вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" березня 2017 р. Справа № 911/454/17
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, Київська обл., м. Ірпінь
до Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”, Київська обл., смт Коцюбинське
про стягнення 917 302,34 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 П (довіреність №261/09 від 10.01.2017)
від відповідача: не прибув
14.02.2017 Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (далі - Управління ПФУ у м. Ірпені/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” (далі - ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”/відповідач) про стягнення 917 302,34 гривень заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2017, зокрема, порушено провадження в справі №911/454/17, розгляд справи призначено на 27.02.2017.
27.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2017 розгляд справи відкладено на 14.03.2017.
В судові засідання 27.02.2017 та 14.03.2017 представник відповідача не прибув, витребувані документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про розгляд спору у даній справі ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” було повідомлене належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
Відповідно до пп. 1, 4, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України “Про Положення про Пенсійний фонд України” від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо: забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів;
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску з 15.12.1994 Приватне акціонерне товариство “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області за №10-30-04-0397 як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2010 порушено провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2012 у справі №Б8/180-10 було введено процедуру санації ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”.
В обгрунтування поданого позову Управління ПФУ у м. Ірпені зазначило, що ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” в порушення законодавчих приписів не перерахувало позивачу кошти з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, пільгових пенсій за списком №2 та наукових пенсій за період з травня 2016 року по січень 2017 року.
Так, відповідно до наданих позивачем копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науко-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на 2016 рік, позивачем розраховано необхідні до сплати кошти:
- з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з травня 2016 року по січень 2017 року на загальну суму 914 738,32 грн;
- з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за травень 2016 року суму 1 600,18 грн;
- з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій науковим працівникам за період з травня 2016 року по грудень 2016 року на загальну суму 963,82 грн.
Вищезазначені розрахунки були направлені Управлінням Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області на адресу ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії корінців повідомлення на виставлені суми відшкодувань та згрупованих реєстрів рекомендованих відправлень листів за спірний період.
Однак, як зауважив позивач, коштів за відповідно виставленими рахунками від ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” не надходило, в підтвердження чого суду надано довідку №2236/09 від 14.03.2017 та реєстр платежів, що надійшли на розрахунковий рахунок відділу Державної казначейської служби головного територіального управління юстиції у Київській області за період з 01.06.2016 по 31.01.2017.
Таким чином, позивач зауважив на виникненні у ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових та наукових пенсій за період з травня 2016 року по січень 2017 року у загальному розмірі 917 302,34 грн.
Враховуючи порушення відповідачем норм закону, позивач просить стягнути з ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” 917 302,34 грн заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Приписами ст. ст. 11, 14 та 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” унормовано, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру
Страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі - філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівлі шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до пп. 6.4. та 6.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правлінн Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень"Закону (згідно з додатками 6 та7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Поряд з тим, відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України “Про наукову і науко-технічну діяльність”, різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується, для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
Пунктами 5, 8 та 9 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічнудіяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004, передбачено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.
Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Беручи до уваги вищенаведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що відповідач в силу закону зобов'язаний відшкодувати Управлінню ПФУ у м. Ірпені фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 та списком №2, а також на фінансування різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників.
Поряд з тим, з наданих позивачем копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науко-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на 2016 рік слідує, що арифметично вірний загальний розмір відповідних сум становить 917 302,32 грн
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач порушив передбачені законом зобов'язання з відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, пільгових пенсій за списком №2 та наукових пенсій за період з травня 2016 року по січень 2017 року, враховуючи визначений судом арифметично вірний сукупний розмір відповідно належних до сплати сум, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 917 302,34 грн заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню у розмірі 917 302,32 грн.
При винесенні рішення у даній справі судом враховано, що вимоги позивача про стягнення заявлених до стягнення сум виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”, а тому позивач є поточним кредитором у розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкруто", відтак відовідно заявлені вимоги підлягають розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам шляхом стягнення відповідної суми до Державного бюджету України, позаяк позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 11, 14, 15 та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 27 Закону України “Про наукову і науко-технічну діяльність”, ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, ідентифікаційний код 00292729) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код 22200649) 917 302 (дев'ятсот сімнадцять тисяч триста дві) грн. 32 коп. заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, ідентифікаційний код 00292729) в доход Державного бюджету України 13 759 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 53 коп. судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 24.03.2017.
Суддя В.А. Ярема