ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про припинення провадження у справі
24.03.2017Справа № 910/1395/17
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Ярмоленко С.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"
про стягнення 1 732 497, 18 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Грищенко М.О. - представник за довіреністю;
від відповідача: Перетятька В.Є. - представник за довіреністю;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (далі - відповідач) про стягнення 1 732 497, 18 грн., в тому числі: заборгованості за договором - 1 726 077, 45 грн. та 3% річних - 6 419, 73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов договору поставки № 4600040953 від 26.04.2016 року поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 1 726 077, 45 грн., а останній свої зобов'язання по оплаті товару перед позивачем виконав не в повному обсязі ставши власником товару та збагатився за рахунок позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року порушено провадження у справі № 910/1395/17. Розгляд справи призначено на 17.03.2017 року.
13.03.2017 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про збільшення позовних вимог, в якому він просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 558 305, 46 грн., в тому числі: заборгованість за договором - 2 517 988, 31 грн., 3% річних - 12 996, 76 грн. та інфляційне збільшення суми боргу - 27 320, 39 грн.
13.03.2017 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про забезпечення позову (в межах положень 66 ГПК України), в якій він просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунку в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 2 858 305,46 грн.
17.03.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання, в якому він просив здійснювати фіксування судового процесу з допомогою технічного засобу.
17.03.2017 року відповідачем в судовому засіданні надано клопотання, в якому він просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 5. ст. 80 ГПК України.
В судовому засідання, що відбулось 17.03.2017 року оголошено перерву на 24.03.2017 року.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами згідно статті 81-1 ГПК України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
26.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (далі - постачальник, TOB "Атлантіс") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (далі - покупець, TOB "Фудмережа") було укладено Договір поставки № 4600040953 (далі - Договір поставки). В силу вказаного договору, постачальник зобов'язується поставляти товар по цінам та в асортименті, що вказується у специфікації, разом з товарносупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та оплачувати (п. 1.1. Договору поставки).
Водночас, пунктом 10.2. Договору поставки сторонами погоджено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди» домовляються про те, що усі спори та розбіжності, що виникають з Договору, підлягають розгляду та вирішенню у постійно діючому Третейському суді при товарній біржі «Київська Універсальна Біржа», розташованою за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57, рішення яких є остаточними та обов'язковими для обох Сторін, та оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених Законом «Про третейські суди». Сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спорів буде застосовуватися Регламент Третейського суду при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа». Правом, що регулює даний Договір є матеріальне право України.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 180, 181, 265 Господарського кодексу України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Водночас з приводу встановленого сторонами в договорі третейського застереження, суд зазначає наступне.
Частина 2 ст. 12 ГПК України передбачає, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 1 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
За ст. 4 Закону України "Про третейські суди" - третейський суд утворюється та діє на принципах: 1) законності; 2) незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; 3) рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; 4) змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) обов'язковості для сторін рішень третейського суду; 6) добровільності утворення третейського суду; 7) добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; 8) арбітрування; 9) самоврядування третейських суддів; 10) всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів; 11) сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.
Стаття 5 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про третейські суди" встановлюються вимоги до виду і форми третейської угоди. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках - і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.
Як зазначається пунктом 4.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", з метою забезпечення однакового і правильного застосування судами Господарського процесуального кодексу України, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що, в тому числі, є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.
Так, господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, припиняє провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору у господарському суді і судом не буде визнано, що третейська угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
В матеріалах справи міститься клопотання відповідача, в якому він просить суд припинити провадження у справі, оскільки між сторонами наявна третейська угода у вигляді третейського застереження про передачу спору на вирішення третейського суду, а саме, до Постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі "Київська універсальна біржа".
Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 10.2. договору поставки № 4600040953 від 26.04.2016 року сторонами була досягнута домовленість, що якщо у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони керуючись ст. 5 закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з даного договору чи у зв'язку з ним, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа», за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57, рішення якого є остаточним і обов'язковим для двох сторін.
Доказів того, що станом на дату розгляду судом спору Договір поставки № 4600040953 від 26.04.2016 року визнавався недійсним, втратив чинність та доказів неможливості виконання вказаної третейської угоди суду не надано.
Пунктом 3 ч.1 ст. 3 ЦК України встановлено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Норми ЦК України визначають що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України ), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України ).
За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Уклавши договір поставки № 4600040953 від 26.04.2016 року, позивач фактично погодився з передбаченим в ньому порядком вирішення спорів (зокрема - пункту 10.2. договору поставки).
Передбачені в пункті 10.2. вищеназваного договору поставки третейські застереження відповідають вимогам діючого законодавства і обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними, під час розгляду справи № 910/1395/17 судом встановлено не було.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на обставини укладання сторонами угод про передачу спору на вирішення третейського суду до порушення провадження в даній справі, враховуючи посилання відповідача на угоди про передачу спору на вирішення третейського суду та про наполягання відповідача про вирішення спору саме третейським судом, з урахуванням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ГПК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, клопотання відповідача про припинення провадження у справі є обґрунтованим.
Вищевказана позиція суду підтверджується також в постановах Вищого господарського суду України у справах № 910/8220/14 від 10.12.2014 року, № 924/1507/15 від 30.03.2015 року, № 910/26555/14 від 07.07.2015 року та № 910/10565/16 від 02.12.2016 року.
Таким чином, провадження у справі № 910/1395/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" про стягнення 1 732 497, 18 грн. слід припинити.
Разом з тим, приписами ч. 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» оплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.
Пунктом 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними.
Враховуючи ту обставину, що провадження у справі підлягає припиненню, у зв'язку з тим, що умовами Договору поставки № 4600040953 від 26.04.2016 року передбачено, що даний спір підлягає вирішенню у третейському суді, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню йому з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 5 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд,-
1. Провадження у справі № 910/1395/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" про стягнення 1 732 497, 18 грн. - припинити.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (52500, Дніпропетровська обл., місто Синельникове, ВУЛИЦЯ КОСМІЧНА, будинок 1; код ЄДРПОУ 30012937) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 45 898, 00 грн., перерахований згідно платіжних доручень № 17763 від 25.01.2017 року, № 2114 від 03.03.2017 року та № 2308 від 09.03.2017 року на суму 800, 00 грн.
3. Підставою повернення судового збору є дана ухвала, яку затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.
Додатки:
- платіжне доручення № 17763 від 25.01.2017 року на суму 26 033, 00 грн.;
- платіжне доручення № 2114 від 03.03.2017 року на суму 19 065, 00 грн.;
- платіжне доручення № 2308 від 09.03.2017 року на суму 800, 00 грн.
Суддя Ю.О. Підченко