Справа № 750/9677/16-ц Провадження № 22-ц/795/213/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Жук М. І. Доповідач - Страшний М. М.
22 березня 2017 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСтрашного М.М.,
суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
при секретарі:Герасименко Ю.О.
за участю:позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, перекладача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2016 року у справі ОСОБА_5 до ТОВ "Поштовий клуб "Центр" про стягнення коштів та моральної шкоди,
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ТОВ „Поштовий клуб „Центр" відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Апелянт наполягає на тому, що відповідач публічно пообіцяв винагороду, вона виконала всі умови необхідні для отримання призу, проте приз так і не отримала, що свідчить про здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що маркетингова акція, в якій вона брала участь, має ознак публічної обіцянки винагороди, про стягнення якої заявлені позовні вимоги.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.
Відповідно до вимог ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.1144 ЦК України особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди. Згідно до ст.1148 ЦК України, у разі виконання завдання і передання його результату, особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.
Згідно до ст. 1148 ЦК України, у разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.
Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Поштовий клуб "Центр" є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.
Дата проведення державної реєстрації юридичної особи - 12.11.2014 року. Зазначене вбачається з Витягуз Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. (а.с.63).
Відповідно до умов договору про надання послуг від 24 листопада 2014 року №24-11/3-ПК, укладеного між ТОВ Поштовий Клуб „Удача" (замовником) та ТОВ „Поштовий Клуб „Центр" (виконавцем), предметом договору є надання послуг з організації та проведення заходів, необхідних для підвищення попиту та обсягів продажу товарів замовника (а.с.32).
Так, згідно п.2.1.1. договору виконавець на власний розсуд розробляє концепцію проведення заходів (маркетингових акцій), з правом використання під час проведення акцій належного виконавцеві знаку для товарів та послуг.
Відповідно до п.2.1.4 договору, виконавець самостійно визначає зміст та умови проведення маркетингових акцій, способи залучення клієнтів та збільшення попиту клієнтів на товари замовника.
Згідно п.2.1.5 договору, виконавець самостійно визначає заходи заохочення клієнтів, в тому числі, але не обмежуючись, має право встановлювати суми грошових виплат для клієнтів, винагород, заохочувальних подарунків в грошовій або іншій формах, а також використовувати під час проведення акції інші заходи, які на розсуд виконавця будуть сприяти підвищенню попиту на продаж товарів замовника. В разі, якщо умови акції, яку організовує виконавець, будуть передбачати умови виплати будь-якої винагороди, заохочення, тощо на користь клієнтів, то зобов'язання по такій виплаті є прямим зобов'язаннями виконавця і не можуть передаватись виконавцем замовнику.
ТОВ "Поштовий клуб "Центр" згідно наказу №1\А від 19.11.2014 року в період з 04.12.2014 року по 30.12.2015 року проводило серед клієнтів ТОВ "Поштовий клуб "Фортуна", ТОВ "Поштовий клуб "Удача", ТОВ "Поштовий клуб "Шанс" в період з 04.12.2014 року по 30.12.2015 року маркетингову акцію, що не є лотереєю, грою, конкурсом або публічною обіцянкою винагороди без оголошення конкурсу у розумінні у розумінні Глави 78 ЦК України; маркетингова акція є безкоштовною (а.с.64-65).
Цим це наказом були затверджені Правила проведення маркетингових акцій, визначення призерів і врученні призів у ТОВ „Поштовий клуб „Центр" (пункт 2 наказу).
Як зазначає позивач ОСОБА_5, вона замовляла і отримувала у ТОВ "Поштовий клуб "Удача" різноманітні товари та мала отримати від відповідача ТОВ "Поштовий клуб "Центр" грошовий приз в сумі 295 000 грн., який згодом було збільшено до 314 000 грн., та окремо 20 000 грн., отримуючи від зазначених осіб каталоги, листівки, вкладиши, бланки тощо.
Як вбачається із сукупності документів, наданих суду позивачем ОСОБА_5, надрукованих типографським методом, вони не містять печатки ТОВ "Поштовий клуб "Центр" із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи, є рекламно-поліграфічною продукцією, та не є фінансовим документом щодо отримання грошових коштів.
Зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що позивач ОСОБА_5 приймала участь в цій маркетинговій акції, яка здійснювалась ТОВ "Поштовий клуб "Центр" згідно наказу №1\А від 19.11.2014 року.
Позивачем ОСОБА_5 було надано до суду першої інстанції як наказ №1/А про проведення маркетингової акції, так і офіційні правила маркетингової акції, що свідчить про те, що вона була обізнана з умовами проведення останньої.
Крім того, в п. 8 Офіційних правил маркетингової акції зазначено, що відповідь клієнта на інформаційно-рекламні матеріали та замовлення товарів є підтвердженням того, що клієнт ознайомлений і згоден з правилами та умовам и проведення маркетингової акцій, його вибір щодо участі в акції є свідомим та здійснено виключно за його волею.
Відповідно до п. 15 Офіційних правил маркетингової акції визначення в рекламних матеріалах „переможець", „головний переможець", „єдиний переможець" є одним з засобів проведення маркетингового дослідження і не є критерієм вибору між іншими клієнтами для вручення призів. Термін „переможець", головний переможець", „єдиний переможець" означає, що даного клієнта обрано організатором серед інших клієнтів для відправлення зазначених матеріалів, при одержанні інформаційно-рекламних матеріалів йому надається можливість брати участь у маркетинговій акції та претендувати на призи, призи-подарунки при виконанні певних умов даних правил.
Отже, отримання позивачем ОСОБА_5 рекламних інформаційно-рекламних матеріалів із зазначенням в них її як „переможця", „головного переможця" за умовами акції свідчить лише про те, що їй надано можливість продовжувати брати участь у маркетинговій акції, а не про автоматичну виплату їй головного призу в сумі 295 000 грн.
Відповідно до п.14 Офіційних правил маркетингової акції визначення переможців акції - це процедура вибору власників призів спеціальною комісією в кінці строку проведення акції, невипадковим чином із всіх клієнтів, що зробили і оплатили замовлення з каталогів відповідно до затверджених правил та умов акції.
В матеріалах справи міститься рішення комісії №1 від 30.12.2015 року про вибір переможців у маркетинговій акції, яка проводилась в період з 04.12.2014 року по 30.12.2015 року, і участь в якій брала позивач ОСОБА_5, згідно з яким власником головного призу в розмірі 295 000 грн. стала ОСОБА_9 (а.с.110).
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди також обгрунтовано не задоволені судом першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Між тим, цивільне законодавство встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за завдання моральної шкоди настає за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку та вини завдавача. При цьому треба враховувати, чим підтверджується факт завдання особі моральної шкоди, за яких обставин та якими діями (бездіяльності) вона завдана, в якій грошовій формі чи в якій матеріальній формі особа оцінює завдану їй шкоду та з чого вона при цьому виходить, та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Пунктом 5 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», статтею 711 ЦК України встановлено, що споживач має право на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна внаслідок недоліків продукції.
В пунктах 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» з наступними змінами зазначено, що спори про відшкодування фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, які регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди, а також що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Проте позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем законних прав позивача шляхом допущення будь-якого протиправного діяння, внаслідок чого їй було завдано моральну шкоду.
Враховуючи викладені обставини, а також матеріали справи, у їх сукупності, а також оцінюючи, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, апеляційний суд вважає законними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Таким чином, справа судом першої інстанції розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: