Справа № 686/4599/17
20 березня 2017 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Мазурок О. В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. В позовній заяві позивач просив з метою забезпечення позову накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно відповідача ОСОБА_2, яке належить йому на праві власності та грошові кошти.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню позивачу, оскільки у ній не конкретизовано перелік майна, на яке слід накласти арешт, та відсутні документи, які б підтверджували право власності відповідача на це майно, відсутня інформація, де знаходяться грошові кошти. Крім того, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.
Відповідно до пп. 4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір, що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову мають бути зазначені причини, в зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову (на яке конкретно майно, що належить відповідачу накласти арешт; де знаходяться грошові кошти, в якому банку, номер рахунку).
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 151 ЦПК України та не містить доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя: О. В. Мазурок