"20" березня 2017 р.Справа № 916/1398/16
За позовом: Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС"
Підприємство „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України
Про стягнення 5500000,00 грн.
Колегія суддів у складі: головуючий суддя: Д'яченко Т.Г.
Судді:Зайцев Ю.О.,Малярчук І.А.
Представники:
Від прокуратури: Шивцова С.А., представник за посвідченням
Від позивача: Десятова Н.А., представник за довіреністю
Від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС": Балан В.І., за довіреністю
Від відповідача Підприємство „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України : не з'явились
СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Одеської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Благо-Інвес Плюс" про стягнення збитків в розмірі 5500000грн.
Позовні вимоги Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України обґрунтовано набуттям і збереженням відповідачем без достатньої правової підстави нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є держава, наявністю зобов'язання у відповідача повернути безпідставно набуте майно його власнику - державі в особі Фонду державного майна України, з посиланням на ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України. При цьому, приймаючи до уваги неможливість повернення майна в натурі у зв'язку з його знищенням відповідачем, що встановлено рішенням суду у справі №916/2794/15, наявністю обов'язку у Товариства з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" відшкодувати державі в особі Фонду державного майна України завдану неправомірними діями майнову шкоду (збитки) в розмірі 5500000 грн., на підставі ст.ст. 1166, 1192 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. було порушено провадження по справі №916/1368/16 із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.
З метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 29.06.2016р. у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу, на розгляд якої поставлено питання, щодо визначення ринкової вартості на теперішній час нерухомого майна: не житлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, провадження у справі було зупинено.
08.08.2016р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта Степанкевич С.С. про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, у якому судовий експерт просив надати додаткові матеріали, які необхідні для виконання експертизи та просив вирішити питання щодо прибуття експерта і забезпечення безперешкодного доступу до об'єкту досліджування (на земельну ділянку, де він був розташований), попередньо погодивши дату обстеження з експертом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2016р. провадження у справі №916/1398/16 поновлено та призначено розгляд клопотання судового експерта на 05 вересня 2016 р. о 12:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2016р. розгляд клопотання експерта у справі №916/1398/16 було відкладено на 09.09.2016р. та надано додатковий час представнику позивача для надання витребуваних судом документів відповідно до вимог клопотання експерта.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2016р. провадження у справі №916/1398/16 зупинено та направлено для залучення до матеріалів справи №916/1398/16 додаткові матеріали по розгляду клопотання судового експерта експертній установі Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
18.10.2016р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернулись матеріали справи №916/1398/16 та повідомлення експертної установи №3412/24 про неможливість дачі висновку за матеріалами господарської справи, в зв'язку з чим ухвалою суду від 21.10.2016р. провадження по справі було поновлено із призначенням до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 16.11.2016р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2016р., в порядку ст. 24 ГПК України, до участі у справі №916/1398/16 залучено в якості іншого відповідача Підприємство „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України.
При цьому необхідність залучення Підприємства „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України до участі у справі в якості відповідача, обґрунтовано судом обраним Першим заступником прокурора Одеської області способом захисту інтересів держави в особі Фонду державного майна України при зверненні до суду з даним позовом, підставою позовних вимог, викладеними в позові прокурора, які направлені на відшкодування Державі в особі Фонду державного майна України завданої неправомірними діями, пов'язаними як з безпідставним набуттям майна, так і у зв'язку з неможливістю таке майно повернути власнику в натурі, майнової шкоди у вигляді стягнення завданих збитків в розмірі 5500000 грн.
19.12.2016р. до господарського суду Одеської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" надано клопотання про витребування доказів, в порядку ст. 38 ГПК України, у якому він просив суд витребувати докази, що заходяться у матеріалах справи №2-7634/07 за позовом ОСОБА_9 до Підприємства „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, що розглядалась Київським районним судом міста Одеси (суддя Рева С.В.).
Так, відповідно до рішення Київського районного суду міста Одеси від 27.12.2007р. у справі №2-7634/07 задоволено позов ОСОБА_9 до Підприємства „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та права власності, визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 26 листопада 2007 року між Підприємством „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України та ОСОБА_9, згідно з яким ОСОБА_9 купив об'єкти нерухомого майна, які розташовані у міста АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_9 право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані у міста АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 а саме: адміністративний корпус площею 284,4 кв.м.; корпус №10 площею 474,7 кв.м.; корпус №11 площею 579,5 кв.м., корпус №13 площею 285,4 кв.м.; корпус №14 площею 532 кв.м.; ідальню з харчблоком площею 689,3 кв.м., продуктовий склад площе. 112,8 кв.м.; гуртожиток №1 площею 223,3 кв.м.; гуртожиток №2; корпус №2 площею 205,2 кв.м., корпус №3 площею 228 кв.м.; корпус №4 площею 442,3кв.м.; корпус №5 з верандою площею 595,9 кв.м.; корпус №6 та їдальню площею 831,6 кв.м., корпус №7 площею 751,4 кв.м., лікувальний корпус площею 1192,4 кв.м., продуктовий склад площею 42,6 кв.м.; матеріальний склад площею 67,6 кв.м.; господарський блок площею 437,4 кв.м.; будівлю ПТО; огорожу; металеві ворота; ворота з хвірткою; артезіанську свердловину, асфальтні дорожки; теплицю; огорожу; електромережі; низьковольтні мережі; внутрішні водопроводе ні мережі; телефонизацію.
Як вбачається з тексту згаданого рішення суду, рішенням Президії Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України від 18 жовтня 2007 року було надано дозвіл на відчуження нерухомого майна, яке знаходиться на балансі санаторію „Фонтан", що підтверджувалось листом голови Президії Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України від 19 жовтня 2007 року №18/287.
Розглянувши в судовому засіданні 19.12.2016р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС", яке було заявлені в порядку ст. 38 ГПК України, з метою повного та всебічного розгляду справи, зважаючи на необхідність отримання вказаних в клопотаннях доказів для правильного вирішення спору, судом було задоволено клопотання, подане відповідачем, та витребувано з Київського районного суду м.Одеси належним чином посвідчені копії матеріалів справи №2-7634/07, яка розглядалась Київським районним судом м. Одеси.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2017р., на задоволення клопотання представника прокуратури, строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.
07.02.2017р. господарський суд Одеської області в зв'язку з невиконання Київським районним судом м. Одеси ухвали господарського суду Одеської області від 19.12.2017р. про витребування доказів, яка була отримана останнім 26.12.2016р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, суд вдруге скеровував для належного виконання оригінал ухвали господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. у справі №916/1398/16 про витребування доказів в порядку ст.38 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2017р. справу №916/1398/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
На підставі ухвали господарського суду Одеської області від 07.02.2017р. у справі №916/1398/16 було призначено автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів.
Згідно даних автоматичного розподілу справи між суддями від 07.02.2017р. було визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/1398/16: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Малярчук І.А., Зайцев Ю.О., які своєю ухвалою від 08.02.2017р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду у судовому засіданні.
10.03.2017р. за вх. №5727/17 до господарського суду Одеської області від Київського районного суду м. Одеси на виконання ухвали суду від 19.12.2016р. надійшли копії матеріалів цивільної справи №520/9591/15-ц.
Представник прокуратури в судове засідання з'являвся, надав письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. При цьому зазначає, що відповідач набув і зберігав без достатньої правової підстави нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є держава в особі Фонду державного майна України, що встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 28.03.2016. по справі №916/2794/15, та обґрунтовує свої вимоги наявністю в зв'язку з цим зобов'язання у відповідача повернути безпідставно набуте майно , з посиланням на ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України. Проте, враховуючи неможливість повернення майна в натурі, у зв'язку з його знищенням відповідачем, що також встановлено рішенням суду у справі №916/2794/15, наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС", на підставі ст. 1166, 1192 Цивільного кодексу України, обов'язку відшкодувати державі в особі Фонду державного майна України завдану неправомірними діями майнову шкоду (збитки) в розмірі 5500000 грн.
Представник Фонду державного майна в судові засідання з'являвся, неодноразово надавав до суду письмові пояснення, згідно яких позивач позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області підтримує в повному обсязі, зазначаючи що після 1964р. Держава, як власник спірного майна , не вчиняла дій, спрямованих на його відчуження, а приписи Конституції УРСР 1978р. та Цивільного кодексу УРСР 1963р., встановлюючи форму власності (власність профспілок), не містили будь-яких перехідних положень щодо автоматичного набуття у власність майна, яким користувалися профспілки. Положення про права профспілкового комітету підприємства , установи, організації, затверджене Указом Президії Верховної ради СРСР 27.09.1971р. №2151-УІІІ, не передбачало передачу майна профспілкам саме у власність, а містило лише можливість безоплатного користування профспілками державним майном. Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої є Федерація професійних спілок України. Акціонерне товариство „Укрпрофоздоровниця" як підприємство, яке є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок , оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації профспілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, було створено у 1991р. На момент створення товариства була чинною постанова Верховної Ради УРСР „Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990р. №506, якою було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону УРСР про роздержавлення майна. Отже, під час створення Акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця" спірне майно, що передавалось до статутного капіталу товариства, не переходило у його приватну власність, а залишалось та залишається у власності Держави. Постановою Верховної ради України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Пунктом 3 зазначеної Постанови також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).
Позивач вказує, що на виконання вимог постанови Верховної Ради України від 01.11.1996р. №461/96-ВР „Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної ради України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", Фондом державного майна України було складено Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні загальносоюзних профспілкових організацій. До вказаного переліку включено також санаторій „Фонтан", розташований за адресою: АДРЕСА_1
Позивач зазначає, що вищенаведені факти а також те що спірне майно є державною (загальнодержавною) власністю, здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна без погодження з Фондом державного майна України - є неправомірним, що встановлено та зазначено у рішенні суду по справі №916/2794/15.
Відповідно до п. „ї" ч. 2 ст. 7 Закону України „Про управління об'єктами державної власності", до повноважень Фонду належить здійснення відповідно до законодавства право розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного.
Отже, враховуючи той факт, що будівлю санаторію „Фонтан" було зруйновано Товариством з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС", що також було встановлено вищезазначеним рішенням суду, вимога Заступника прокурора щодо відшкодування вартості знищеного мана державі, на думку позивача, є обґрунтованою.
Представник відповідача ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" в судові засідання з'являвся, неодноразово надавав відзиви на позов та додаткові пояснення, згідно яких позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, в зв'язку з чим просить суд в задоволені позову відмовити повністю.
При цьому, обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що ТОВ „Благо-Інвес Плюс" на підставі протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" №2 від 21.04.2008р. та акту прийому-передачі від 21.04.2008р. прийняло від ОСОБА_9 в якості внеску до статутного капіталу будівлі та споруди загальною площею 5385,9 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
В подальшому, 27.05.2008р. виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" було видано Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27.05.2008р., яке зареєстроване 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008р. № 1097 ТОВ „Благо-Інвес Плюс" було надано дозвіл на реконструкцію санаторію Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1.
Як законним зареєстрованим у встановленому порядку власником будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідачем було отримано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Дозвіл за №1400 на виконання будівельних робіт з реконструкції санаторію „Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру (перший пуск. Комплекс; розташування котеджів для сімейного відпочинку) по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, відповідно до проектної документації , яка розроблена АРФ „Архпроект-МТД", та затверджена замовником - ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС".
З урахуванням наявності зазначеного дозволу, ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" з метою проведення реконструкції було знесено об'єкти нерухомого майна, що належали йому на праві власності. Факт знесення будівель та споруд станом на 21.07.2015р. підтверджується листами КП „Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 25.08.2015р. за №458147.72.15.
Отже, відповідач не вбачає неправомірності в своїх діях відносно спірного майна, оскільки, він був власником будівель та споруд загальною площею 5385,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та, як власник, отримав всі дозвільні документи на виконання будівельних робіт, включаючи роботи із знесення спірного об'єкту нерухомого майна.
Крім того, як зазначає відповідач, ані прокуратурою, ані позивачем не надано доказів, які б свідчили про неправомірну дію відповідача щодо настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та наявності вини відповідача.
Представник відповідача Підприємства „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України в судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвали суду на юридичну адресу, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак надіслана кореспонденція суду повернулась без вручення, з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання", що вбачається з відповідної відмітки поштової організації на поштових відправленнях, які повернулись до суду. Крім того, ухвала суду від 01.12.2016р. було отримана відповідачем 09.12.2016р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. ГСОО №46062/16 від 13.12.2016р.).
З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, те, що адреса, на яку направлялось поштове відправлення, є адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 20.03.2017р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд встановив.
Рішенням господарського суду від 28.03.2016р. по справі №916/2794/15 встановлено, що відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 р. №606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" зобов'язано Міністерство охорони здоров'я Української РСР передати до 1 травня 1960 р. Українській республіканській Раді профспілок всі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Пунктом 2 постанови встановлено, що вказане майно передається профспілковим організаціям у відання. Профспілки України діяли за загальним статутом профспілок Союзу РСР та були загальносоюзною громадською організацією. Після розпаду Союзу РСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів м. Києва від 23 грудня 1991 р. №9971 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" як підприємство, що є правонаступником Української республіканської Ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому частка майна Федерації професійних спілок України, переданого у статутний фонд ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", становила 92,92 % розміру статутного фонду.
Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 р. № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.
Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 р. № 1452-XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10 вересня 1991 р. № 1540-XII "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" було встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.
Щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, у зв'язку із законодавчою невизначеністю правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України Верховна Рада України Постановою від 4 лютого 1994 р. № 3943-XII встановила, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.
Відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України та Закону України "Про Фонд державного майна України", з прийняттям якого наведене положення втратило чинність, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна.
Отже, оскільки у справі, що розглядалась судом, спірне майно розташоване на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" перебувало у державній власності, то таке майно не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.
На виконання вимог постанови Верховної Ради України від 01.11.1996р. №461/96-ВР „Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної ради України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", Фондом державного майна України було складено Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні загальносоюзних профспілкових організацій. До вказаного переліку включено також санаторій „Фонтан", розташований за адресою:АДРЕСА_1
З урахуванням зазначеного, спірне майно є державною (загальнодержавною) власністю, тому здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна без погодження з Фондом державного майна України є неправомірним.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27.12.2007р. у справі №2-7634/07 визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 26.11.2007р. між підприємством „Санаторій „Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної ради України та ОСОБА_9, згідно з яким останній купив об'єкти нерухомого майна , які розташовані у АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.
Згідно зазначеного рішення суду, визнано за ОСОБА_9 право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані у м. Одесі по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно переліку.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2008р. у справі №2-7634/07, зокрема, визнано за ОСОБА_9 право власності на об'єкти нерухомого майна загальною площею 5385,9 кв.м, які відображені у технічному паспорті від 25.02.2008р. та розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: адміністративний корпус літ."А"-635,9 кв.м; клуб літ."Б"-458,0 кв.м; їдальня літ."В"- 607,7 кв.м; корпус №10 літ."Г"- 654,1 кв.м; корпус №13 літ."Д"- 463,4 кв.м; корпус літ."Е"- 692,3 кв.м; корпус літ."Ж"- 941,3 кв.м ; гуртожиток літ."И"- 124,3 кв.м; гуртожиток літ."Л"- 140,6 кв.м; адміністративно-жиле приміщення літ."Н"- 296,3 кв.м; майстерня літ."З"- 336,6 кв.м; склад літ."К"- 31,4 кв.м; сараї літ."О","П","Р","С","У"; гараж літ."Т"; підсобне літ."М"; огорожа №1,2.
На підставі зазначених рішень суду КП „ОМБТІ та РОН" за ОСОБА_9 було зареєстровано право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.
У подальшому, на підставі протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" №2 від 21.04.2008р. та акту прийому-передачі від 21.04.2008р. ОСОБА_9 передав вищезазначені будівлі та споруди загальною площею 5385,9 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у власність ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" у якості внеску до статутного капіталу товариства . 27 травня 2008р. виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" видано Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27.05.2008р., яке зареєстроване 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.
У зв'язку із укладанням фізичними та юридичними особами, які не є власниками державного майна, простих письмових договорів купівлі-продажу цього майна, прийняття судом рішення про визнання права власності , видачі виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва про право власності та реєстрації такого права власності, з державної власності вибули нежитлові будівлі колишнього санаторію „Фонтан". При цьому, вибуття вказаного майна з державної власності відбулося без згоди на це уповноваженого органу державної влади - Фонду державного майна України .
Виходячи з викладеного, суд в своєму рішенні від 28.03.2016р., зазначив про правомірність вимоги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України щодо витребування з незаконного володіння ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на користь держави в особі Фонду державного майна України нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
В той же час, згідно листів Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, наданих на замовлення ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" за №458147.72.15 від 23.06.2015р., станом на 21.07.2015р. нежитлові будівлі літ."А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,З,И,К,Л,Н" загальною площею 5385,9 кв.м, літ. "О,П,Р,С,У,Т,М", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, знесено.
За таких обставин, у задоволенні позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України щодо витребування з незаконного володіння ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на користь держави в особі Фонду державного майна України нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 27.05.2008р., зареєстрованого 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137, судом було відмовлено. При цьому, заступнику прокурора Одеської області було роз'яснено що або він в інтересах держави або Фонд державного майна України не позбавлені права звернутися до суду за захистом у інший встановлений законодавством спосіб.
Отже, з урахування встановлення вищенаведених обставин, в рамках розгляду справи №916/2794/15, заступник прокурора звертаючись з відповідним позовом до суду зазначив, що оскільки спірне нерухоме майно знищено ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС", тобто повернути його державі в особі Фонду державного майна неможливо, що знову ж таки, встановлено господарським судом Одеської області в рішенні суду від 28.03.2016р., „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" повинно відшкодувати державі в особі Фонду державного майна України вартість знищеного нерухомого майна у розмірі 5500000грн.
При цьому, розмір відшкодування складає його вартість на момент внесення його в якості внеску до статутного капіталу товариства. При цьому в якості правового обґрунтування, прокурор посилається на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. 1213 Цивільного кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України та ст.1192 Цивільного кодексу України.
З залучених до матеріалів справи доказів, а саме з постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. по справі №9-30-24/2-03-282 вбачається, що 28.04.2000р. Одеська міська рада прийняла рішення №926-ХХШ "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об'єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Укрпрофоздоровниця", в тому числі п.1.2. даного рішення Одеська міська рада надала згоду щодо передачі з колективної власності ЗАТ ''Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності територіальної громади м. Одеси в існуючому технічному стані будівель та споруд, котельні, трансформаторних, інженерних мереж водо-, тепло-, електропостачання, водовідведення санаторію "Фонтан", розташованих за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1
12.06.2000р. Одеським міським головою було видано розпорядження №494-01р „Про прийняття на баланс управління охорони здоров'я інженерних мереж, будівель та споруд, матеріальних цінностей санаторію "Фонтан" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"".
Наказом управління охорони здоров'я міськвиконкому №243 створено комісію для прийняття на баланс управління інженерних мереж, будівель та споруд, матеріальних цінностей санаторію "Фонтан" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", розташованих за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1
18.07.2000р. Правлінням ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" видано наказ №240 "Про закриття санаторію "Фонтан" Одеського дочірнього підприємства" відповідно до рішення загальних зборів від 23.06.1999р.
Підприємство "Санаторій "Фонтан" було створено Вільною профспілкою солідарних трудівників Верховної Ради України та зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 25.06.2002р., як підприємство засноване на власності об'єднання громадян. Засновник підприємства - Вільна профспілка солідарних трудівників Верховної Ради України, передав новоствореному підприємству основні засоби згідно акту приймання-передачі від 12.07.2002р., а саме: об'єкти нерухомості та майно, розташоване за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1
Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення № 492 від 10.09.2003р. "Про оформлення свідоцтв про право власності на будівлі, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради", на підставі якого були оформлені свідоцтва про право власності від 03.10.2003р. Одеської міської ради на об'єкти, розташовані за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.
На момент прийняття вищезазначених рішень та розпорядження, власником майна колишнього санаторію "Фонтан", яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", що підтверджується відповідними реєстраційними посвідченнями, що містяться в матеріалах справи.
Згідно рішення зборів акціонерів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999р. "Про передачу житла та трьох оздоровниць в комунальну власність м. Одеси", дозволено передачу санаторію "Фонтан" у комунальну власність м. Одеси як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається, але п.2 цього рішення передбачено, що передача здійснюється на підставі договору з Одеським міськвиконкомом з урахуванням умов погашення боргів та сплати податків, а умови договору попередньо мають бути погоджені з Управлінням майном Федерації профспілок України.
Відповідною поставною залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2005р., яким визнано недійсним п.1.2 рішення Одеської міської ради 28.04.2000р. №926-ХХШ "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об'єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Укрпрофоздоровниця", визнано недійсним розпорядження Одеського міського голови №494-01р „Про прийняття на баланс управління охорони здоров'я інженерних мереж, будівель та споруд, матеріальних цінностей санаторію "Фонтан" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", визнані недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 492 від 10.09.2003р. "Про оформлення свідоцтв про право власності на будівлі, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради", та визнані недійсним свідоцтва, видані на підставі цього рішення.
Факт того, що Підприємство "Санаторій "Фонтан" Вільною профспілкою солідарних трудівників було створено на підставі рішення Президії Вільною профспілкою солідарних трудівників Верховної Ради України від 20.06.2002р., засновник якого є Вільна профспілка солідарних трудівників Верховної Ради України, яка передала новоствореному підприємству основні засоби згідно акту приймання-передачі від 12.07.2002р., а саме: об'єкти нерухомості та майно, розташоване за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, знайшов своє відображено також в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2007р. по справі №15/186/07-4497.
З матеріалів цивільної справи №520/9591/15-ц вбачається, що громадянин ОСОБА_9 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, посилаючись на те, що 26.11.2007р. між ним та Підприємством Вільної профспілки солідарності трудівників Верховної Ради України у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого він за 5500000 грн. придбав у відповідача певні об'єкти нерухомого майна, і оскільки відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору, він не може зареєструвати своє право власності на предмет договору купівлі-продажу.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27.12.2007р. у справі №2-7634/07 позов ОСОБА_9 був задоволений, визнано дійсним договір купівлі-продажу , укладений 26.11.2007р. між підприємством „Санаторій „Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної ради України та ОСОБА_9, згідно з яким останній купив об'єкти нерухомого майна , які розташовані у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Крім того, визнано за ОСОБА_9 право власності на об'єкти нерухомого майна , які розташовані у м. Одесі по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно переліку.
Додатковим рішенням Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2008р. у справі №2-7634/07, зокрема, визнано за ОСОБА_9 право власності на об'єкти нерухомого майна загальною площею 5385,9 кв.м, які відображені у технічному паспорті від 25.02.2008р. та розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: адміністративний корпус літ."А"-635,9 кв.м; клуб літ."Б"-458,0 кв.м; їдальня літ."В"- 607,7 кв.м; корпус №10 літ."Г"- 654,1 кв.м; корпус №13 літ."Д"- 463,4 кв.м; корпус літ."Е"- 692,3 кв.м; корпус літ."Ж"- 941,3 кв.м ; гуртожиток літ."И"- 124,3 кв.м; гуртожиток літ."Л"- 140,6 кв.м; адміністративно-жиле приміщення літ."Н"- 296,3 кв.м; майстерня літ."З"- 336,6 кв.м; склад літ."К"- 31,4 кв.м; сараї літ."О","П","Р","С","У"; гараж літ."Т"; підсобне літ."М"; огорожа №1,2.
