Справа № 748/737/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/795/120/2017
Категорія - арешт майна. Доповідач ОСОБА_2
23 березня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження
представника - адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
слідчого ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу представника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2017 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_8 та накладений арешт на автомобіль марки «AUDI A 8» чорного кольору, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 , жительці АДРЕСА_1 , та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_9 , жителя АДРЕСА_2 , із забороною відчуження, розпорядження та користування таким з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270270000188 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В апеляційній скарзі представник - адвокат ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на автомобіль скасувати, як незаконну та необґрунтовану, мотивуючи тим, що вилучений у ОСОБА_9 під час огляду місця події 18 лютого 2017 року автомобіль, який є тимчасово вилученим майном, повинен бути негайно повернутий володільцю, оскільки відповідно до вимог кримінального процесуального законодавств клопотання про арешт такого майна повинно було бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення.
З клопотанням про накладення арешту на вилучений автомобіль вбачається, що слідчий звернувся до суду лише 15 березня 2017 року.
Представник володільця ОСОБА_11 у судовому засіданні заявляв клопотання про направлення матеріалів клопотання за підсудністю у відповідності до ст. 34 КПК України, але суд безпідставно дане клопотання не задовольнив.
Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно до Чернігівського районного суду, слідчий діяв в порушення вимог КПК України щодо визначення положень територіальної підсудності. Так, Чернігівський ЧВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області знаходиться на території Деснянського району м. Чернігова, отже, у відповідності до ст.ст. 132, 184 КПК України, з клопотанням слідчий повинен був звертатись до Деснянського районного суду м. Чернігова.
Заслухавши доповідача, представника - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який вважав рішення суду обґрунтованим слідчого, який пояснив, що строк пропущений по причині неправильного перекладу з німецької мови прізвища продавця автомобіля через що слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова відмовив у накладенні арешту, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 132 КПК України, клопотання про забезпечення заходів кримінального провадження, до яких відноситься і клопотання про накладення арешту на автомобіль, подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З матеріалів судового провадження вбачається, що до Чернігівського районного суду звернувся слідчий слідчого відділу Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, який розташований за юридичною адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 116-а, яка відноситься до територіальної юрисдикції Деснянського району міста Чернігова.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності, про що прямо зазначено у п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Слідчий, якому доручене розслідування кримінального провадження та прокурор у кримінальному провадженні, не знати норми кримінально-процесуального закону, не могли.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 18 лютого 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270270000168 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 290 КК України, по факту виявлення працівниками прикордонної служби на КПП «Славутич» автомобіля марки «AUDI A 8» чорного кольору, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 «Ауді », який за базою Інтерполу перебуває у розшуку в Німеччині.
В цей же день, у ході огляду місця події був проведений огляд автомобіля, який був доставлений на штрафний майданчик ЧРВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області. Слідчий прийняв постанову про визнання автомобіля речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , автомобіль марки «AUDI A 8» чорного кольору, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 належить ОСОБА_12 , Німеччина, жительці АДРЕСА_1 .
За змістом ст. 170 КПК України арешт майна може бути накладений на знаряддя злочину та речові докази. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідальність за ст. 290 КК України настає за знищення, підробку або заміну номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу. В розпорядженні сторони обвинувачення таких відомостей немає, про що повідомила апеляційний суд слідчий ОСОБА_8 , триває проведення експертиз, експертом двічі оглядався автомобіль.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2017 року було відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль з тих підстав, що в клопотанні слідчого було зазначене прізвище власниці автомобіля «Чікабова Ірина», тоді як згідно перекладу його з німецької на українську мову «Чікобава Ірина», що перешкоджало суду пересвідчитись у належності транспортного засобу саме тій особі, яка зазначена в клопотанні.
10 березня 2017 року апеляційний суд Чернігівської області перевірив ухвалу слідчого судді за апеляційною скаргою прокурора і погодився з доводами слідчого судді.
Виправивши помилку в написанні прізвища власниці автомобіля, слідчий подав клопотання про накладення арешту на автомобіль 15 березня 2017 року, з пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.
Пропуск строку на звернення з поданням про накладення арешту не є безумовною підставою для відмови в задоволенні такого клопотання, яке первинно було подане своєчасно та не задоволене через неправильність перекладу прізвища власниці автомобіля.
Закріплені положення у ст. 177 КПК України, дозволяють поновлення процесуальних строків, якщо вони пропущені, як у даному випадку, з поважних причин.
Згідно повідомлення апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України, автомобіль, який вилучили у ОСОБА_9 , значиться в обліках Генерального секретаріату Інтерполу з 17 лютого 2017 року як такий, що викрадений, ініціатор розшуку Німеччина ( повідомлення на а. с. 8).
Користувачу автомобіля ОСОБА_9 , підозра у вчиненні злочину, не пред'явлена, а судячи з письмових пояснень, доданих до клопотання слідчим, він купив автомобіль та пригнав з Німеччини саме у особи, яка значиться в документах власником автомобіля.
За таких обставин, коли автомобіль перебуває у розшуку як викрадений, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, в якому не закінчене проведення судово-технічних експертиз, а також виходячи із засад розумності та співрозмірності обмеження права власності та користування автомобілем, колегія суддів вважає доцільним передати автомобіль ОСОБА_9 , заборонивши йому відчуження, розпорядження автомобілем.
Таке рішення відповідатиме практиці Європейського суду з прав людини, а саме рішенню від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії», в якому було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання порушив правила підсудності, допустив істотні порушення норм кримінального закону, які тягнуть безумовне скасування судового рішення, слідчий пропустив строк на подання клопотання про арешт майна з поважних причин, з'ясувавши всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, клопотання слідчого про накладення арешту на транспортний засіб, підлягає тільки частковому задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 404, 405, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 задовольнити частково
Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2017 року, скасувати з постановленням нової ухвали.
Клопотання слідчого СВ Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_8 про накладення арешту на автомобіль марки «AUDI A 8» чорного кольору, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_9 , мешканця АДРЕСА_2 , задовольнити частково.
Автомобіль марки «AUDI A 8» чорного кольору, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на штафмайданчику ЧРВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області, повернути фактичному володільцеві ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_2 , заборонивши йому відчуження, розпорядження автомобілем до прийняття остаточного рішення по даному кримінальному провадженню.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15