Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" березня 2017 р.Справа № 922/734/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.
розглянувши справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Енергетик-6", смт. Солоницівка
до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
про спонукання до вчинення дій
за участю представників:
позивача - Левченко В.Л., за дов. № 20.02.2017 року
відповідача -Оганян Л.А., за дов. № 01-16юр/6868 від 12.09.2016 року
за відсутності клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснювалась.
Позивач, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Енергетик-6", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, акціонерної компанії "Харківобленерго", про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії на основі типового договору. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач відмовляється від укладення договору про постачання електричної енергії, що порушує права позивача та протирічить діючому законодавству України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/734/17 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 20 березня 2017 року.
20 березня 2017 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9225 від 20 березня 2017 року).
В призначене судове засідання 20 березня 2017 року представники сторін з'явилися.
Під час судового засідання 20 березня 2017 року представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу подати до суду витребувані судом документи. На пропозицію суду подати вказані документи в даному судовому засіданні, представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи супровідним листом пакет документів. Дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 9359 від 20 березня 2017 року, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні усного клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 20 березня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.
В судовому засіданні 20 березня 2017 року сторони не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30 вересня 2013 року було зареєстровано юридичну особу - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Енергетик-6".
Відповідно до статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Енергети-6", затвердженого загальними зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Енергетик-6" протокол № 11 від 12 жовтня 2016 року, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Енергетик-6" створено власниками (співвласника) квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 6 на вулиці Енергетичній в смт. Солоницівка відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Місце знаходження об'єднання: 62370 Україна, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вулиця Енергетична, б. 6. Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Завданням та предметом діяльності об'єднання є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (п.п. 2.1, 2.3 Статуту).
З листа акціонерної компанії "Харківобленерго" за вих. № 46е-02/05-3633 від 06 лютого 2017 року вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом про укладення договору про постачання електричної енергії на що позивачу було повідомлено, що для укладення договору про постачання електричної енергії позивачу необхідно звернутися із відповідною заявою та певними документами (передбаченими п. 5.4 "Правил користування електричною енергією") до Дергачівського РВЕ. Крім того, вказаним листом позивачу було повідомлено, що на даний час електропостачання житлового будинку за адресою: вул. Енергетична, 6 смт Солоницівка здійснюється за договором про постачання електричної енергії, укладеним з ТОВ "Градо", який є чинним та за яким сторонами виконуються свої обов'язки, а відповідно до п. 6.18 ПКЕЕ з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема, ПКЕЕ та нормативно-технічних документів після розірвання договорів зі споживачем, який звільняє приміщення.
Як стверджує позивач, він неодноразово звертався до відповідача з проханням укласти договір про постачання електричної енергії на основі типового договору з відповідачем, однак останній відмовляється від укладення договору чим, на думку позивача, порушує права позивача, що й стало підставою для його звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Приписами ст. 20 ГК України встановлено можливість захисту прав та законних інтересів шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати відповідача, акціонерну компанію "Харківобленерго", укласти договір про постачання електричної енергії на основі типового договору з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Енергетик - 6" (позивач). Однак, серед способів захисту, передбачених ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин, шляхом зобов'язання особи до укладання відповідних договорів.
Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 10 жовтня 2012 року по справі № 6-110цс-12, вимоги якої, в силу ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковими до виконання.
Враховуючи вище викладене, а саме вимоги ст. 1 ГПК України, ст. 20 ГК України та ст.16 ЦК України, приписи Верховного суду України, викладені у постанові № 6-110цс-12 від 10 жовтня 2012 року, суд приходить до висновку про невірне обрання позивачем способу захисту свого права.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначає наступне.
Приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі електричної енергії мають право на, зокрема, приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж. Відповідно до ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктами 5.1, 5.2 Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача. При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).
Для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи:
- заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;
- акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
- однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
- відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
- заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;
- акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);
- копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
- копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта);
- копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;
- у визначених законодавством випадках - копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок), копію декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору про постачання електричної енергії на будівельні майданчики);
- паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
- довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше) (п. 5.4 Правил).
Згідно до частин 1, 2, 3 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з проектом договору про постачання електричної енергії на основі типового договору, як то передбачають вимоги ст. 181 ГК України та з пакетом документів, передбаченим п. 5.4 "Правил користування електричною енергією", тобто самим позивачем не дотримано процедуру звернення до відповідача з пропозицією та проектом договору про постачання електричної енергії на основі типового договору, що суперечить вимогам ст. 181 ГК України та п. 5.4 "Правил користування електричною енергією".
Враховуючи вище викладене в сукупності, а саме невірне обрання позивачем способу захисту свого права, недотримання вимог ст. 181 ГК України з врахуванням п. 5.4 "Правил користування електричною енергією", суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України) у разі невизнання виробником права споживача на укладання договору про постачання електричної енергії, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 статей 16 ЦК України та 20 ГК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по розгляду даної справи покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 20, 181 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 82-85, ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 24.03.2017 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/734/17