При цьому, в рішенні Київського районного суду м. Одеси зазначено, „що рішенням Президії Вільної профспілки солідарності трудівників Верховної Ради України від 18. 10.2007р. надано дозвіл на відчуження нерухомого майна, яке заходиться на балансі санаторію „Фонтан", що підтверджується листом голови Президії Вільної профспілки солідарності трудівників Верховної Ради України від 19.10.2007. №18/97р".
Втім, вищезазначений лист як і саме рішення, на які, як на підставу права на відчуження майна, у своєму рішення посилається Київський районний суд м.Одеси, в копіях матеріалів цивільної справи, які надійшли до господарського суду Одеської області, відсутні.
В подальшому, 25.02.2008р. КП „ОМБТІ та РОН" було виготовлено технічні паспорти на об'єкти нерухомого майна , які розташовані у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
На підставі рішень Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2007р., від 20.03.2008р. у справі №2-7634/07, КП „ОМБТІ та РОН" за ОСОБА_9 було зареєстровано право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.04.2008р. за №18499024 та №18499752.
21.04.2008р. відбулись збори учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" оформлені протоколом №2, на яких було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_9 до складу учасників ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС". Вирішено внести до статутного капіталу ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" об'єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_9 на праві власності, відображені у технічних паспортах виготовлених ОСБТІ та РОН м. Одеси від 25.02.2008р. та розташовані за адресою у АДРЕСА_1, загальною площею 5385.9 кв.м та у АДРЕСА_2, загальною площею 5253.9кв.м. Загальною вартістю цих об'єктів нерухомості згідно договору купівлі-продажу складає 5500000грн.
На підставі рішення зборів учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС", оформлених протоколом №2 від 21.04.2008р., між ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" та ОСОБА_9 був підписаний акт приймання-передачі від 21.04.2008р., згідно з яким ОСОБА_9 передав, а ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" прийняло об'єкти нерухомого майна, відображені у технічних паспортах виготовлених ОСБТІ та РОН м. Одеси від 25.02.2008р. та розташовані за адресою у АДРЕСА_1, загальною площею 5385.9кв.м та у АДРЕСА_2, загальною площею 5253.9 кв.м.
Разом з об'єктами ОСОБА_9 передав, а ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" прийняло правовстановлюючі документи та технічні паспорта на зазначені об'єкти нерухомості. Вартість об'єктів нерухомості становить 5500000грн.
27.05.2008р. виконавчим комітетом Одеської міської ради видало ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" видано Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27.05.2008р., яке зареєстроване 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.
25.09.2008р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 1097 Про надання дозволу ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на реконструкцію санаторію Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.
Згідно цього рішення, вирішено надати дозвіл ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на реконструкцію санаторію Фонтан" з розміщення дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, після оформлення документів на землекористування, згідно з чинним законодавством. Зобов'язано ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" оформити в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Замовити в управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради паспорт на проектування об'єктів. Замовити в ліцензованій проектній організації розробку проектної документації на реконструкцію об'єкта, розробити та узгодити її у встановленому порядку до IV кварталу 2009р. До початку будівництва отримати висновок Державної будівельної експертизи стосовно реконструкції об'єкта. Здійснити відселення громадян, що проживають у гуртожитку, що підлягає знесенню, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до чинного законодавства, з наданням іншого благоустроєного житла, згідно додатку 1. Оформити дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції Держархбудконтролю в Одеській області. Здійснити реконструкцію санаторію „Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, виконати комплекс робіт з благоустрою прилеглої території, відповідно до узгодженої та затвердженої проектної документації, у термін до IV кварталу 2011р.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008р. № 1097, ТОВ „Благо-Інвес Плюс" було надано дозвіл на реконструкцію санаторію „Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1.
09.12.2009р. ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" було отримано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Дозвіл за №1400 на виконання будівельних робіт з реконструкції санаторію „Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру (перший пуск. Комплекс; розташування котеджів для сімейного відпочинку) по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 у м. Одесі, відповідно до проектної документації, яка розроблена АРФ „Архпроект-МТД" та затверджена замовником - ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС".
В подальшому, між Одеською міською радою та ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на підставі рішення Одеської міської ради укладено договір оренди земельної ділянки від 11.01.2010р. за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого Одеським міським відділом ОРФ ДП „Центр ДЗК" за номером 041050500003.
З урахуванням наявності дозволів ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" з метою проведення реконструкції було знесено об'єкти нерухомого майна, що належали йому на праві власності. Факт знесення будівель та споруд станом на 21.07.2015р. підтверджується листами КП „Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 25.08.2015р. за №458147.72.15.
Посилаючись на неможливість повернення майна в натурі в зв'язку з його знищенням, посилаючись на положення ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1166, 1192 Цивільного кодексу України, заступник прокурора Одеської області звернувся до суду з відповідним позовом інтересах держави в особі Фонду державного майна України про стягнення з ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" збитків в розмірі 5500000 грн., заподіяних внаслідок неправомірних дій відповідача.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, органи місцевого самоврядування, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги першого заступника прокурора Одеської області обґрунтовано порушенням прав позивача, як власника спірного об'єкта нерухомого майна, незаконними діями відповідача, які полягають у набуті, збереженні без достатньої правової підстави відповідного нерухомого майна, та, як насідок, неможливістю повернення майна в натурі у зв'язку з його знищенням, обов'язком у відповідача відшкодувати державі в особі Фонду державного майна України завдані збитки в розмірі 5500000 грн.
Судом встановлено, що 21.04.2008р. відбулись збори учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" оформлені протоколом №2, на яких було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_9 до складу учасників ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС".
Вирішено внести до статутного капіталу ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" об'єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_9 на праві власності, відображені у технічних паспортах, виготовлених ОСБТІ та РОН м. Одеси від 25.02.2008р., та розташовані за адресою у АДРЕСА_1, загальною площею 5385.9кв.м та у АДРЕСА_2, загальною площею 5253.9кв.м. Загальною вартістю цих об'єктів нерухомості згідно договору купівлі-продажу складає 5500000грн.
На підставі рішення зборів учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС", оформлених протоколом №2 від 21.04.2008р., між ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" та ОСОБА_9 був підписаний акт приймання-передачі від 21.04.2008р., згідно з яким ОСОБА_9 передав, а ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" прийняло об'єкти нерухомого майна, відображені у технічних паспортах виготовлених ОСБТІ та РОН м. Одеси від 25.02.2008р. та розташовані за адресою у АДРЕСА_1, загальною площею 5385.9кв.м та у АДРЕСА_2, загальною площею 5253.9 кв.м.
Разом з об'єктами, ОСОБА_9 передав, а ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" прийняло правовстановлюючі документи та технічні паспорта на зазначені об'єкти нерухомості. Вартість об'єктів нерухомості становить 5500000грн.
27.05.2008р. виконавчим комітетом Одеської міської ради видало ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27.05.2008р., яке зареєстроване 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.
25.09.2008р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 1097 Про надання дозволу ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на реконструкцію санаторію Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.
Згідно цього рішення вирішено надати дозвіл ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на реконструкцію санаторію Фонтан" з розміщення дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, після оформлення документів на землекористування, згідно з чинним законодавством. Зобов'язано ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" оформити в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Замовити в управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради паспорт на проектування об'єктів. Замовити в ліцензованій проектній організації розробку проектної документації на реконструкцію об'єкта, розробити та узгодити її у встановленому порядку до IV кварталу 2009р. До початку будівництва отримати висновок Державної будівельної експертизи стосовно реконструкції об'єкта. Здійснити відселення громадян, що проживають у гуртожитку, що підлягає знесенню, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до чинного законодавства, з наданням іншого благоустроєного житла, згідно додатку 1. Оформити дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції Держархбудконтролю в Одеській області. Здійснити реконструкцію санаторію „Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, виконати комплекс робіт з благоустрою прилеглої території, відповідно до узгодженої та затвердженої проектної документації, у термін до IV кварталу 2011р.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008р. № 1097 ТОВ „Благо-Інвес Плюс" надано дозвіл на реконструкцію санаторію Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою АДРЕСА_1.
09.12.2009р. ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" було отримано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Дозвіл за №1400 на виконання будівельних робіт з реконструкції санаторію „Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру (перший пуск. Комплекс; розташування котеджів для сімейного відпочинку) по вул.. АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 у м. Одесі, відповідно до проектної документації , яка розроблена АРФ „Архпроект-МТД" та затверджена замовником - ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС".
Між Одеською міською радою та ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на підставі рішення Одеської міської ради укладено договір оренди земельної ділянки від 11.01.2010р. за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого Одеським міським відділом ОРФ ДП „Центр ДЗК" за номером 041050500003.
З урахуванням наявності дозволів, ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" з метою проведення реконструкції, було знесено об'єкти нерухомого майна, що належати йому на праві власності. Факт знесення будівель та споруд станом на 21.07.2015р. підтверджується листами КП „Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 25.08.2015р. за №458147.72.15.
Прокурор, нормативно обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо відшкодування збитків, посилається на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. 1213 Цивільного кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України та ст.1192 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, вказана норма визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави, які мають значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.
