Справа №: 671/291/17
Номер провадження № 2/671/257/2017
23 березня 2017 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Павлової А.С.,
за участі: секретаря Козак Г.А.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Позов мотивував тим, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 22.01.2013 з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 29.10.2012 і до досягнення дітьми повноліття.
08.03.2015 син ОСОБА_3 досягнув повноліття, тому було припинено стягнення на його утримання, однак на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, продовжує проводитись стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2015 року, з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12.10.2015 і до досягнення ним 23-х років, але не довше як до закінчення навчання у Національному університеті «Львівська політехніка».
Починаючи з 01.08.2016 стягнення з його пенсії за двома виконавчими листами від 22.01.2013 та 04.11.2015 проводиться в розмірі 50% з врахуванням поштового збору за пересилку документів.
Позивач вважає, що визначений за вищезгаданими рішеннями суду розмір аліментів підлягає зменшенню в порядку ст. 192 СК України та просить зменшити розмір аліментів, які з нього стягуються та стягувати на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти: в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду і до досягнення ним 23-х років, але не більше як до закінчення навчання у Національному університеті «Львівська політехніка», стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав за обставин викладених у позовній заяві, просив його задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, вважає, що підстав для зміни розміру аліментів немає, оскільки вона отримує від ОСОБА_1 одну тисячу гривень аліментів на місць, чого вистачає лише на проїзд дітям. Просила в задоволенні позову відмовити. Також ОСОБА_2 звернула увагу суду на те, що позивач дійсно є інвалідом, проте завжди отримував лікування за рахунок держави, а подані ним товарні чеки на ліки є сфальсифіковані, оскільки видані родичем позивача, що здійснює підприємницьку діяльність із продажу лікарських препаратів.
Вислухавши сторони, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та повнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2013 року по цивільній справі № 2203/3062/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 який працює на посаді художнього керівника Кривачинецького будинку культури (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2012 року і до повноліття дітей (а.с. 8).
08.03.2015 ОСОБА_3 досягнув повноліття, тому було припинено стягнення аліментів на його утримання. На утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з позивача продовжує проводитись стягнення в розмірі 1/4 частини його заробітку. Вказані обставини визнані сторонами в судовому засіданні, а також підтверджуються розпорядженням з ВП № 36499258 (а.с. 25).
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2015 рокупо цивільній справі № 671/1822/15-цза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, вирішено стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя і зареєстрованого АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, працюючого художнім керівником Кривачинецького сільського будинку культури, на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 12 жовтня 2015 року і до досягнення ним 23-х років, але не більше як до закінчення ним навчання у Національному університеті "Львівська політехніка" (а.с. 48).
При винесені даного рішення судом було враховано, що син сторін по справі продовжує навчання і в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач має постійне місце роботи, отримує зарплату, тобто має можливість надавати сину матеріальну допомогу, однак така можливість у нього обмежена, оскільки він ще сплачує аліменти на користь позивача в розмірі 1/6 частини від свого заробітку на утримання їх іншої неповнолітньої дитини, крім того, він є інвалідом 3 групи, хворіє, витрачає значні кошти на придбання ліків, тому позов в частині стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання підлягає задоволенню частково в розмірі 1/6 частини, однак стягнення аліментів слід розпочати не з 01.09.2015 року, а з 12.10.2015 року, тобто з часу звернення до суду, як передбачено ч.1 ст.191 СК України.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що він є інвалідом з дитинства та отримує пенсію по інвалідності, працює художнім керівником Кривачинецького будинку культури та отримує кошти ТОВ «Агро-Юг В» за оренду належної йому земельної ділянки.
З довідки МСЕК (а.с.12), копії посвідчень (а.с. 13), та пояснень позивача слідує, що 3 групу інвалідності він отримав 2002 року, художнім керівником Кривачинецького будинку культури працює з 2003 року, а кошти за оренду належної йому земельної ділянки отримує з 2001 року.
Дійсно, з наданих ОСОБА_1 копій виписок лікарні (а.с. 21-22), довідок, висновків, епікризу, томографії (а.с.28, 30-33), товарних чеків (а.с. 14-19) вбачається, що позивач являючись інвалідом змушений витрачати кошти на своє лікування.
Разом з тим, при винесені судом рішення у 2015 році про стягнення з позивача аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, судом було враховано, що син сторін по справі продовжує навчання і в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач має постійне місце роботи, отримує зарплату, тобто має можливість надавати сину матеріальну допомогу, однак така можливість у нього обмежена, оскільки він ще сплачує аліменти на користь позивача в розмірі 1/6 частини від свого заробітку на утримання їх іншої неповнолітньої дитини, крім того, він є інвалідом 3 групи, хворіє, витрачає значні кошти на придбання ліків.
Таким чином, оскільки вказані обставини були враховані судом у рішенні від 04.11.2015 при стягненні з ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього ОСОБА_3, який продовжує навчання, вони не можуть бути підставою для зменшення визначеного розміру аліментів сьогодні. Однак, враховуючи те, що у рішенні суду від 22.01.2013 вказані обставини не були встановлені судом, то вимога позивача врахувати їх при зменшенні розміру аліментів, які стягуються на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_4 є підставною.
Також суд вважає за необхідне вказати, що відповідач в судовому засіданні поставила під сумнів правомірність товарних чеків на ліки, які позивач долучив до матеріалів справи, оскільки вони видані родичем позивача ОСОБА_5, який здійснює підприємницьку діяльність із продажу лікарських препаратів, проте жодних доказів на спростування допустимості поданих ОСОБА_1 товарних чеків нею надано суду не було, так же не було заявлено клопотань про витребування будь-яких доказів з цією метою.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Також судом встановлено, що в рішеннях Волочиського районного суду від 22.01.2013 та 04.11.2015 при визначенні розміру аліментівбуло враховано те, що позивач працює художнім керівником Кривачинецького клубу.
Щодо твердження позивача, що стягнення з нього 50% заробітку (доходу) покладає на нього обов'язок самостійно забезпечувати синів та не враховує можливість надання утримання, зокрема, другим з батьків - матір'ю, тому що вона є фізичною особою-підприємцем і відповідно отримує дохід від підприємницької діяльності та має змогу забезпечувати синів, то суд звертає увагу на наступне.
З копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, долученого позивачем до позову не можливо було встановити, що саме ОСОБА_2 з 23.11.2015 займається підприємницькою діяльністю, (вказана копія не належної якості, оригінал позивачем суду надано не було) (а.с. 34-36). В судовому засіданні відповідач підтвердила той факт, що вона була зареєстрованою фізичною особою - підприємцем, проте на момент розгляду справи в суді вона припинила таку діяльність у встановленому законом порядку.
Однак, відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд зобов'язаний врахувати наступні обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Тобто, сімейне законодавство України визначення розміру аліментів не ставить у залежність від матеріального становища особи на користь якої вони стягуються.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Однак, позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач не виконує чи якимось чином ухиляється від своїх обов'язків по утриманню дітей.
В судовому засіданні учасниками процесу було визнано, що батьком ОСОБА_1 являється ОСОБА_6, а бабусею - ОСОБА_7 Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 37).
Як уже зазначалось, при визначенні розміру аліментів суд має врахувати, в тому числі, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Чинне законодавство не пов'язує розмір аліментів, які підлягають стягненню з особи з наявністю у неї будь-яких непрацездатних родичів, крім тих, що наведені вище. Тому посилання позивача на наявність у нього баби 1929 року народження, суд до уваги не бере.
Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», непрацездатними громадянами є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.
Тобто, наявність у ОСОБА_1 батька 1949 року народження, є обставиною яка впливає на визначення розміру аліментів.
Як вбачається з рішень суду від 22.01.2013 та 04.11.2015 вказана обставина у них не встановлювалась, а тому в даному випадку суд бере її до уваги.
Посилання позивача на те, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року померла його мати - ОСОБА_8 (а.с. 27), яка також була на його утриманні, хворіла на важке онкологічне захворювання і всі наявні кошти в сім'ї, а також позичені, були спрямовані на її лікування (а.с. 20) не можуть бути взяті судом до уваги при розгляді цієї справи, оскільки вказане не стосується предмету позову так як позивачем ставиться вимога про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на сьогоднішній день, а не стягувались в минулому.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства, оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи обставини справи, те, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, витрачає значні кошти на власне лікування, має батька, який в силу положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відноситься до категорії непрацездатних громадян та зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дітей, взаємний обов'язок обох батьків по їх утриманню, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, суд вважає справедливим встановити аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) позивача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання - у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) позивача.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 420 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 192 СК України, ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя і зареєстрованого в АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, працюючого художнім керівником Кривачинецького сільського будинку культури, на користь ОСОБА_2 за рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2013 року, аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним повноліття, визначивши їх в розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.02.2017.
Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя і зареєстрованого в АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, працюючого художнім керівником Кривачинецького сільського будинку культури, на користь ОСОБА_2 за рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2015 року, аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши їх в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.02.2017 і до досягнення ним 23-х років, але не більше як до закінчення навчання у Національному університеті "Львівська політехніка".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420 гривень судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 23.03.2017 о. 10:30 год.
Суддя: