23.03.2017 Справа № 6/51
Господарський суд Сумської області, в особі судді - Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Середі І.Г., розглянувши матеріали справи № 6/51 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс".
За участю представників сторін:
УПФУ в Тростянецькому районі Сумської області - Молодцова Ю.С., за довіреністю № 112/07-21 від 10 січня 2017 року;
ПАТ « КБ «Надра» - Чубур І.Д.
ліквідатор - не з'явився.
встановив:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 29 липня 2003 року порушено провадження у справі № 6/51 про визнання Відкритого акціонерного товариства Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" банкрутом.
Постановою господарського суду від 17 грудня 2007 року боржник ВАТ Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сисоєва А.В.
Згідно ухвали господарського суду від 20 січня 2011 року припинені повноваження ліквідатора банкрута ВАТ Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" Сисоєва А.В., та призначено іншого ліквідатора - арбітражного керуючого Воловик Євгенію Миколаївну.
01 листопада 2016 надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута № 112/11-16 від 31 жовтня 2016 року.
Розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута неодноразово відкладався для з'ясування всіх обставин по справі.
До суду неодноразово надходили відзиви кредитора ПАТ «КБ «Надра», в яких банк заперечує проти затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у зв'язку з незгодою, щодо розподілу коштів ліквідатором від продажу майна банкрута отриманих в ліквідаційній процедурі.
В свою чергу ліквідатор надала суду пояснення № 116/01-17 від 30.01.2017 року стосовно заперечень кредитора в яких зауважила, що за результатами аукціонів, проведених 06.10.2014 та 17.11.2014 було реалізовано майно на загальну суму 178 197, 20 грн., яке перебувало в заставі ПАТ «КБ «Надра».
Під час розподілу коштів ліквідатором було враховано наступні вимоги Закону.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла до 19.01.2013) кошти, одержані від продажу)- майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. У першу чергу задовольняються:
а) вимоги, забезпечені заставою;
б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуті:
ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладам
фізичних осіб;
г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.
Згідно з частиною 2 статті 26 згаданого Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Отже, кошти, одержані від продажу заставленого майна банкрута в межах ліквідаційної процедури. спрямовуються у першу чергу на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою.
В той же час, у разі якщо усі майнові активи банкрута або їх більшу частку було передано в іпотеку (стаття 38 Закону України "Про заставу") або інший вид застави і після продажу майна банкрута виручених коштів не вистачає для задоволення інших, крім заставодержателя, вимог першої черги, усі вимоги першої черги мають задовольнятись за правилами частини 3 статті 31 Закону.
У таких випадках за правилами про конкуренцію різних вимог першої черги мають задовольнятись вимоги, необхідні для проведення самої ліквідаційної процедури (витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство) та надання мінімальних соціальних гарантій персоналу (вихідна допомога звільненим працівникам банкрута).
В даному випадку, як вбачається зі змісту звіту ліквідатора ВАТ «Райагротехсервіс» та доданих до нього документів, кошти в сумі 178 197,20 грн. отримані від продажу майна банкрута за результатами аукціонів від 06.10.2011 - 17.11.2014, були направлені ліквідатором на погашення договірних зобов'язань банкрута, на оплату послуг ліквідатора, обслуговування банківського рахунку банкрута, господарські та інші витрати для проведення ліквідаційної процедури, що на думку ліквідатора не суперечить приписам ст. 31 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла до 19.01.2013) та не порушує прав ПАТ «КБ «Надра».
Кредитор не погоджуючись з позицією ліквідатора надав суду відзив на письмові пояснення ліквідатора б/н від 22.03.2017 року, в якому просить суд відмовити ліквідатору ВАТ «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» Воловик Є.М. в затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута та зобов'язати ліквідатора вжити заходів щодо повернення коштів від реалізації майна на ліквідаційний рахунок боржника та подальшого їх розподілу згідно вимог ч.2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013 року).
Свою позицію кредитор мотивує тим що, згідно ч. 3 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013 року) передбачено пропорційне задоволення вимог кредиторів, що належить кожному кредиторові однієї черги, у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута.
Поряд з цим, спеціальні норми вказаного закону передбачають особливості задоволення вимог кредиторів, що забезпечені заставою.
Такі особливості передбачені, зокрема ч. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013 року) та передбачають першочергове погашення вимог кредиторів, що забезпечені заставою.
Крім цього, відповідно до норм ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013 року) майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Отже, за приписами вказаної норми кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться у заставі кредитора та включено до складу ліквідаційної маси цього банкрута, можуть використовуватись виключно для першочергового задоволення вимог саме цього кредитора - заставодержателя.
Таку ж правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2011 року у справі № 01/1370 та у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі № 32/17-352-2011.
Щодо підстав перерахування коштів та виключення ПАТ КБ «Надра» з реєстру вимог кредиторів, кредитор зауважує, що арбітражний керуючий під час розподілу коштів в сумі 178 197, 20 грн., не мав підстав для їх перерахування ПАТ КБ «Надра», оскільки Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 року залишено без змін Ухвалу господарського суду Сумської області від 05.11.2015 року згідно якої виключено з реєстру кредиторів банкрута вимоги ПАТ КБ «Надра» в розмірі 7 429 488, 91 грн., та 74 692 524. 60 гри., та повідомляє наступне, що за результатами аукціонів, заставне майно ПАТ «КБ «Надра» було реалізовано 06.10.2014 року та 17,11.2014 року, а Ухвалу господарського суду Сумської області згідно якої було виключено з реєстру кредиторів банкрута вимоги ПАТ КБ «Надра» в розмірі 7 429 488, 91 гри., та 74 692 524, 60 грн, було винесено 05.11.2015 року.
Отже, протягом року ліквідатор ВАТ «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс» Воловик Є.М. не перераховувала грошові кошти від реалізації заставного майна боржника на рахунок ПАТ КБ «Надра».
Окрім того, згідно Постанови Вищого господарського суду України від 18.05.2016 року кредиторські вимоги ПАТ КБ «Надра» в розмірі 7 429 488,91 грн., та 74 692 524, 60 грн., були підтверджені.
Суд погоджується з правовою позицією кредитора ПАТ КБ "Надра" та зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону до 19.01.2013, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 6 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Згідно частини 1 статті 25 зазначеного Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Виходячи із положень ст.ст. 25, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.
Виходячи із вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовується у першу чергу на задоволення вимог, забезпечених заставою.
Згідно ч. 1 ст. 32 спеціального Закону, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
копії договорів купівлі-продажу та акти приймання -передачі майна;
реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, та заслухавши пояснення сторін господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження звіту ліквідатора.
Щодо клопотання ліквідатора № 115/03-17 від 22.03.2017 року про зупинення розгляду справи.
22.03.2017 року до суду надійшло клопотання ліквідатора № 115/03-17 від 22.03.2017 року про зупинення розгляду справи мотивуючи свою позицію тим що, на даний час проводяться дії стосовно вирішення питання щодо переведення в інший стан та/або часткове списання захисних споруд/об'єктів цивільної оборони, які розташовані на території підприємства-банкрута. Зазначене питання 03.03.2017р. передано на вирішення до компетентного органу - Департаменту цивільного захисту населення Сумської обласної Державної адміністрації (м. Суми, вул. Шевченко. 9). Станом на 22.03.2017р. про результати розгляду ліквідатору невідомо.
У зв'язку із тим, що наслідки рішення Департаменту цивільного захисту населення Сумської обласної Державної адміністрації можуть істотно вплинути на рішення суду при затвердженні звіту та ліквідаційного балансу банкрута у справі №6/51 ліквідатор просить суд зупинити розгляд справи до отримання результату
Проте згідно ст. 79 Господарсько процесуального кодексу України є виключний перелік підстав, відповідно до якого господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Враховуючи той факт, що підстава, яку ліквідатор зазначає у своєму клопотанні не підпадає під жодне з положень вищевказаної статті, суд відмовляє ліквідатору у задоволення клопотання про зупинення розгляду справи.
Таким чином, керуючись статтями 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
1. В задоволенні клопотання ліквідатора № 115/03-17 від 22.03.2017 року про зупинення провадження у даній справі - відмовити.
2. В затвердженні звіту ліквідатора - відмовити.
3. Зобов'язати ліквідатора вжити заходів щодо повернення коштів, отриманих від реалізації заставного майна, на ліквідаційний рахунок боржника та здійснити їх розподіл згідно з вимогами ч. 2 ст. 26, п.1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
4. Копію ухвали направити ліквідатору, кредиторам.
Суддя О.Ю.Соп'яненко