ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.03.2017Справа №910/17092/16
За позовом Корпорації «Артеріум»
доAksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерної компанії «Дорі-Дармон»)
простягнення 44118 дол США 90 центів
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Задорожна Л.Г. - представник за довіреністю б/н від 23.02.2017;
від відповідача: не з'явились.
15.09.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Корпорації «Артеріум» з вимогами до Aksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерної компанії «Дорі-Дармон») про стягнення 54702 дол США 90 центів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 не здійснив оплату за поставлений позивачем товар за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0844365 від 29.06.2016, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 54702 дол США 90 центів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17092/16, розгляд справи призначено на 17.03.2017 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 про виправлення описки); зобов'язано позивача у строк до 03.10.2016 надати суду нотаріально засвідчений переклад на російську мову (у двох примірника) ухвали про порушення провадження у справі № 910/17092/16 з метою повідомлення відповідача, який є іноземним суб'єктом господарювання (Республіка Узбекистан), про дату, час та місце проведення судового засідання у порядку, передбаченому Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 зупинено провадження у справі № 910/17092/16 у зв'язку із зверненням із судовим дорученням про вручення за кордоном судових документів до компетентного органу Республіки Узбекистан.
09.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва з Господарського суду міста Ташкента надійшло підтвердження про вручення Aksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерної компанії «Дорі-Дармон») ухвали Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/17092/16.
15.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 44118 дол США 90 центів.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
З огляду на те, що заява про зменшення позовних вимог підписана представником позивача, який відповідно до довіреності не обмежений у праві зменшувати позовні вимоги, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог і розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Контрактом № EXP-181/15 від 19.10.2015 (за Специфікацією № 11) у розмірі 44118 дол США 90 центів.
15.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Aksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерної компанії «Дорі-Дармон») надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява, в якій відповідач визнав позов Корпорації «Артеріум» про стягнення з відповідача заборгованості за Контрактом № EXP-181/15 від 19.10.2015 (за Специфікацією № 11) у розмірі 44118 дол США 90 центів та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 поновлено провадження у справі № 910/17092/16 для розгляду вказаної справи у судовому засіданні, призначеному на 17.03.2017.
Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).
Представник відповідача у судове засідання 17.03.2017 не з'явився, 15.03.2017 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином у порядку, передбаченому Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993.
У судовому засіданні 17.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
19.10.2015 між Корпорацією «Артеріум» (продавець) та Aksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерною компанією «Дорі-Дармон», покупець), укладено Контракт № EXP-181/15, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця на умовах, в обсягах і в порядку, передбаченими Контрактом, медикаменти (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його відповідно до даного Контракту.
Згідно з п. 1.2 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 поставка товару здійснюється на підставі специфікацій, які підписуються уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару і є невід'ємною частиною цього Контракту. При цьому покупець не має права відмовитись від товару, погодженого сторонами у специфікації.
Пунктом 1.3 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 сторони погодили, що покупець зобов'язується оплатити товар згідно з разовими специфікаціями до даного Контракту.
Строки, кількість, ціни, асортимент вказуються у разових специфікаціях на кожне відвантаження окремо (п. 1.4 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015).
Відповідно до п. 1.5 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 отримувач товару за даним Контрактом є Aksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерної компанії «Дорі-Дармон»): Республіка Узбекистан 100021, м. Ташкент, пл. Чорсу, 21.
Загальна вартість Контракту становить 1000000 дол США 00 центів (п. 2.1 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015).
Відповідно до п. 9.1 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару перевізнику.
Згідно з п. 16.1 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 строк його дії встановлений до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Згідно зі статтею 36 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до п. 15.2 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 у випадку, якщо сторони не прийдуть до згоди, спори підлягають передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва, мова судочинства - російська. Спори щодо Контракту чи у зв'язку з ним повинні розглядатися виходячи із умов Контракту, в частині, що не врегульована Контрактом, підлягають застосуванню Міжнародні правила тлумачення торгових термінів «Інкотермс» (в ред. 2010 року), а також матеріальне та процесуальне право України.
З огляду на викладене, до змісту правовідносин, які виникають із вказаного Контракту, підлягає застосуванню право України, а спір, відповідно до п. 15.2 Контракту, підлягає розгляду в Господарському суді міста Києва.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що 22.06.2016 між сторонами було укладено Специфікацію № 11 до Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015, якою сторони погодили найменування, кількість, вагу, ціну та загальну вартість товару, що поставляється, зазначивши, що загальна вартість товару становить 54702 дол США 90 центів (належним чином засвідчена копія Специфікації № 11 від 22.06.2016 долучена позивачем до позовної заяви).
Згідно з п. 3.1 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 товар поставляється на умовах: фрахт/перевезення і страхування оплачено до (СІР) - Ташкент, станції призначення: Митний пост - «Арк Булок», м. Ташкент, вул. Самарканд йули, 36, код: 26003; Митний пост - «СТК Ташкент Аеро», м. Ташкент Аеропорт, код 00102.
При тлумаченні даного Контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення торгових термінів у редакції, діючій на момент підписання даного Контракту (Інкотермс 2010) (п. 3.2 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015).
Згідно з умовами СІР, продавець зобов'язаний забезпечити митне очищення товару для експорту. Цей термін може використовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення (правила Інкотермс 2010).
Відповідно до ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до п. 4.3 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 датою поставки товару вважається дата передачі товару перевізнику.
Судом встановлено, що позивач виконав свій обов'язок з поставки товару за Специфікації № 11 від 22.06.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0844365 від 29.06.2016, та наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією міжнародною митною декларацією № 125140001/2016/623970 від 30.06.2016.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 5.1 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015, оплата за товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) у місті Києві або авіатранспортної накладної (Air WAYbill) в аеропорту Бориспіль.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи що міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 0844365 складена 29.06.2016, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з оплати за поставлений позивачем товар за Специфікацією № 11 від 22.06.2016 до Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 (за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0844365 від 29.06.2016) відповідач повинен був здійснити у строк до 28.08.2016 (включно).
При цьому, судом встановлено, що 20.07.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду № 7 до Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015, в якій сторони зазначили, що у зв'язку з недостачею продукції за міжнародною митною декларацією № 125140001/2016/623970 від 30.06.2016, інвойсу № EXP-181/15-11 та Специфікації № 11 від 22.06.2016, сторони домовились зменшити суму оплати покупцем (відповідачем) товару, поставленого позивачем за Специфікацією № 11 від 22.06.2016 на суму 10584 дол США 00 центів (копія вказаної угоди долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 15.03.2017).
Таким чином, суд дійшов висновку, що вартість товару, поставленого позивачем за Специфікацією № 11 від 22.06.2016 (за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0844365 від 29.06.2016) становить 44118 дол США 90 центів.
Судом встановлено, що відповідач у встановлені Контрактом № EXP-181/15 від 19.10.2015 строки оплату за поставлений позивачем за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0844365 від 29.06.2016 товар не здійснив, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 44118 дол США 90 центів.
При цьому, вказаний розмір заборгованості відповідача підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків, який долучено позивачем до матеріалів справи (заборгованість з оплати товару, поставленого за Специфікацією № 11 від 22.06.2016, становить 44118 дол США 90 центів) та був визнаний відповідачем у поданій 15.03.2017 до відділу діловодства суду заяві, та підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» вих. № 52-1/3709 від 14.03.2017 про те, що станом на 10.03.2017 на рахунок позивача не надходили від відповідача грошові кошти у розмірі 44118 дол США 90 центів за Контрактом № EXP-181/15 від 19.10.2015.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості Aksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерної компанії «Дорі-Дармон») у розмірі 44118 дол США 90 центів підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги Корпорації «Артеріум» до Aksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерної компанії «Дорі-Дармон») про стягнення 44118 дол США 90 центів (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Aksiyadorlik Kompaniyasi «Dori-Darmon» (Акціонерної компанії «Дорі-Дармон») (100021, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, пл. Чорсу, буд. 21; код юридичної особи: 02027227 (100021, Узбекистон Республикаси, Тошкент шахри, Чорсу майдони, 21 уй; юридик шахс коди: 02027227) на користь Корпорації «Артеріум» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139; ідентифікаційний код: 33406813) грошові кошти у розмірі 44118 (сорок чотири тисячі сто вісімнадцять) дол. США 90 центів та судовий збір у розмірі 17804 (сімнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 73 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 28.03.2017
Суддя І.М. Отрош