Справа № 739/223/17
Номер провадження 2/739/156/17
24 березня 2017 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Наполова М.І.,
секретаря - Шкурат О.Г.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Будо-Вороб'ївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Будо-Вороб'ївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини ( у подальшому - Строк), мотивуючи заявлені вимоги тим, що після смерті ОСОБА_3 залишилась розташована на території Будо-Вороб'ївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області спадщина. Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач. Причиною пропуску визначеного законом шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця позивач вказує отримання мінімальної заробітної плати (при цьому зазначає, що заробітна плата була єдиним джерелом доходів) та перебування на утриманні неповнолітньої дитини. Вказані обставини ОСОБА_2 вважає поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги та, фактично посилаючись на вказані у позові доводи, просив задовольнити позов. При цьому також пояснив, що поважною причиною, на його переконання, є і те, що під час «додаткового» опитування позивача (після пред'явлення позову) було встановлено, що після смерті батька позивач фактично здійснювала догляд за своєю матір'ю та її господарством - а відтак вважала, що прийняла спадщину. Також було з'ясовано, що у період часу, який законодавцем передбачений для звернення до нотаріуса, у позивача не було «всіх необхідних» документів, які позивач випадково виявила у 2011 році. Проте, не вказав конкретних назв документів, які входили до переліку «всіх необхідних » документів, та зазначив, що в нього відсутні як докази на підтвердження факту відсутності у позивача будь-якого документа, пред'явлення якого було необхідним для оформлення нотаріусом спадщини після померлої ОСОБА_3 так і докази на підтвердження «випадкового виявлення вказаних документів у 2011 році» позивачем.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але звернувся до суду із заявою з проханням розглянути справу без його участі, вказавши на визнання позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази у справі у їх сукупності суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки:
по справі судом встановлено, що ОСОБА_3, відповідно до відомостей виданого виконавчим комітетом Шаболтасівської сільської ради Сосницького району Чернігівської області свідоцтва про смерть, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої входить розташована на території Будо-Вороб'ївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області земельна ділянка.
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно припису частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( відповідно до положень частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою).
Відповідно до положень статті 1261 ЦК України позивач належить до першої черги спадкоємців за законом. Оскільки позивач є повнолітньою особою і не належить до недієздатних чи обмежено дієздатних осіб, згідно з вимогами частини першої статті 1269 ЦК України, для прийняття спадщини повинна була подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини ( з дня смерті ОСОБА_3) - але заяву не подала. А відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом встановленого статтею 1270 цього Кодексу строк не подав заяву про прийняття спадщини - він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Положеннями частини третьої статті 1272 ЦК України передбачається, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в абзаці 6 пункту 24 Постанови №8 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» передбачається дослідження судом поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно висновків Верховного Суду України, які містяться у постановах від 26 вересня 2012 року, 04 листопада 2015 року та 14 вересня 2016 року, винесених за результатами розгляду справ №6-85цс12, №6-1486цс15 та №6-1215цс16 відповідно - правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини (перешкоди) визнані судом поважними.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, які містяться у листі від 16 травня 2013 року судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Отже, виходячи з аналізу змісту наведених вище норм матеріального закону, правових висновків Верховного Суду України та роз'яснень, що містяться у вищевказаних Постановах Пленуму Верховного Суду України, обставини на які посилається позивач та його представник, обґрунтовуючи поважність причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини - суд вважає такими, що не становили для позивача об'єктивних, непереборних, істотних труднощів в поданні заяви про прийняття спадщини, а отже такими, що є недостатніми для визнання причини пропуску позивачем строку поважною. А звернувшись до суду та пославшись на положення ст.1272ЦК України, позивачем у викладених в позовній заяві доводах та представником позивача в судовому засіданні, в порушення вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, наведеними доводами та обставинами не доведено поважність причини (причин) пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Зокрема, судом з'ясовано, що у позовній заяві позивач пояснює пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини своїм тяжким матеріальним становищем і відсутністю коштів для вчинення дій, направлених на нотаріальне оформлення спадщини. Але судом беззастережно встановлено, що позивач працювала і отримувала заробітну плату в офіційно встановленому розмірі, хоча і в мінімально визначеному. Додатково наведені, в обґрунтування поважності причин пропуску строку, представником позивача в судовому засіданні доводи (вказав, що під час «додаткового» опитування позивача (після пред'явлення позову) було встановлено, що після смерті батька позивач фактично здійснювала догляд за своєю матір'ю та її господарством - а відтак вважала, що прийняла спадщину. Також було з'ясовано, що у період часу, який законодавцем передбачений для звернення до нотаріуса, у позивача не було «всіх необхідних» документів, які позивач випадково виявила у 2011 році) суд також не вважає достатніми для визнання поважною причини пропуску позивачем строку, оскільки представник позивача взагалі не вказав конкретних назв документів, які входили до переліку «всіх необхідних» документів, та зазначив, що в нього відсутні докази як на підтвердження факту відсутності у позивача будь-якого документа, пред'явлення якого було необхідним для оформлення нотаріусом спадщини після померлої ОСОБА_3, так і на підтвердження «випадкового виявлення вказаних документів у 2011 році» позивачем . Решта посилань представника позивача фактично вказує на те, що позивач була переконана у тому, що фактично прийняла спадщину.
Все вищевикладене беззастережно свідчить про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, що є правовою підставою для ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст.209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи роз'яснення, що містяться в абзаці 6 пункту 24 Постанови №8 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» та приймаючи до уваги висновки Верховного Суду України, які містяться у постановах від 26 вересня 2012 року, 04 листопада 2015 року та 14 вересня 2016 року, винесених за результатами розгляду справ №6-85цс12, №6-1486цс15 та №6-1215цс16, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Будо-Вороб'ївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини- В І Д М О В И Т И.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: Наполов М.І.