Згідно ст.1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
В свою чергу, для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність хоча б двох умов: перше - збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); друге - відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою яка згодом відпала.
В той же час, як встановлено судом, та неодноразово зазначалось вище, ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" на підставі протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" №2 від 21.04.2008р. та акту прийому-передачі від 21.04.2008р. прийняло від ОСОБА_9 в якості внеску до статутного капіталу будівлі та споруди загальною площею 5385,9 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. та, в подальшому, отримало Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27.05.2008р., яке зареєстроване 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.
Отже, посилання заступника прокурора в якості нормативного обґрунтування позовних вимог на положення ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу, є по меншій мірі хибними, оскільки, матеріалами справи відповідні посилання щодо безпідставного набуття ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" спірного об'єкту нерухомого майна спростовують, та, більш того, матеріалами справи підтверджується факт законного, відповідно до положень чинного законодавства, набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою АДРЕСА_1.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч. 2 ст.11 ЦК України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Статтями 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Як зазначалось вище, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Таким чином, за відсутності причинного зв'язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок самі між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника та взагалі збитками.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Тобто слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Докази, які містяться в матеріалах справи, не доводять наявність повного складу цивільного правопорушення в діях відповідача, а саме: не доводять ні прямого причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою і протиправною бездіяльністю відповідача, ні вину відповідача в заподіянні шкоди, ні розміру шкоди.
Так, прокурором та позивачем не доведено суду чи дійсно дії ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" носили протиправний характер, з урахуванням наявного у нього права власності на об'єкт нерухомого майна, який розташовано за адресою АДРЕСА_1, а також при наявності усіх дозвільних документів на виконання будівельних робіт з реконструкції санаторію „Фонтан" з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру (перший пуск. Комплекс; розташування котеджів для сімейного відпочинку) по АДРЕСА_1.
Більш того, жодними наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується в діях ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС", як законного власника об'єкта нерухомого майна, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1, вини, а навпаки матеріали справи містяться відомості які свідчать про можливість наявності вини у безпідставному відсуджені об'єкта державної власності, що призвело до нанесення останньому збитків, іншою особою.
Відтак, відсутність всіх необхідних ознак складу цивільного правопорушення унеможливлює притягнення відповідача ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
Крім того, суд зазначає що згідно пояснень заступника прокурора, розмір збитків в сумі 5500000грн. був визначений виходячи з вартості майна на момент його внесення ОСОБА_9 в якості внеску до статутного капіталу товариства - відповідача.
Проте, як вбачається з протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" №2 від 21.04.2008р. та акту прийому-передачі від 21.04.2008р., 5500000грн. складають загальну вартість двох об'єктів нерухомості, які були внесені ОСОБА_9 до статутного капіталу товариства, а саме об'єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2.
В той же час, заступником прокурора ставиться питання щодо відшкодування вартості знищеного об'єкту нерухомості в розмірі 5500000грн. розташованого, лише за адресою: АДРЕСА_1., що на думку суду, свідчить на невірно визначений розмір збитків, завданих безпідставним відчуженням та знищенням об'єкта нерухомості, розташованого за адресою . Одеса, АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи судом, було встановлено, що об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою АДРЕСА_1, був відчужений Підприємством „Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної ради України на користь фізичної особи ОСОБА_9 відповідно до укладеного між ними договору купівлі-продажу, який в подальшому було визнано дійсним відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2007 року, та на підставі якого ОСОБА_9 було зареєстровано за собою право власності на вказане нерухоме майно.
При цьому, дозвіл на відчуження нерухомого майна, як зазначалось в рішення районного суду, було надано рішенням Президії Вільної профспілки солідарності трудівників Верховної Ради України від 18.10.2007р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2016р., в порядку ст. 24 ГПК України, до участі у справі №916/1398/16 залучено в якості іншого відповідача Підприємство „Санаторій Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України.
Пунктом 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", перебачено, що якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).
Так, судом під час розгляду справи, з урахування встановлених обставин, з'ясовувалась позиція представника прокуратури, щодо можливості спрямування позовних вимог до іншої особи. Втім, представник прокуратури наполягав на позовних вимог заявлених саме до ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС".
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи надані сторонами в підтвердження своїх доводів і заперечень, та зібрані судом під час розгляду справи докази, які витребувались на задоволення клопотань в порядку ст.38 ГПК України, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС" 5500000грн. не підлягають задоволенню судом у зв'язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв'язку з чим, в задоволенні позову заступнику прокурора судом відмовляється.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволені позову Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України - відмовити повністю.
Повний текст рішення складено 27 березня 2017 р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Головуючий суддя Т.Г. Д'яченко
Суддя Ю.О. Зайцев
Суддя І.А. Малярчук