Справа № 686/23453/16-ц
(заочне)
23 березня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2
про стягнення заборгованості, -
встановив:
28 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 17.08.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 28.09.2007 року, за яким позивач отримала 18481 дол. США з додатковими угодами №2 та №3 від 04.02.2009 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором було укладено договір поруки № 145207 від 28.09.2007 року, за яким ОСОБА_2 поручилась перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань.
Відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів не виконує, а тому станом на 08.11.2016 року заборгованість по кредиту становить 1050,16 дол. США. Просить стягнути солідарно з відповідаів вказану заборгованість, пеню та судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засіданні не з'явився, подав заяву про слухання справи за їх відсутності, просить позов задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань в судове засідання не направляли.
Враховуючи вимоги ст.224 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів , які є в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.08.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 28.09.2007 року, за яким позивач отримала 18481 дол. США з додатковими угодами №2 та №3 від 04.02.2009 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором було укладено договір поруки № 145207 від 28.09.2007 року, за яким ОСОБА_2 поручилась перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань.
Відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів не виконує, а тому станом на 08.11.2016 року заборгованість по кредиту становить 1050,16 дол. США, з яких: 949,37 дол. США - заборгованість за кредитом, 100,79 дол. США прострочена заборованість за процентами, 1224,07 грн. - пеня по заборгованості за кредитом та 53, 96 грн.- пеня по заборгованості по відсотках.
Дані факти підтверджуються: копією договору № 11224272000 від 28.09.2007 року, копіями додаткових угод до даного договору від 28.09.2007 року, копією договору поруки № 145207 від 28.09.2007 року, розрахунком суми заборгованості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обв'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 2 ст. 1050 ЦК України вказує, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).
З указаного вбачається, що у даному випадку суд може стягнути в іноземній валюті лише суму банківського вкладу та відсотки, тоді як неустойку за прострочення виконання грошового зобов'язання стягується в національній валюті.
Щодо стягнення пені у національній валюті України гривні, відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Виходячи в вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно заборгованість по кредиту та нараховані за користування кредитом відсотки в сумі 1050,16 дол. США, пеню в розмірі 1278,03 грн. та судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 1378 грн..
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 554, 629, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву задоволити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ( рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750) заборгованість по кредиту та процентам в сумі 1050,16 дол. США і пеню в розмірі 1278,03 грн.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати в сумі по 689 грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя