Рішення від 20.03.2017 по справі 922/426/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р.Справа № 922/426/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Азалія", м. Харків

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

про зобов'язання до виконання умов договору

за участю представників:

позивача - Савєльєва В.В., довіреність №б/н від 01.02.2017;

відповідача - Табарчі Г.О., довіреність №40-3273/138 від 08.08.2016

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Азалія" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", в якому просить суд зобов'язати відповідача до належного виконання умов договору про постачання теплової енергії №3427 від 01.11.2002 та зобов'язати відповідача за свій рахунок поновити постачання теплової енергії до приміщень позивача за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 57/106.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №3427 від 01.11.2002 щодо постачання теплової енергії в гарячій воді в потрібних позивачу обсягах в приміщення, що належать позивачу за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 57/106, зокрема припинення постачання позивачу теплової енергії в порушення вимог договору та чинного законодавства без письмового повідомлення про причину та дату припинення подачі теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 лютого 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15 лютого 2017 року о 10:40 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Представник відповідача 14 лютого 2017 р. надав відзив на позовну заяву (вх. №5046), який судом долучено до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що позивач систематично порушує умови договору про постачання теплової енергії №3341 від 01.11.2002 та у зв'язку з наявною сумою боргу за спожиту теплову енергію, за попередженням, яке було отримано представником позивача 18.01.2017, відповідач 25.01.2017 здійснив відключення від мереж теплопостачання позивача, а також повідомляє, що після сплати позивачем наявної суми заборгованості за спожиту теплову енергію, яка станом на 09.02.2017 становить 33531,56 грн. позивачу буде відновлено теплопостачання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2017 року розгляд справи відкладено на 27 лютого 2017 р. о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 лютого 2017 року розгляд справи відкладено на 14 березня 2017 р. о 11:00 год.

Представник позивача 07.03.2017 через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх. №7852), які долучено до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях позивач повідомляє, що між сторонами було укладено договір про постачання теплової енергії №3427 від 01.11.2002, номер якого змінено на 3341. Також, позивач зазначає, що попередження про припинення теплопостачання № Т-114 від 12.01.2017 він не отримував та особа, яка зазначена в попередженні отримувачем від імені позивача - ОСОБА_3 не є представником позивача та ніколи не працював на підприємстві позивача. Крім того, позивач вважає, що відповідачем незаконно зараховано в якості оплати витрат за поновлення відпуску теплової енергії грошові кошти в сумі 3749,60 грн., а також звертає увагу, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження розміру цих витрат. Позивач також вважає, що станом на 01.12.2016 у нього не існувало заборгованості перед відповідачем за вказаним договором, а навпаки мала місце переплата в розмірі 1933,99 грн. За наведених обставин, позивач вважає, що відповідачем порушено умови вищенаведеного договору та безпідставно припинено теплопостачання до спірних приміщень позивача.

В судовому засіданні 14 березня 2017 року було оголошено перерву до 14:00 год. 20 березня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості представнику відповідача надати обґрунтовані письмові пояснення стосовно здійснення зарахування суми в розмірі 3749,60 грн. за підключення позивача до джерела теплової енергії та визначення розміру витрат на підключення системи теплопостачання.

Представник відповідача 16 березня 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №8993), які судом долучено до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях відповідач повідомляє, що сума витрат на поновлення відпуску теплової енергії у розмірі 3749,60 грн. була розрахована відповідно до Наказу генерального директора КП "Харківські теплові мережі" № 25 від 25.01.2016 "Про платні послуги населенню та юридичним особам, розташованим в житлових будинках м.Харкова. В зазначеному наказі затверджено з 01.01.2016 перелік та калькуляцію платних робіт (послуг) для юридичних осіб, розташованих в житлових будинках м.Харкова". 04.01.2016 генеральним директором КП "Харківські теплові мережі" була затверджена Калькуляція № 14 вартості виконання робіт з поновлення відпуску теплової енергії на опалення та вентиляцію, які було відключено споживачу - боржнику (крім населення) з окремим вводом та урахуванням витрат на відключення, відповідно до якої була здійснена калькуляція суми витрат на поновлення відпуску теплової енергії у розмірі 3749,60 грн.

Представник позивача 20 березня 2017 р. надав супровідним листом (вх. №9441) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.03.2017 представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.11.2002 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (надалі - Енергопостачальна організація) та Приватним акціонерним товариством "Азалія" (надалі - Споживач) був укладений Договір про постачання теплової енергії № 3427 (надалі - Договір).

В подальшому номер даного договору було змінено з №3427 на № 3341, про що повідомлено позивача листом відповідача за вих. № 36/ТД-3601 від 29.11.2002 (а.с.84).

Відповідно до п.1.1. Договору за цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.2.1. Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року;

- технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Згідно Додатку 2 цього Договору постачання теплової енергії в гарячій воді здійснюється до приміщень за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 57/106.

Відповідно до п.п.3.2.2 п.3.2 Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.6.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п.6.3. та п.6.4. Договору Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальної організації вартість, зазначеної у додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

При не сплаті Споживачем попередньої оплати за теплову енергію, в указаний в договорі термін, подальший відпуск теплової енергії здійснюється на умовах товарного кредиту. Відпуск теплової енергії, на умовах товарного кредиту, починається з першого дня наступного розрахункового періоду. Відсоток за товарний кредит встановлюється в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ. (п.6.6. Договору).

Згідно п.6.7. Договору погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою. У разі не сплати в указані терміни дія товарного кредиту продовжується на суму боргу, який залишився.

У п.4.2.1. Договору Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Згідно з п.4.1.4 Договору Енергопостачальна організація має право обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку, визначених Правилами користування тепловою енергією, іншими нормативними актами України, а також додатком 3 до договору.

Відповідно до п.28 Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) у разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.

Згідно з п. 30 Правил теплопостачальна організація відповідно до договору має право частково або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачеві у разі, зокрема несплати за спожиту теплову енергію протягом строку, визначеного в договорі, крім споживачів, відключення яких заборонено законодавством.

Також, у п.35 Правил, передбачено, що теплопостачальна організація має право, зокрема відповідно до договору частково або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачеві у випадках, передбачених пунктом 28 цих Правил.

Відповідно до п.п.1.3. п.1 Додатку 3 до Договору Енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії Споживачу в разі відсутності протягом 10 днів оплати теплової енергії у встановлені договором терміни.

П.2 Додатку 3 до Договору сторони погодили, що Енергопостачальна організація письмово повідомляє Споживача про причину та дату припинення подачі теплової енергії не менш ніж за три доби.

Також, п.4 Додатку 3 до Договору сторони погодили, що припинення постачання теплової енергії Споживачу виконується до моменту усунення причини, яка стала підставою для таких дій Енергопостачальної організації, та сплати на підключення систем теплопостачання. Час відновлення теплопостачання Споживача визначається Енергопостачальною організацією, з урахуванням пріоритетності своїх поточних робіт, але не більше п'яти днів з моменту усунення порушення.

Відповідно до Наказу генерального директора КП "Харківські теплові мережі" № 25 від 25.01.2016 "Про платні послуги населенню та юридичним особам, розташованим в житлових будинках м.Харкова" з 01.01.2016 затверджено перелік та калькуляцію платних робіт (послуг) для юридичних осіб, розташованих в житлових будинках м.Харкова.

04.01.2016 генеральним директором КП "Харківські теплові мережі" була затверджена Калькуляція № 14 вартості виконання робіт з поновлення відпуску теплової енергії на опалення та вентиляцію, які було відключено споживачу - боржнику (крім населення) з окремим вводом та урахуванням витрат на відключення, відповідно до якої була здійснена калькуляція суми витрат на поновлення відпуску теплової енергії у розмірі 3749,60 грн.

Відповідно до п.39 Правил Споживач має право, зокрема у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо; вимагати поновлення теплопостачання будинку після усунення технологічних порушень, якщо теплопостачання було припинено без розірвання договору; звертатися до суду в установленому законодавством порядку для вирішення питань, що стосуються предмета договору.

У п. 38 Правил передбачена відповідальність теплопостачальної організації за порушення безперервного постачання теплової енергії під час виконання споживачем своїх договірних зобов'язань, крім випадків, передбачених пунктом 28 цих Правил, у вигляді штрафу згідно із законодавстом.

Також, у п.7.1.1. Договору за порушення безперебійного постачання теплової енергії при виконанні Споживачем своїх зобов'язань за цим договором передбачено сплату штрафу в розмірі 25% вартості неотриманої енергії.

Відповідно до п.п.3.1.3 п.3.1. Договору споживач має право на поновлення теплопостачання своїх об'єктів після усунення порушень, якщо подачу теплової енергії було припинено (обмежено) без розірвання цього договору.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2002 року (п.10.1. Договору).

Згідно з п.10.4. Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача станом на 01.01.2017 виник борг за спожиту теплову енергію в сумі 1815,61 грн.

Так, відповідно до наведеного відповідачем розрахунку заборгованості в акті звіряння (арк.43) на початок листопада 2016 р. у позивача була наявна заборгованість за вказаним договором в сумі 15064,95 грн., що не спростовано позивачем.

Згідно платіжного доручення № 243 від 08.11.2016 позивачем сплачено відповідачу за поставку теплової енергії 15064,95 грн. та проведено попередню оплату на наступний місяць - грудень 2016 р. за поставку теплової енергії в сумі 5868,20 грн. згідно платіжного доручення № 273 від 18.11.2016.

Також, згідно платіжних доручень № 287 від 21.11.2016 на суму 2700 грн. та № 274 від 28.11.2016 на суму 1049,60 грн. позивачем сплачено витрати на загальну суму 3749,60 грн. на підключення систем теплопостачання.

У грудні 2016 року позивачем спожито теплової енергії на суму 7683,84 грн., у зв'язку з чим з урахуванням здійсненої попередньої оплати в сумі 5868,20 грн., вартість несплаченої теплової енергії становить 1815,64 грн.

У зв'язку з невиконанням позивачем свого обов'язку за Договором, відповідачем було вручено Попередження № Т-114 від 12.01.2017 про припинення теплопостачання з 24 січня 2017 року, яке було отримано ОСОБА_3 (а.с.35-36).

Проте, позивач заперечує проти отримання даного попередження та повідомляє, що ОСОБА_3 не є представником позивача.

Однак, суд вважає, що неотримання позивачем попередження про припинення теплопостачання не є підставою для поновлення теплопостачання за наявності підстав для припинення подачі теплової енергії.

Відповідальність Енергопостачальної організації за неналежне виконання зобов'язань за договором передбачена в розділі 7 Договору, зокрема відшкодування збитків та сплата штрафу.

У попередженні № Т-114 від 12.01.2017 про припинення теплопостачання повідомлено позивача про порушення ним розділу 6 Договору в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію та наявність заборгованості в сумі 1815,61 грн., а також запропоновано погасити борг у вказаній сумі до 24.01.2017.

Проте, позивачем заборгованість в сумі 1815,61 грн. не сплачена.

25.01.2017 відповідачем було здійснено відключення від мереж теплопостачання позивача, що підтверджується актом відключення Споживача №175/8744 від 25.01.2017 та визнається сторонами.

Позивач у позовній заяві посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №3427 від 01.11.2002 щодо постачання теплової енергії в гарячій воді в потрібних позивачу обсягах в приміщення, що належать позивачу за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 57/106, зокрема припинення постачання позивачу теплової енергії в порушення вимог договору та чинного законодавства без письмового повідомлення про причину та дату припинення подачі теплової енергії.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, в разі заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не спростував належними та допустимим доказами наявність підстав у відповідача для припинення постачання теплової енергії, наявну суму боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 1815,61 грн. позивач не погасив, а тому приймаючи до уваги те, що позивачем не усунено причини, які стали підставою для таких дій відповідача, суд вважає, що у відповідача відсутній обов'язок для відновлення теплопостачання позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову повністю.

Доводи позивача стосовно незаконного зарахування грошових коштів в сумі 3749,60 грн. в якості сплати витрат на поновлення відпуску теплової енергії спростовано вищевстановленими фактами, а також суд звертає увагу, що 15.12.2016 згідно акту № 175/11722 (арк.33) позивачу було поновлено відпуску теплової енергії та позивач здійснивши оплату цих витрат згідно платіжних доручень № 287 від 21.11.2016 на суму 2700 грн. та № 274 від 28.11.2016 на суму 1049,60 грн. погодився з їх розміром.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 629, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Повне рішення складено 27.03.2017 р.

Суддя І.О. Чистякова

Попередній документ
65510314
Наступний документ
65510316
Інформація про рішення:
№ рішення: 65510315
№ справи: 922/426/17
Дата рішення: 20.03.2017
Дата публікації: 29.03.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: