Копія
Справа № 676/2685/16-ц
Провадження № 22-ц/792/279/17
22 березня 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді Ярмолюка О.І.,
суддів Костенка А.М., Пастощука М.М.,
секретар Шевчук Ю.Г.,
з участю представника позивача Шумського Н.М.,
представника відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2016 року,
встановила:
У травні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі - ПАТ «Київстар») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку.
ПАТ «Київстар» зазначило, що 20 лютого 2009 року між сторонами укладено угоду № 3175535 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 i GSM-1800, за умовами якої позивач надав фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 послуги рухомого (мобільного) зв'язку. Відповідачка не оплачує ці послуги, внаслідок чого станом на 31 травня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 10 355 грн. 77 коп. Оскільки ОСОБА_3 прострочила виконання грошового зобов'язання, то вона має сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, проценти від простроченої суми та пеню.
У зв'язку з цим, ПАТ «Київстар» просило суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 10 355 грн. 77 коп. основного боргу, 8 510 грн. 18 коп. інфляційних нарахувань, 887 грн. 48 коп. 3% річних, 3 224 грн. 71 коп. пені, а всього - 22 978 грн. 14 коп.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2016 року позов задоволено та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд виходив з того, що ОСОБА_3 не виконала грошового зобов'язання за договором про надання послуг зв'язку, внаслідок чого з неї на користь позивача підлягає стягненню вказана заборгованість.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник ПАТ «Київстар» Шумський Н.М. зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що 20 лютого 2009 року між закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем», яке в подальшому змінило свою назву на ПАТ «Київстар», і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено угоду № 3175535 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 i GSM-1800, за умовами якої позивач зобов'язався надавати ОСОБА_3 указані послуги зв'язку, а остання мала своєчасно оплачувати ці послуги.
Як передбачено п. 6.2 угоди, у разі затримки оплати послуг зв'язку абонент сплачує оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 ЦК України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості абонента перед оператором.
У травні 2013 року ПАТ «Київстар» надало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 послуги зв'язку на суму 10 820 грн. 70 коп., частину з яких, а саме на суму 10 355 грн. 77 коп., остання не оплатила до 31 травня 2013 року.
28 січня 2015 року ОСОБА_3 зареєструвала припинення своєї підприємницької діяльності.
Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-ІV «Про телекомунікації» (далі - Закон № 1280-ІV) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Із ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закон № 1280-ІV слідує, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витяг з автоматизованої системи розрахунків за послуги електрозв'язку «PETER SERVICE BIS» (а.с. 43-58) та рахунки на плату цих послуг (а.с. 8, 9) достовірно вказують на те, що у травні 2013 року ПАТ «Київстар» надало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 послуги зв'язку на суму 10 820 грн. 70 коп., частину з яких відповідачка не оплатила.
В суді ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_2 визнала факт надання позивачем їй послуг зв'язку, поставивши під сумнів лише обґрунтованість нарахування ПАТ «Київстар» 8 400 грн. 74 коп. плати за послуги роумінгу.
Суд першої інстанції дав належну оцінку дослідженим доказам і дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 не виконала зобов'язання за договором і прострочила плату за телекомунікаційні послуги, внаслідок чого з неї на користь ПАТ «Київстар» підлягають стягненню сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, проценти від простроченої суми та пеня.
Посилання ОСОБА_3 на неправильність обчислення позивачем заборгованості за договором не відповідають фактичним обставинам справи. Також суд правильно здійснив розрахунок інфляційних втрат, процентів від простроченої суми та пені.
Розмір неустойки (3 224 грн. 71 коп.) не перевищує розміру збитків (10 355 грн. 77 коп.), а тому твердження ОСОБА_3 щодо необхідності зменшення розміру пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України не ґрунтуються на законі.
Також є безпідставними посилання ОСОБА_3 на сплив позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 1 статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
В силу ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У договорі про надання послуг зв'язку ПАТ «Київстар» і ОСОБА_3 визначили, що до вимог про стягнення неустойки застосовується строк позовної давності тривалістю у три роки.
Сторони збільшили встановлену законом спеціальну позовну давність і в межах цього строку позивач нарахував неустойку за період з 20 червня 2013 року до 27 квітня 2016 року. Натомість, ПАТ «Київстар» звернулося до суду з позовом 27 травня 2016 року (згідно штемпеля на конверті).
Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/ О.І. Ярмолюк
Судді: /підпис/ А.М. Костенко
/підпис/ М.М. Пастощук
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - Семенюк В.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 24