29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
про повернення позовної заяви
"27" березня 2017 р.
924/250/17
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", м. Полонне
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсівтест", м. Полонне
про відновлення становища, яке існувало до проведення реєстраційної дії
23.03.2017 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява від голови правління Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсівтест", м. Полонне про відновлення становища, яке існувало до проведення реєстраційної дії. Також у позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі, або не менше ніж на один місяць з дати відкриття провадження у справі внаслідок незадовільного майнового стану.
Відповідно до п.3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", повертаючи позовну заяву згідно з частиною першою статті 63 ГПК, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині, і під які підпадає заява, що повертається.
Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі: 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року становить 1600 грн.
Тому, позивач при звернені з позовною заявою до господарського суду Хмельницької області зобов'язаний сплатити 1600,00 грн. на розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ у Хмельницькій області.
Натомість, у позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до дати прийняття рішення у справі, або не менше ніж на один місяць з дати відкриття провадження у справі в наслідок не задовільного майнового стану, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство ПАТ "Полонський гірничий комбінат".
Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 8 закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, виходячи із змісту зазначеної норми, суд при вирішення питання щодо наявності підстав для надання відстрочки або звільнення від сплати судового збору повинен з'ясовувати майновий стан особи, яка звертається з позовом.
У позовній заяві позивач на підтвердження своєї неплатоспроможності спирається на ухвалу суду від 10.10.2016р. по справі №924/881/16, якою порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (м.Полонне, Хмельницької області, вул. Академіка Герасимчука, 190-б, код ЄДРПОУ 05471879).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Проте дана думка є хибною, оскільки встановлення господарським судом факту неплатоспроможності боржника є винесення судом постанови про визнання останнього банкрутом та введення ліквідаційної процедури боржника, а не порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому, цією ж, вище згаданою ухвалою введено процедуру розпорядженням майном боржника.
Стаття 5 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначає, що засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство).
У даному разі, позивачем є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
У зв'язку з викладеним, сама по собі обставина перебування такого суб'єкта господарювання у скрутному фінансовому стані є виключно наслідком його господарської діяльності та його власним комерційним ризиком, тому не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України заявник окрім ухвали від 10.10.2016р. №924/881/16 про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Полонський гірничий комбінат" господарському суду не надав жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин.
Судом також враховується, що ухвалою господарського суду від 03.03.2017 року у справі №924/881/16 частково задоволено клопотання розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" про звільнення з-під арешту частини товарної продукції боржника (відсів) для їх реалізації в рахунок покриття поточних витрат та погашення вимог по заробітній платі. Судом скасовано також арешти окремих розрахункових рахунків боржника в банківських установах.
Згідно зі ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Окремо судом враховується, що відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову обов'язок по сплаті судового збору покладається судом на відповідача, а тому у разі задоволення позовних вимог позивача, з якими він звертається до суду, судовий збір сплачений позивачем за звернення до суду з позовною заявою буде повернутий останньому за рахунок відповідача, а тому фінансовий стан позивача не погіршиться.
Враховуючи, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, який перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, суд вважає за належне у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Тому, з огляду на відсутність в поданих матеріалах належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, позовну заяву необхідно повернути без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Згідно зі ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Спосіб захисту цивільного права - відновлення становища, яке існувало до порушення, пов'язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.
Позивачем не зазначено, яке його суб'єктивне право є порушеним, які норми законодавства порушено відповідачем у справі.
Пункт 4 Постанови ВСУ №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" містить визначення ділової репутації: "Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин."
Пункт 14 вище згаданої постанови зазначає, що така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Виходячи зі змісту позовної заяви, причиною виникнення спору стало питання реєстрації місцезнаходження відповідача за адресою позивача. Позивач вважає, що використання іншою особою його місця знаходження без відповідного погодження порушує його права та інтереси.
Проте, в позовній заяві позивачем не вказані обставини, які підтверджують, що ділова репутація підприємства постраждала, не вказані докази, які підтверджують яким саме чином дії відповідача вплинули на діяльність позивача, у чому конкретно полягають наслідки реєстрації відповідачем його місцезнаходження.
Відповідно до п.3. ч.1. ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
У п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та не зазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
З огляду на викладене, дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду відповідно до п.3, п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 3, п.4 ст. 63 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсівтест" про відновлення становища, яке існувало до проведення реєстраційної дії повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали на 51 аркушах.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 3 прим. :
1. - до справи,
2. - позивачу ( 30500, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, буд. 190 Б) рекомендованим з повідомленням;
3. - відповідачу (30500, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, буд. 190 Б) рекомендованим.