04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" березня 2017 р. Справа№ 910/915/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
За участю представників:
Від позивача : Горблюк Р.В. - представник;
Від відповідача: Масловський І.А.-представник;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський госпрозрахунковий ринок"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2017
у справі № 910/915/16 (суддя Балац С.В.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський госпрозрахунковий ринок"
до Публічного акціонерного товариства "УКРІНКОМ"
про зобов'язання виконати платіжне доручення та перерахувати кошти
До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Ковельський госпрозрахунковий ринок до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про зобов'язання виконати платіжне доручення та перерахувати кошти.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 в задоволенні позову відмовлено повністю.
16.05.2016 до Господарського суду надійшла заява № 347 від 11.05.2016 Ковельського госпрозрахункового ринку про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі № 910/915/16 за нововиявленими обставинами, які на час розгляду вказаної справи не могли бути відомі заявникові.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/915/16, заяву Ковельського госпрозрахункового ринку про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі №910/915/16 за ново виявленими обставинами задоволено, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі № 910/915/16.
Ухвалою від 05.12.2016 судом першої інстанції змінено найменування відповідача на Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ".
За усним клопотанням позивача 11.01.2017 було здійснено Господарським судом міста Києва заміну позивача на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельський госпрозрахунковий ринок".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 у справі №910/915/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельський госпрозрахунковий ринок" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 11.01.2017, за якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський госпрозрахунковий ринок" у справі № 910/915/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський госпрозрахунковий ринок" прийнято до провадження, призначено до розгляду на 23.03.2017.
23.02.2017 та 10.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, та просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017, представник позивача надав пояснення по суті спору, та просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Ковельський госпрозрахунковий ринок", скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 повністю та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017, представник відповідача надав пояснення по суті спору, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Ковельський госпрозрахунковий ринок", з мотивів викладених в запереченні а рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (клієнтом), та відповідачем (банком), було укладено договір банківського рахунку, на підставі якого позивачу було відкрито поточний рахунок у гривнях.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.
Пунктом 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
З наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень: № 15 від 20.11.2015 про перерахування до бюджету орендної плати за землю в сумі 179 870,08 грн. та № 16 від 20.11.2015 про перерахування до бюджету єдиного соціального внеску у сумі 10.020 грн., вбачається, що позивачем було подано, а відповідачем прийнято їх до виконання проте, з незрозумілих причин банком виконані не були.
Згідно із частиною 1 статті 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Відповідно до статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
24.12.2015 рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", прийнятого на підставі Постанови правління НБУ від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних".
Проте, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі № 826/1162/16, визнано незаконними та скасовано постанову правління НБУ від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" які в подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 у справі № 826/1162/16 залишені без змін.
Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до державного реєстру банків.
22.03.2016 постановою правління НБУ № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" останній був позбавлений банківської ліцензії.
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 13.07.2016 № 1 Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК", затверджено статут в новій редакції, відповідно до якої змінюються:
- найменування юридичної особи з "ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРІНБАНК" на "ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРІНКОМ";
- види діяльності, а саме - виключається вид діяльності "діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 "інші види грошового посередництва".
Державна реєстрація змін до установчих документів здійснена 13.07.2016 приватним нотаріусом Сазоновою О.М. шляхом вчинення реєстраційної дії № 10741050132038947, даний факт підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Публічного акціонерного товариства "УКРІНКОМ", який наявний в матеріалах справи.
Згідно із статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
Банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність;
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ" з 13.07.2016 не є банком, не має банківської ліцензії, як наслідок - не має доступу до банківських рахунків клієнтів, внаслідок чого не має правових підстав для виконання платіжних доручень позивача від 20.11.2015№ 15 на суму 179.870,08 грн. та від 20.11.2015 № 16 на суму 10 020,00 грн.
Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський госпрозрахунковий ринок" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 у справі № 910/915/16 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/915/16 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко