"23" березня 2017 р.Справа № 916/267/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання"
До відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОЛІМП"
про стягнення
Суддя Рога Н. В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності № 21/р8-17-013 від 03.01.2017р.;
Від відповідача: ОСОБА_2 - керівник.
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Одесагаз-Постачання", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "ОЛІМП" про стягнення пені у сумі 5 433 грн. 49 коп., інфляційних втрат у сумі 488 грн. 30 коп. та 3% річних у сумі 467 грн. 24 коп.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченні на позовну заяву.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
01 липня 2015 року між ТОВ "Одесагаз - Постачання" (Постачальник), ПАТ „Одесагаз” (Газорозподільне підприємство) та ОСББ "ОЛІМП" (Споживач) було укладено Договір №008851(3)-ТБ на постачання за регульованим тарифом для суб'єктів господарювання , що надають послуги бюджетним установам та організаціям з опалення та гарячого водопостачання, згідно з яким Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах , передбачених Договором.
Згідно п.11.1 Договору Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2015р. , а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний Договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.07.2015р. згідно п.3 ст.631 Цивільного кодексу України. Договір вважається продовженим до 31.грудня кожного наступного року, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до п.3.6 Договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п.3.9 Договору). Обсяги постачання природного газу з розбивкою по місяцям зазначені у п.3.10 Договору.
За умовами розділу V Договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.5.1 та п.5.2 Договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно умовам Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору. Вартість послуг по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві. Оплата за природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ , Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця , наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з дати пред'явлення вимоги однієї з сторін.
Згідно п. 6.3.2 договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами Договору.
Позивач зазначає, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Позивач у справі зазначає, що на виконання умов Договору №008851(3)-ТБ від 01.07.2015р. він здійснив поставку відповідачу природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу №008851-11 від 30.11.2015р. (536 куб.м) на загальну суму 4 716 грн. 40 коп., №008851-12 від 31.12.2015р. (711 куб.м) на загальну суму 6 260 грн. 08 коп. , № 008851-1 від 31.01.2016р. ( 2 441 куб.м) на загальну суму 21 238 грн. 16 коп., №008851-2 від 29.02.2016р. (550 куб.м) на загальну суму 4 680 грн. 40 коп., №008851-3 від 31.03.2016р. (960 куб.м) на загальну суму 8 187 грн. 84 коп., №б/н від 30.04.2016р. (181 куб.м) на загальну суму 1 470 грн. 23 коп. Але, ОСББ "ОЛІМП" за отриманий газ розрахувалося несвоєчасно. Так, за природний газ, спожитий у листопаді 2015р. відповідачем погашено заборгованість лише 28.12.2015р., у грудні 2015р. - лише 22.04.2016р., у січні 2016р. - погашено 12.09.2016р. та у лютому, березні та квітні остаточна оплата була здійснена 24.10.2016р.
Позивач зазначає, що відповідно до п.7.2.1 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом У Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку із неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань за Договором, на підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 5 433 грн. 49 коп. , яку просить суд стягнути з ОСББ "ОЛІМП" .
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 467 грн. 24 коп. та інфляційні втрати у сумі 488 грн. 30 коп. , які також просить суд стягнути з відповідача.
Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі з підстав того, що акт звірки взаємних розрахунків, на який посилається позивач за період з 01.07.2015р. по 30.01.2017р. за Договором №008851(3)-ТБ від 01.07.2015р., сторонами не узгоджений та не підписаний , і заборгованість за спожитий природний газ відсутня. При цьому, головою ОСББ "ОЛІМП" вживалися всі допустимі заходи щодо своєчасної оплати за спожитий природний газ та ОСББ не є прибутковою організацією.
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до положень ст.256, ст.258-261 Цивільного кодексу України до розрахунку штрафних санкцій позивача з листопада 2015р. по квітень 2016р. потрібно застосувати строки позовної давності, а відтак, на думку відповідача, наявні підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2015 року між ТОВ "Одесагаз - Постачання" (Постачальник), ПАТ „Одесагаз” (Газорозподільне підприємство) та ОСББ "ОЛІМП" (Споживач) було укладено Договір №008851(3)-ТБ на постачання за регульованим тарифом для суб'єктів господарювання, що надають послуги бюджетним установам та організаціям з опалення та гарячого водопостачання, згідно з яким Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах , передбачених Договором.
Відповідно до п.3.6 Договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами , що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п.3.9 Договору). Обсяги постачання природного газу з розбивкою по місяцям зазначені у п.3.10 Договору.
Згідно п. 6.3.2 договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами Договору.
За умовами розділу V Договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.5.1 та п.5.2 Договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно умовам Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору. Вартість послуг по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві. Оплата за природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу . У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ , Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця , наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з дати пред'явлення вимоги однієї з сторін.
За матеріалами справи, на виконання умов Договору №008851(3)-ТБ від 01.07.2015р. позивач здійснив поставку відповідачу природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу №008851-11 від 30.11.2015р. (536 куб.м) на загальну суму 4 716 грн. 40 коп., №008851-12 від 31.12.2015р. (711 куб.м) на загальну суму 6 260 грн. 08 коп. , № 008851-1 від 31.01.2016р. ( 2 441 куб.м) на загальну суму 21 238 грн. 16 коп., №008851-2 від 29.02.2016р. (550 куб.м) на загальну суму 4 680 грн. 40 коп., №008851-3 від 31.03.2016р. (960 куб.м) на загальну суму 8 187 грн. 84 коп., №б/н від 30.04.2016р. (181 куб.м) на загальну суму 1 470 грн. 23 коп. Але, ОСББ "ОЛІМП" за отриманий газ розрахувалося несвоєчасно. Так, за природний газ, спожитий у листопаді 2015р. відповідачем погашено заборгованість лише 28.12.2015р., у грудні 2015р. - лише 22.04.2016р., у січні 2016р. - погашено 12.09.2016р. та у лютому, березні та квітні остаточна оплата була здійснена 24.10.2016р.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.7.2.1 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом У Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За матеріалами справи, ОСББ "ОЛІМП" за отриманий природний газ розрахувалося несвоєчасно, у зв'язку з чим на підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 5 433 грн. 49 коп., яку слід стягнути з ОСББ "ОЛІМП".
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства правомірно позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 467 грн. 24 коп. та інфляційні втрати у сумі 488 грн. 30 коп. , у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних у зазначеній сумі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що за наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, може бути зменшений за рішенням господарського суду, при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОЛІМП" є неприбутковою організацією та нею вживалися конкретні заходи щодо погашення заборгованості (вартість отриманого природного газу сплачено у повному обсязі), що засвідчує усвідомлення відповідачем необхідності розрахунку з позивачем та відповідальності за невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України у випадку коли порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з ОСББ "ОЛІМП" до 2 716 грн. 75 коп.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ „Одесагаз-Постачання” підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст..ст.44, 49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання” - задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОЛІМП" (65049, м.Одеса, вул.Івана франка, 55, код ЄДРПОУ 33970481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання” (м.Одеса, вул.Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257, рр 26006150001 в ПАТ „КБ „Центр”, МФО 380742) пеню у розмірі 2 716 грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 467 грн. 24 коп., інфляційні втрати у сумі 488 грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600 грн.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28 березня 2017 р.
Суддя Н.В. Рога