Справа № 676/6651/15-ц
Провадження № 22-ц/792/390/17
17 березня 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,
суддів: Купельського А.В., Янчук Т.О.,
секретар - Лапко Ю.В.,
за участю: апелянта - ОСОБА_1,
представника апелянта - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог - відділ Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання недійсним розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог - відділ Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання недійсним розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку,
встановила :
В жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсним розпорядження Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 07.08.2009 року №510/2009-р про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за НОМЕР_2 площею 1,71га, що розташована на території Орининської сільської ради за межами с.Ріпинці та державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 27.08.2009 року, кадастровий номер НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розпорядженням голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 12.10.2006 року №778/2006-р ОСОБА_4 було передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за НОМЕР_2, площею 1,71га, що розташована на території
Головуюча в першій інстанції - Швець О.Д.,
Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 47
Орининської сільської ради за межами с.Ріпинці по реструкторизованій спілці «Нива». На підставі цього розпорядження на ім'я ОСОБА_4 було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3 від 19.01.2007 року №017755570004.
Розпорядженням голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 07.08.2009 року №510/2009-р ОСОБА_1 було передано у власність ту ж саму земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за НОМЕР_2 площею 1,71 га, що розташована на території Орининської сільської ради за межами с.Ріпинці по реструкторизованій спілці «Нива». На підставі цього розпорядженнявиготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований 27.08.2009 року № 0109755570093, кадастровий номер НОМЕР_1.
З зазначених розпоряджень вбачається, що позивачу та відповідачу ОСОБА_1 було передано у власність одну й ту ж земельну ділянку. Причиною зазначення різних кадастрових номерів у державних актах на право власності на земельні ділянки стала технічна помилка при заповненні таких правовстановлюючих документів особою, відповідальною за заповнення та друк державних номерів.
ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом та зазначив, що розпорядженням голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 07.08.2009 року №510/2009-р ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за НОМЕР_2 площею 1,71 га, що розташована на території Орининської сільської ради за межами с. Ріпинці за рахунок земель реструкторизованої спілки селян «Нива». На підставі цього розпорядження на ім'я ОСОБА_1 виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований 27.08.2009 року №0109755570093, кадастровий номер НОМЕР_1.
Розпорядженням голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 12 жовтня 2006 року №778/2006р. ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку. Посилається на те, що розпорядження винесено лише на підставі заяви ОСОБА_4 без підтверджуючих документів щодо наявності у нього права на земельну частку (пай). На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 19.01.2007 року. В даному державному акті зазначено кадастровий номер переданої у власність земельної ділянки - НОМЕР_1, який не внесено до Державного земельного кадастру. Разом з тим у державному акті, виданому ОСОБА_1, зазначено кадастровий номер, який внесено до Державного земельного кадастру.
Зазначає, що передача ОСОБА_4 у власність земельної ділянки здійснена без розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та без державної реєстрації земельної ділянки. Розпорядження голови райдержадміністрації та державний акт винесені стосовно несформованої земельної ділянки, а тому не породжує прав ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку. Також оспорюване розпорядження видане без підтвердження ОСОБА_4 наявності у нього права на земельну частку (пай).
Просив визнати недійсним розпорядження Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 12 жовтня 2006 року №778/2006р «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в частині передачі у власність ОСОБА_4 за рахунок земель реструктиризованої спілки селян «Нива», що розташовані за межами с.Ріпинці Орининської сільської ради Кам'янець-Подільського району, земельної ділянки площею 1,71га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 19 січня 2007 року, виданий Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0107755570004 та скасувати реєстрацію вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним розпорядження голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 07.08.2009 року №510/2009-р про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за НОМЕР_2 площею 1,71га, що розташована на території Орининської сільської ради за межами с.Ріпинці та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий та зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 27.08.2009 року, кадастровий номер НОМЕР_1. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Посилається на те, що ОСОБА_4 пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні його позову. Судом першої інстанції не враховано, що межі земельної ділянки, яка передана ОСОБА_4, в натурі (на місцевості) та її певне місце розташування не визначене, кадастровий номер цієї земельної ділянки до Національної кадастрової системи не внесений, а тому виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності від 19.10.2007р. не посвідчує його право власності на конкретно визначену частину земельної ділянки. Тобто, відсутній об'єкт права власності.
Апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали.
Представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_3, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Позивач ОСОБА_4, представник Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, представник третьої особи без самостійних вимог - відділу Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької областіповідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що рішенням №9 від 10 жовтня 1995 року Орининської сільської ради у колективну власність спілці селян «Нива» с.Ріпинці передано 862,8 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі вказаного рішення було видано держаний акт серії НОМЕР_5 від 22.12.1995 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №17 (т.1 а.с.77).
Додатком №1 до державного акту є список громадян - членів спілки селян «Нива», в якому за №66 зазначено прізвище «ОСОБА_8», за №169 - «ОСОБА_7» (т.1 а.с.82, 85).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 жовтня 2004 року ОСОБА_4 є спадкоємцем майна ОСОБА_7. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається також з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Нива» с.Ріпинці Кам'янець-Подільського району розміром 2,19 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_6 (т.1 а.с.127).
ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті брата ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22 травня 2009 року. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво про право на спадщину за законом, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Нива» с.Ріпинці Кам'янець-Подільського району розміром 2,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (т.1 а.с.142).
Розпорядженням голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 12 жовтня 2006 року №778/2006-р «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за НОМЕР_2 площею 1,71 га, що розташована на території Орининської сільської ради за межами с.Ріпинці по реструкторизованій спілці селян «Нива» та дозволено виготовлення державного акту на право власності на землю (т.1 а.с.6, 48).
На підставі зазначеного розпорядження на ім'я ОСОБА_4 було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, який зареєстровано 19.01.2007 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0107755570004, кадастровий номер НОМЕР_3 (т.1 а.с.7).
Розпорядженням Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 07.08.2009 року № 510/2009-р ОСОБА_1 за його заявою було передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за НОМЕР_2 площею 1,71 га, що розташована на території Орининської сільської ради за межами населених пунктів (т.1 а.с.113).
На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_1 27.08.2009 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0109755570093, кадастровий номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.67).
Статтею 1 Указу Президента України від 08.08.1995р. №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельний пай засвідчується Сертифікатом на право на земельну частку (пай), який видається сільською, селищною або міською радою.
Згідно з частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (ст.ст.1,2,3) передбачено, що право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину. Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою.
Пунктами 2,3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року №122, визначено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.
Статтями 7, 9, 11 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється суб'єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом. У проекті землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.
Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування. Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, до якого додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).
Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Як вбачається з протоколу розподілу земель колективної власності між власниками земельних часток (паїв) по с.Ріпинці, земельна ділянка за НОМЕР_2 нікому не була виділена. Вказана земельна ділянка була виділена ОСОБА_4 раніше, тому відсутність ОСОБА_4 у жеребкуванні не може порушувати прав ОСОБА_1
Відповідно до ч.1,3 ст.125, ст.126 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
З листа відділу Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області від 20.01.2016 року вбачається, що документація із землеустрою, на підставі яких видані правовстановлюючі документи ОСОБА_4 та ОСОБА_1, на вищевказані земельні ділянки в архіві відділу відсутня. (т.1 а.с.82).
На підтвердження складання технічної документації із землеустрою надано кадастровий план земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Орининської сільської ради, який відповідно до ст.198 ЗК України є обов'язковою умовою проекту землеустрою, виготовляється в результаті вчинення певних дій - кадастрової зйомки, яка включає, в тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Пуктами 1,2,4,7 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 12.01.1993 року №15 (чинним на час отримання позивачем у власність земельної ділянки), передбачено, що Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю. Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом, Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим, управліннями земельних ресурсів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.
Відповідно до ч.2 ст.202 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Відповідно до п.4.2 «Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 02.07.2003 року №174 (чинного на час спірних правовідносин), державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
Державний акт, виданий ОСОБА_4, на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 зареєстровано 19.01.2007 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0107755570004.
Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_4 отримав у власність земельну ділянку площею 1,71га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до вимог чинного земельного законодавства, земельна ділянка ОСОБА_4 зареєстрована відповідно до порядку, який існував на час отримання державного акту на земельну ділянку. Відповідачами в порушення вимог ст.10,60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів, які вказують на те, що у ОСОБА_4 не виникло право власності на спірну земельну ділянку.
Посилання апелянта на несплату ОСОБА_4 податку на землю не спростовує набуття ним права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Кам'янець-Подільська районна державна адміністрація не припинила право власності ОСОБА_9 на спірну земельну ділянку в порядку, передбаченому главою 22 ЗК України, та передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, яка не була вільною.
Надаючи земельну ділянку у власність ОСОБА_1 у 2009 році Кам'янець-Подільська районна державна адміністрація в порушення вимог ЗК України 2001 року та Порядку ведення Державного земельного кадастру таких даних стосовно спірної земельної ділянки не перевірила та надала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_4
Отже, розпорядження голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 07.08.2009 року №510/2009-р про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за НОМЕР_2 площею 1,71га, суд першої інстанції обгрунтовано визнав недійсним.
Статтею 155 Земельного Кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-664цс15.
Визнання недійсним розпорядження голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 07.08.2009 року №510/2009-р про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 є підставою для визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, який видано на підставі цього рішення.
Позовна давність за статтею 256 ЦК України - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що позивачу стало відомо про порушене право з листа начальника Держземагенства в Кам'янець-Подільському районі від 16.06.2015 року, а тому позивач звернувся до суду у межах строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/ Т.В.Спірідонова
Судді: /підпис/ А.В.Купельський
/підпис/ Т.О.Янчук
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова