Справа № 661/4545/15-ц Головуючий в І інстанції: Ведяшкіна Ю.В. Номер провадження: 22-ц/791/226/17 Доповідач: Вейтас І.В.
20 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
ГоловуючогоВейтас І.В.,
суддів:Радченка С.В.,
Склярської І.В.,
секретар -Павловська Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Грішиної Валентини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_6 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
В листопаді 2015 року позивачі звернулись до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь сина - ОСОБА_7, аліментів на його утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 800 грн. щомісячно до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_8 витрати пов'язанні з навчанням сина в розмірі 4412,50 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_7 навчається на першому курсі денної форми навчання Херсонської державної морської академії IV рівня акредитації, тому потребує матеріальної допомоги, яку відповідач в добровільному порядку не надає.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 листопада 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_7, в розмірі 800 грн. щомісяця, починаючи з 10 листопада 2015 року і до закінчення навчання в Херсонській державній морській академії, але не пізніше, аніж до досягнення ОСОБА_7 двадцяти трьох років. В задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_8 витрат, пов'язаних з навчанням сина відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, Грішина В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_6, в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов про стягнення аліментів, оскільки відповідач не має можливості надавати допомогу повнолітньому сину, вважає, що позивач ОСОБА_7 не потребує матеріальної допомоги від батька, оскільки він та його мати ОСОБА_8 матеріально забезпечені. Посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 вважає її доводи безпідставними, просить рішення суду залишити без змін.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ніким не оскаржується.
Заслухавши доповідача, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу та позивачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову про стягнення аліментів на повнолітнього сина, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання свого повнолітнього сина, який навчається на денній формі навчання, у зв'язку чим потребує матеріальної допомоги, тоді як відповідач офіційно отримує прибуток, та може надавати таку матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину.
Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 червня 1990 року по 07 липня 2014 року.
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Бериславським райвідділом реєстрації актів громадянського стану 14 жовтня 1997 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_9 та ОСОБА_8.
Згідно довідки № 11/33-323 від 25 вересня 2015 року ОСОБА_7 навчається на першому курсі ОКР «бакалавр» денної форми навчання Херсонської державної морської академії IV рівня акредитації, навчається за рахунок коштів державного бюджету. Термін навчання закінчується червень 2019 року.
Згідно довідки № 11/33-36 від 06 березня 2017 року ОСОБА_7 є курсантом другого курсу ОКР «бакалавр» денної форми навчання Херсонської державної морської академії IV рівня акредитації, навчається за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син, продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, якщо вони можуть надавати таку допомогу.
Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_6 не може надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, виходячи з наступного.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Бериславським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України від 12 січня 2016 року (а.с.30), від 07 листопада 2016 року (а.с.81) та управлінням Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області від 09 листопада 2016 року (а.с.84) відповідач ОСОБА_6 працює на Приватному підприємстві «ЮТС-Агропродукт» та сума його заробітку для зарахування пенсії склала в 2015 році 52341,51 гривна, за дев'ять місяців 2016 року 46442,50 гривень. В середньому в місяць становить в 2015 році - 4361,79 гривень, в 2016 році - 5160,27 гривень.
Той факт, що відповідач протягом двох років проживає разом зі своїми батьками ОСОБА_10, 1936 року народження, та ОСОБА_11, 1937 року народження, які є пенсіонерами, отримують встановлене державою пенсійне забезпечення, та ще мають і інших працездатних дітей, які також зобов'язані брати участь в утриманні батьків, якщо вони потребують такої допомоги, не є підставою для звільнення ОСОБА_6 від обов'язку утримувати свого повнолітнього сина, що навчається на денній формі навчання та потребує матеріальної допомоги.
Колегія суддів також вважає такими, що не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги, про те, що позивач ОСОБА_7 не потребує матеріальної допомоги, виходячи з наступного.
Згідно довідки № 01-31/500 від 06 березня 2017 року ОСОБА_7 за період з 01 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року нарахована та отримана ним стипендія в сумі 3884,11 гривень ( з вересня по грудень 2016 року - 439,80 гривень щомісячно, січень 2017 року 457,46 гривень, лютий 2017 - 550 гривень та 1100 гривень в грудні 2016 року - премія із стипендіального фонду).
З матеріалів справи слідує, що в 2015 році ОСОБА_8 сплачено за проживання сина в гуртожитку 730 гривен. (а.с.7). В 2016-2017 навчальному році ОСОБА_7 не живе в гуртожитку, а проживає разом з матір'ю в м.Херсоні.
Відповідно до договору № 15-128 від 31.08.2015 року ОСОБА_7 отримує додаткову освітню послугу в Херсонській державній морській академії, загальна вартість якої становить 12 760 гривень. За перший та другий курси вартість освітньої послуги в сумі по 3 190 гривень сплачено матір'ю ОСОБА_8
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС про суми доходів ОСОБА_12 за період з 01 квітня 2015 по 31 грудня 2015 року нею отримано дохід в сумі 6901,26 гривен.
Як слідує з к/копії трудової книжки ОСОБА_8 з 01 березня 2016 по 28 лютого 2017 року працювала на приватному підприємстві «АВЕ-ДЕНТ» в м.Херсоні на посаді лікаря-стоматолога.
Згідно довідки Приватного підприємства «АВЕ-ДЕНТ» від 14 березня 2017 року дохід ОСОБА_8 за період з 01 березня 2016 по 28 лютого 2017 року склав 18 995,20 гривень. В середньому в місяць становить 1582,93 гривень.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_8 в березні 2015 року проходила хірургічне лікування в Херсонському обласному онкологічному диспансері та перебуває там на обліку (а.с.8).
ОСОБА_8 також має непрацездатну матір - ОСОБА_13, 1932 року народження.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач ОСОБА_8 відчужила нерухоме майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, кошти від реалізації якого мали бути використані на навчання сина, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки будь-яких доказів щодо поділу спільного майна подружжя ОСОБА_6, його реалізації, та домовленостей щодо витрачання коштів від реалізації відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні під час розгляду справи апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про можливість надавати відповідачем матеріальну допомогу повнолітньому сину, який її потребує в зв'язку з навчанням, та не містять належних та допустимих доказів того, що мати повнолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_8 має можливість сама нести весь тягар обов'язку по утриманню сина.
Колегія суддів також не бере до уваги, як підставу для скасування рішення суду, доводи апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, які на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, позбавили відповідача права на захист.
Так, як слідує з матеріалів даної справи, 11 лютого 2016 року Новокаховським міським судом Херсонської області було ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_7, в розмірі 800 грн. щомісяця, починаючи з 10 листопада 2015 року і до закінчення навчання в Херсонській державній морській академії, але не пізніше, аніж до досягнення ОСОБА_7 двадцяти трьох років. В задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_8 витрат, пов'язаних з навчанням сина відмовлено.
02 вересня 2016 року ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області заочне рішення від 11 лютого 2016 року скасоване за заявою ОСОБА_7.
В заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_7 вказував, що судом при ухваленні рішення про стягнення аліментів на повнолітнього сина, що продовжує навчатись, не враховано, що на його утриманні знаходяться хворі батьки, в зв'язку з чим він не має можливості надавати сину матеріальну допомогу, а також те, що повнолітній син не потребує матеріальної допомоги.
Після скасування заочного рішення суду справа була призначена на 23 вересня 2016 року. 23 вересня 2016 року відповідач та його представник, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явились. За клопотанням Грішиної В.О. - представника ОСОБА_6, справа була призначена на 28 жовтня 2016 року. 28 жовтня 2016 року відповідач та його представник, що була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явились. Подальший розгляд справи судом було призначено на 18 листопада 2016 року. 18 листопада 2016 року відповідач та його представник до судового засідання не з'явились.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було допущено таких порушень норм процесуального права, які б слугували підставою для скасування або зміни рішення суду. Відповідач та його представник - адвокат Грішина В.О., мали достатньо часу та можливостей заперечувати проти позову, подавати докази та доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх заперечень, в тому числі при зверненні з апеляційною скаргою на вказане рішення.
Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, оскільки рішення суду постановлено правильно у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.
Перевірені колегією доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи.
За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Грішиної Валентини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий І.В.Вейтас
Судді: С.В.Радченко І.В.Склярська