693 663,30дол. США та 660680,38грн.

Таке ж повідомлення від 13.07.15р. було направлено ТОВ "Лотівка Еліт" як поручителю ОСОБА_1

Згідно довідки ПАТ АКБ "Індустріалбанк" від 03.08.15р. №2925 банк не має фінансових та майнових претензій до ОСОБА_1 за договором кредитним №3602/0300/4/11 від 24.06.11р. у зв'язку з тим, що зобов'язання перед АКБ "Індустріалбанк" в розмірі 2 693 663,30дол. США та 660680,38грн. які складаються з суми неповернутого кредиту - 2 650 000дол. США, суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.14р. по 02.07.14р. включно - 43663,30 дол. США, суми пені - 310560,30грн., суми штрафу - 350120,08грн., припинено виконанням за рахунок майна майнового поручителя ПАТ "Брокбізнесбанк".

02.12.16р. рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №2/688/1221/16 за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 2 693 663,30 дол. США та 660 680,38грн. заборгованості за кредитним договором від 24.06.11р., що складається з: суми неповернутого кредиту 2 650 000 дол.США, суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.14р. по 02.07.14р. включно - 43663,30дол. США, суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 310560,30грн., суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 350 120,08грн.

Станом на 21.03.17р. дане рішення не набрало законної сили.

Відповідно до довідок АКБ "Індустріалбанк" від 15.02.17р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3602/0300/4/11 від 24.06.11р. станом на 01.01.15р. складалась із нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 03.07.14р. по 05.11.14р. в розмірі 88 112,50 дол. США, штрафних санкцій на загальну суму 5 461 657,52грн., що складались з пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з кредитним договором в розмірі 5 247 288,07 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 214 369,45 грн.; станом на 01.06.15р. заборгованість відсутня.

Позивач як новий кредитор звернувся із позовом до суду про стягнення із ТОВ "Лотівка Еліт" суми заборгованості за договором кредиту (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.11р. у розмірі 2 693 663,30 дол. США та 660 680,38грн., які складаються із суми неповернутого кредиту 2 650 000грн., суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.14р. по 02.07.14р. включно - 43 663,30 дол. США, суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 310 560,30грн., суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 350 120,08грн.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін, оцінюючи їх у сукупності, до уваги береться таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Звертаючись із даним позовом позивач посилається на те, що оскільки виконання обов'язку боржника ОСОБА_1 перед ПАТ АКБ "Індустріалбанк" за договором кредитним (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р., укладеним між АКБ "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 здійснено за рахунок його майна, як майнового поручителя, то відбулася заміна кредитора ПАТ АКБ "Індустріалбанк" на ПАТ "Брокбізнесбанк" у кредитному договорі в сумі 2 693 663,30 доларів США та 660680,38грн., які складаються із складових суми заборгованості, що зазначені в рішенні господарського суду м. Києва від 22.10.2014р. у справі № 910/14439/14, з переходом прав первісного кредитора у зобов'язанні, у т.ч. і договору поруки від 31.01.2014р., поручителем по якому є відповідач. Тому позивач просить стягнути з відповідача як поручителя суми 2 693 663,30 доларів США та 660680,38грн грн.

Відповідно до п.п.3 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, крім іншого, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Позивачем та відповідачем при застосуванні ст.512 ЦК України зазначаються різні правові позиції щодо необхідності виконання обов'язку боржника повністю або можливість часткового виконання обов'язку боржника як необхідної передумови для заміни кредитора у зобов'язанні.

Відповідач, зазначаючи про необхідність виконання обов'язку боржника повністю, посилається на правові висновки у постановах Верховного суду України від 23.09.2015р. по справі №6-466цс15 та від 07.10.15р. у справі №6-932цс15.

Суд вважає такі доводи обґрунтованими, оскільки в силу ст. 111-28 ГПК України висновок щодо застосування норми права, встановлений у постанові Верховного суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Верховним судом України по справі № 6-466цс15, як і по справі №6-932цс15 визначено, що правовий аналіз норм ч.ч.1 та 2 ст.556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням п.3 ч.1 ст.512 ЦК України, яка передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Не приймаються до уваги доводи позивача про протилежне з посиланням на лист ВСУ від 01.02.2015р. „ОСОБА_3 судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна” про те, що не можуть до договору застави застосовуватися норми, які регулюють правовідносини до договору поруки. При цьому судом враховується обґрунтованість такого твердження, оскільки до правовідносин за участі майнового поручителя не підлягають застосуванню положення §3 гл.49 ЦК, що відповідає правовій позиції у постанові Верховного суду України від 16.10.12 у справі № 3-43гс12. Однак, у постановах Верховного суду України від 23.09.2015р. по справі № 6-466цс15 , від 7.10.2015р. по справі №6-932цс15 Верховним судом України зроблено висновок не тільки щодо застосування норми ст.556 ЦК України, яка регулює поруку, а й щодо застосування п.3 ч.1 ст.512 ЦК України, яка однаково врегульовує спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника або поручителем, або заставодавцем (майновим поручителем).

Як встановлено судом виконання обов'язку боржника (третьої особи ОСОБА_1А.) по кредитному договору між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р. було здійснено згідно рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2014р. у справі №910/14439/14 за рахунок майнових прав на грошові кошти за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.2011р. №1202/0100/1/11 між АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк" в розмірі 2 693 663,30 дол. США та 660 680,38грн., які складаються із суми неповернутого кредиту 2 650 000грн., суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.14р. по 02.07.14р. включно - 43 663,30 дол. США, суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 310 560,30грн., суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 350 120,08грн.

Із інформації наданої АКБ "Індустріалбанк" щодо виконання кредитного договору, вбачається, що оскільки кредит не був повернутий в строк, встановлений кредитним договором, АКБ "Індустріалбанк" продовжував нараховувати проценти до моменту повернення кредиту в повному обсязі, тобто до 06.11.14р. Тому додатково до заборгованості у розмірі 2 693 663,30дол.США та 660680,38грн. у ОСОБА_1 виник залишок заборгованості по кредитному договору, а саме: процентів, нарахований за період з 03.07.14р. по 05.11.14р. включно, в розмірі 88 112,50дол.США, штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 214 369,45грн. та пені в розмірі 5 247 288,07 грн.

АКБ "Індустріалбанк" до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області була подана позовна заява про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" на користь банку зазначеного боргу (справа №688/3689/14-ц). В процесі розгляду даної справи ОСОБА_1 добровільно було сплачено на користь АКБ "Індустріалбанк" проценти в розмірі 88 112,50дол. США. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 28.05.15р. у цивільній справі №688/3689/14-ц штрафні санкції в сумі 5 461 657,52грн. були зменшені до 100грн., які сплачені третьою особою банку добровільно.

Як вбачається із встановлених обставин позивач, виконавши рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2014р. у справі №910/14439/14, за яким звернуто стягнення на право вимоги за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.2011р. №1202/0100/1/11 між АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк", що був предметом застави майнових прав №3602/Z01/0300/4/11 від 24.06.2011р., шляхом відступлення права вимоги грошових коштів з отримання вкладу та процентів, погасив частково зобов'язання боржника третьої особи - ОСОБА_1 за кредитним договором №3602/0300/4/11 від 24.06.2011р. на суму 2 693 663,30дол.США та 660680,38грн.

За таких обставин та враховуючи вищенаведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають за необгрунтованістю.

Щодо доводів відповідача про неможливість стягнення позивачем без наявності ліцензії боргу в іноземній валюті з посиланням на постанови ВСУ від 16.09.2015р. у справі №6-190цс15, від 24.09.2014 р. у справі №6-154цс14, то останні судом до уваги не приймаються, враховуючи абз.2 ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. із змінами і доповненнями та враховуючи Постанову правління НБУ №339 від 10.06.2014р.

Посилання відповідача на необхідність застосування висновків Верховного суду України, зазначених у постановах від 17.12.2014р. у справі №6-185цс14; від 11.03.15р. у справі №6-35цс15; від 24.06.2015р. у справі №6-255цс15; від 01.07.2015р. у справі №6-745цс15; від 11.11.2015р. у справі №6-511цс15; у листі Верховного суду України від 01.02.2015р. "ОСОБА_3 застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання" про те, що між поручителями не виникає солідарної відповідальності між собою, не приймаються до уваги зважаючи на предмет спору у даній справі.

Згідно з ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача у зв'язку із відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" с. Лотівка, Шепетівського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 Андрійовича Хмельницька область, м. Шепетівка про стягнення суми заборгованості за договором кредиту (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) №3602/0300/4/11 від 24.06.11р. у розмірі 2 693 663,30 дол. США та 660680,38 грн. відмовити.

Повний текст рішення складено 27.03.17р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 5 примірників: 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Київ, проспект Перемоги, 41), 3 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 17) 4 - ОСОБА_1 (30405, Хмельницька область, м. Шепетівка, Старокостянтинівське шосеАДРЕСА_1), 5- публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39 Д)

Попередній документ
65536859
Наступний документ
65536861
Інформація про рішення:
№ рішення: 65536860
№ справи: 924/40/17
Дата рішення: 21.03.2017
Дата публікації: 30.03.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: