ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.03.2017Справа № 910/1426/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія
«Рента»
До 1. Корпорації «Феномен»
2. Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»
про визнання права власності
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Землянська Ю.О. - по дов.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Таран В.А. - по дов.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента»
звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів 1. Корпорації «Феномен» та 2. Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» про визнання права власності на частку у розмірі 3/1000 у праві власності на нежилий будинок - офісно-готельний комплекс (Літера А), загальною площею 3215 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою від 30.01.2017р. було порушено провадження по справі №910/1426/17 та призначено її розгляд на 24.02.2017р.
Представником позивача у судовому засіданні 24.02.2017р. було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду. Крім того, представником заявника подано оригінали документів для огляду суду.
Представник відповідача 1 у судове засідання 24.02.2017р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача 2 позовні вимоги визнав.
Ухвалою від 24.02.2017р. розгляд справи було відкладено на 20.03.2017р.
03.03.2017р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караю Віталієм Володимировичем було подано письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.
Представником позивача у судовому засіданні 20.03.2017р. було підтримано позовні вимоги.
Представник відповідача 2 надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач 1 у судове засідання 20.03.2017р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Ухвалою від 20.03.2017р. розгляд справи було відкладено на 27.03.2017р.
22.03.2017р. до господарського суду надійшли пояснення письмові пояснення від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» на виконання вимог ухвали суду.
23.03.2017р. представником відповідача 2 через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представником позивача у судовому засіданні 27.03.2017р. підтримано подану разом з позовною заявою заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилий будинок - офісно-готельний комплекс (Літера А), загальною площею 3215 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Представник відповідача 2 проти задоволення заяви позивача надав заперечення та просив відмовити в її задоволенні.
У судовому засіданні 27.03.2017р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову. При цьому, суд виходив з наступного.
Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно.
Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Проте, позивачем не було наведено належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачами дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі.
З огляду на викладене вище, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», приймаючи до уваги, що клопотання позивача позбавлене будь-якого доказового обґрунтування, останнє залишене судом без задоволення.
За приписами ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог. Аналогічну правову позицію наведено у п.3.16 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог заявник посилається на набуття права власності на частку в розмірі 3/1000 у нежилому будинку - офісно-готельному комплексі (Літера А), загальною площею 3215 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору міни нерухомого майна від 29.04.2016р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» та Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк».
З наявної в матеріалах справи інформаційної довідки №58482692 від 29.04.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що станом на 29.04.2016р. право власності на нежилий будинок - офісно-готельний комплекс (Літера А), загальною площею 3215 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» (номер запису про право власності №14389674).
Одночасно, у наявній в матеріалах справи довідці №58482301 від 29.04.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна містяться відомості про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» права власності на 3/1000 офісно-готельного комплексу (Літера А), загальною площею 3215 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності №14389613); право власності на 997/1000 у вказаному об'єкті нерухомого майна зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» (номер запису про право власності №14171344).
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа №826/10363/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб Корпорації «Феномен», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Капітал» про визнанняя недійсним, незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України №1607/5 від 07.06.2016 р.; скасування запису про скасування запису про право власності №14389613 на нерухоме майно: нежилий будинок-офісно-готельний комплекс (літера А), загальною площею 3215 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
Одночасно, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа №826/8444/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до Міністерства юстиції України про визнання недійсним, незаконним та скасування наказу №1445/5 від 20.05.2016р. Міністерства юстиції України про скасування запису про право власності №14171344.
Виходячи з того, що розгляд справ відносно скасування записів про реєстрацію права власності спірний об'єкт за Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» (997/1000) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» (3/1000) безпосередньо стосується предмету спору у справі №910/1426/17, зокрема, щодо майнових прав позивача на спірний об'єкт нерухомого майна, а отже, може вплинути на наслідки розглядуваного спору, судом не вбачається можливим винесення резолютивного процесуального документу по розглядуваному спору до прийняття рішень по справах №826/10363/16 та №826/8444/16 і набрання даними процесуальними документами законної сили.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи предмет на підстави розглядуваного позову, суд дійшов висновку, що результати розгляду справ №826/10363/16 та №826/8444/16 можуть вплинути на вирішення справи №910/1426/17, у зв'язку з чим існує необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями суду у справах №826/10363/16 та №826/8444/16.
Таким чином, керуючись ст.ст.79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зупинити провадження по справі №910/1426/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» до Корпорації «Феномен» та Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» про визнання права власності до розгляду справ №826/10363/16 та №826/8444/16 Окружним адміністративним судом міста Києва та набрання рішеннями по вказаним справам законної сили.
Зобов'язати учасників судового процесу повідомити суд про результати розгляду справ №826/10363/16 та №826/8444/16.
Суддя Спичак О.М.