Справа 688/712/17
№ 1-в/688/47/17
Ухвала
22 березня 2017 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу виконання покарань - ОСОБА_4 ,
засудженого,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Шепетівка клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горлово Ярославського району Смоленської області Російської Федерації, до засудження мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого,
про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, суд -
ОСОБА_5 засуджений 12.07.2006 року апеляційним судом Хмельницької області за п.п. 4, 6, 10, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 152, ст.ст. 304, 70 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності, крім житла. Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 09.02.2016 року зараховано в строк відбування покарання за правилами, передбаченими ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, строк попереднього ув'язнення з17 листопада 2005 року по 31 жовтня 2006 року включно
Початок строку: 12.07.2006 року.
Кінець строку: 02.12.2018 року.
16 березня 2017 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у відповідності до ст. 81 КК України, оскільки він відбув необхідну частину покарання та працевлаштований на деревообробному виробництві.
В судовому засіданні засуджений підтримав клопотання, пояснив, що за час відбування покарання виправився, з 2007 року працює, здобув середню освіту та професію, тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Вину у скоєному не визнає.
Представник державної установи «Шепетівська виправна колонія (№98)» заперечив задоволенню клопотання, пояснив, що за весь період відбування покарання засуджений допустив 10 порушень режиму відбування покарання, має лише два заохочення. Засуджений схильний до невиконання законних вимог працівників адміністрації колонії, вину у скоєних злочинах не визнає.
Прокурор вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, так як неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, вину у скоєному не визнає.
Заслухавши пояснення засудженого, представника органу виконання покарань, думку прокурора, вивчивши письмові докази, матеріали щоденника індивідуальної роботи із засудженим, суд знаходить відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно роз'яснень п. 2, 17 постанови № 2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організація засуджених виправної установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений за скоєння особливо тяжких та середньої тяжкості злочинів, з врахуванням вимог ч.5 ст. 72 КК України відбув необхідну частину строку покарання, після відбуття якої може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
За даними довідки про заохочення і стягнення, характеристики, щоденника індивідуальної роботи із засудженим, ОСОБА_5 за період відбування покарання допустив 9 порушень вимог режиму утримання, які виразились у пошкодженні державного майна, відсутності на робочому місці, відмові від призначеного позачергового чергування, порушенні розпорядку дня, нетактовній поведінці, невиконанні законних вимог представника адміністрації колонії, у нього була вилучена бродильна речовина. За вказані порушення 9 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності у виді трьох доган, двічі призначалось позачергове чергування та чотири рази по 15 діб ДІЗО. Стягнення погашені у встановленому законом порядку.
За весь період відбування покарання мав два заохочення (21.05.2008 року та 15.07.2015 року) за виконання та перевиконання виробітку бруківки, за добру поведінку та сумлінне ставлення до праці. На даний час працевлаштований різноробочим в майстерні установи, норми виробітку виконує повністю, але відноситься до праці нижче своїх можливостей та потребує контролю. У відношенні до представників адміністрації колонії схильний до невиконання їх законних вимог. В 2010 році закінчив Кліментовецьку загальноосвітню школу ІІ-ІІІ ступенів при Шепетівській виправній колонії № 98 та отримав повну загальну середню освіту. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт», участі в роботі самодіяльних організаціях не приймає, перебуває на профілактичному обліку як особа, схильна до членоушкодження. Вказані обставини повністю підтверджують посередню характеристику засудженого за весь період відбування покарання, що вірно відображено у характеристиці на засудженого, затвердженій 21.03.2017 року начальником установи виконання покарань. Крім того, суд враховує, що згідно довідок органу виконання покарань станом на 21.03.2017 року засуджений має залишок по виконавчому листу в сумі 2000 грн., який за час відбування покарання не погашає, вину у вчиненні злочинів не визнає.
Наявність за весь період відбування покарання двох заохочень, останнє з яких було 15.07.2015 року, схильність до невиконання законних вимог працівників адміністрації колонії, перебування на профілактичному обліку як особи, схильної до членоушкодження, свідчать про нестабільність поведінки засудженого. Потреба у контролі за засудженим під час роботи та стимулюванні правослухняної поведінки засудженого свідчить про неприпустимість умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки цим не буде досягнуто, передбаченої ч.2 ст. 50 КК України мети покарання - виправлення засудженого.
Наведені обставини, свідчать про те, що засуджений ОСОБА_5 не довів свого виправлення під час відбування покарання у виді позбавлення волі, тому підстави для застосування до засудженого пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відсутні.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539, 395 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом семи днів з дня її проголошення через суд, що постановив ухвалу.
Суддя: ОСОБА_1