21.03.2017 Справа № 5/38/09
Суддя Проскуряков К.В., розглянувши скаргу № б/н від 25.01.2017 (вх. №08-06/2703 від 25.01.2017) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
за позовом: Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" (61002, Харківська область, м. Харків, вул. Алчевських, 30)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1; 69005, АДРЕСА_2)
про стягнення 4 759,40 грн.
за участю: Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 5);
за участю: Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6).
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача (скаржника): ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги б/н від 12.10.2016 р.;
Від Шевченківського ВДВС: не з'явився;
Від Вознесенівського ВДВС: Коломієць К.С., довіреність №1 від 25.01.2017 р.
25.01.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла скарга № б/н від 25.01.2017 (вх. №08-06/2703 від 25.01.2017) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Ухвалою суду від 25.01.2017 р. вказану скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 27.02.2017 р. На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 27.02.2017 р. розгляд скарги відкладався на 21.03.2017 р.
За письмовим клопотанням представника відповідача (скаржника) та представника Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області розгляд скарги відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
У судовому засіданні призначеному на 21.03.2017 р. представник Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, з підстав викладених у скарзі, просить суд зобов'язати Шевченківський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1, накладеного в рамках ВП№14756772 на підставі наказу Господарського суду Запорізької області №5/38/09 від 06.07.2009 р.
В обґрунтування скарги пояснив, що як стало відомо відповідачу з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС ЗМУЮ Борисенковим В.С. 11.09.2009 р. на виконання наказу Господарського суду Запорізької області №5/38/09 від 06.07.2009 р. було відкрито виконавче провадження ВП14756772 за яким накладено арешт на все нерухоме майно боржника (ОСОБА_1.). 16.10.2009 р. на підставі п. 10 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №14756772 та зазначений виконавчий документ направлено за належністю до Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ. Однак, листом від 27.12.2016 р. Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя повідомив відповідача, що за наслідком розгляду наказу Господарського суду Запорізької області №5/38/09 від 06.07.2009р., у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №21704124 від 15.09.2010 р. 29.12.2016 р. боржник звернувся до Шевченківського ВДВС з заявою про зняття арешту, однак вказана заява залишена без задоволення. Представник відповідача вважає, що накладення арешту є неправомірним, оскільки ніякого виконання рішення на даний момент не відбувається та і відбуватись не може. Одне виконавче провадження закінчене, а інше так і не розпочалось. Крім того, зазначає, що існування на сьогоднішній день арешту на майно заявника, як засіб забезпечення реального виконання рішення втратило свою правову сутність, є необґрунтованим та таким, що порушує права заявника та позбавляє його можливості розпоряджатися належним йому майном. Оскільки виконавче провадження знищене та не може бути відновленим, арешт жодної мети на сьогодні не переслідує. Таке обтяження не приносить нічого окрім обмеження заявника у своїх правах. На думку відповідача, жодної необхідності в збереженні накладеного арешту в подальшому немає, жодні законні права чи інтереси будь-якого в цьому випадку не захищаються, навпаки порушуються у заявника.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав суду письмові заперечення на скаргу від 14.03.2017 р., в обґрунтування яких зазначив, що дії державного виконавця Шевченківського ВДВС є правомірними та законними, оскільки відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинні на момент винесення постанови ВП №14756772 Шевченківського ВДВС про закінчення виконавчого провадження) у випадку направлення виконавчого документу за належністю іншому органу державної виконавчої служби, арешт не знімається. Крім того, зазначив, що на теперішній час рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2009 р. у справі №5/38/09 не виконане в повному обсязі, за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 6321,73 грн. Просить суд відмовити у задоволенні скарги відповідача.
Представник Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області у судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника позивача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи витребувані ухвалами суду від 25.01.2017 р., 27.02.2017 р. не надіслав.
Представник Вознесенівського Відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області присутній у судовому засіданні надав письмові пояснення від 21.03.2017 р., відповідно до яких пояснив, що 13.09.2010р. на адресу Відділу надійшло виконавче провадження №21704124 на виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 5/38/09 виданого 06.07.2009 р. Господарським судом Запорізької області, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ВАТ "Мегабанк" суми боргу у розмірі 6008,78 грн., та відповідно до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень 15.09.2010 р. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №21704124 за ознаками п.7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XІV. Повторно зазначений виконавчий документ до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби не надходив. Матеріали виконавчого провадження №21704124 були знищені у відповідності до п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби №407/07 від 05.07.1999 р.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте стягувач та представник Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги по суті в судовому засіданні 21.03.2017 року за відсутності представника стягувача та представника Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.
Розглянувши матеріали скарги та додані до неї документи, заслухавши представника відповідача (скаржника) та Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.06.2009 р. по справі №5/38/09 стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" 5788 грн. 78 коп. заборгованості за кредитним договором, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, всього на загальну суму 6008,78грн.
06.07.2009 р. на примусове виконання судового рішення видано відповідний наказ.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2009 р. постановою Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження ВП№14756772 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №5/38/09 від 06.07.2009 р. щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості та накладено арешт на все майно боржника в межах суми звернення стягнення 6008,78 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з п. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Відповідно до постанови Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ від 16.10.2009р., державним виконавцем було встановлено, що боржник хоча і зареєстрований за адресою АДРЕСА_3, проте згідно картки прописки паспортного столу гуртожитків ВАТ "Мотор Січ" фактично мешкає за адресою АДРЕСА_4, що є територією Орджонікідзевського району. Відповідно до ч. 4 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" вказаний виконавчий документ підлягає направленню до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ. Державним виконавцем зазначено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні дані про майновий стан боржника та керуючись п. 10 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження №14756772 закінчено.
Частиною 4 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.
Відповідно до п. 10 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати. Тобто, спеціальна норма передбачає зупинення провадження, а не закінчення.
Крім того, в матеріалах справи наявна постанова Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ від 26.02.2010 р. про відкриття виконавчого провадження № 17728789 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №5/38/09 від 06.07.2009 р. щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 6008,78 грн. Докази завершення відсутні.
З довідки ВП - спецрозділ наданої Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вбачається, що 15.09.2010 р. Орджонікідзевським ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №21704124 за ознаками п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XІV. Підставою відмови зазначено: відсутнє підтвердження щодо відсутності коштів на рахунках боржника.
З п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Правовий зміст наведеної норми свідчить про можливість відмови у відкритті виконавчого провадження та її підставі виключно у випадках, прямо передбачених законом. При її застосуванні державний виконавець зобов'язаний посилатися на закон, який передбачає обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження. Проте, таке посилання відсутнє.
Статтею 121-2 ГПК України надано право учасникам виконавчого провадження на оскарження дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби.
Отже, господарський суд розглядає бездіяльність ВДВС щодо зняття арешту накладеного постановою ВП №14756772 від 11.09.2009 р..
Частиною 1 статті 6 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
У відповідності до п. 7 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В обґрунтування доводів скарги відповідачем зазначено, що на сьогоднішній день арешт на майно заявника, як засіб забезпечення реального виконання рішення втратило свою правову сутність, є необґрунтованим та таким, що порушує права заявника та позбавляє його можливості розпоряджатися належним йому майном. Виконавче провадження знищене та не може бути відновленим, арешт жодної мети на сьогодні не переслідує.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, постанова Шевченківського ВДВС від 11.09.2009 р. за ВП №14756772 про відкриття провадження та накладення арешту на майно боржника ухвалена на виконання рішення суду по справі № 5/38/09 від 01.06.2009 р., накладена державним виконавцем у межах стягуваної суми у розмірі 6008,78 грн., складена на підставі ст.ст. 5, 25, 51 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами не оскаржувалася.
Крім того, наказ від 06.07.2009 р. виданий на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.06.2009 р. по справі №5/38/09 не виконаний, стягнута за рішенням заборгованість в розмірі 6008,78 грн. боржником не сплачена, рішення суду не виконано в повному обсязі, доказів погашення заборгованості за рішенням суду боржником не надано.
Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.
Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 р. № 9, визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги від 25.01.2017 р. за вх. №08-06/2703 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, відсутні.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні скарги від 25.01.2017 р. за вх. №08-06/2703 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам у справі, Шевченківському ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та Вознесенівському ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Суддя К.В. Проскуряков
Ухвала набирає законної сили в день її винесення.