04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" березня 2017 р. Справа№ 910/2455/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: представник Гарнага П.А. (довіреність № 10-ЮВ від 06.02.2017);
від відповідача: директор Єгунов Б.Є. (особа встановлена на підставі паспорту громадянина України виданого Святошинським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 05.08.2016),
розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017
у справі №910/2455/17 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»
до приватного акціонерного товариства «Енергопромінвест»
про стягнення 1050719,49 грн
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» (надалі - ДСП «Чорнобильська АЕС», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Енергопромінвест» (надалі - ПАТ «Енергопромінвест», відповідач) про стягнення 1 050 719,49 грн збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на 5 (п'ять) різних договорів, а саме:
- договір на закупівлю робіт «ДСП ЧАЕС. Сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1). Автоматична пожежна сигналізація приміщень будівлі СВЯП-1» №02М/Н-011 від 03.11.2011;
- договір на закупівлю робіт: ДБН Д.1.1-1-2000 Будівельно-монтажні, пуско-налагоджувальні роботи по будівництву об'єкту «ДСП ЧАЕС. Будівлі АПК-1 та ПК-2. Капітальний ремонт мережі освітлення та розеточної мережі з улаштуванням автономного електрозахисту ліній живлення побутових кондиціонерів» №ЕРІ-06М/Н-012 від 17.09.2012;
- договір на закупівлю робіт ДБН Д1.1-1-2000. БМР, ПНР по будівництву об'єкту «ДСП Чорнобильська АЕС. Будівля «Квант». Лінія живлення побутових кондиціонерів. Улаштування автономного електрозахисту» №ЄПИ-05М/Н-012 від 09.07.2012;
- договір на закупівлю робіт: ДБН Д.1.1-1-2000. «ДСП ЧАЕС. Будівля №48 (СВЯП-1). Реконструкція схеми зовнішнього електропостачання» №03М/Н-011 від 30.11.2011;
- договір на закупівлю робіт: Будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи по будівництву об'єкту «Автоматизований комплекс інженерно-технічних засобів фізичного захисту периметру контрольованої зони Чорнобильської АЕС. 1-й пусковий комплекс «Центральний пульт управління. Локальна зона АПК-1 (блоки - дільниці №1, 27, 28, 29, 30, 31, 32)» №ЕРІ-07М/Н-012 від 24.09.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/2455/17 позовну заяву ДСП «Чорнобильська АЕС» повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що договори, на які посилається позивач у своїй заяві, не пов'язані між собою підставою виникнення, а сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору судом має бути досліджено п'ять окремих договорів.
За висновком суду першої інстанції, при вирішенні спору судом також мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності у позивача збитків по кожному з перелічених договорів, а відтак, стаття 58 ГПК України в даному випадку не може бути застосована.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ДСП «Чорнобильська АЕС» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 та передати матеріали справи №910/2455/17 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а саме положень статей 36, 58, 63 ГПК України. На переконання скаржника, позовні вимоги у поданій позовній заяві об'єднані ним у відповідності до вимог статті 58 ГПК України, разом з цим, додані до позовної заяви документи засвідчені належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 у справі №910/2455/17 апеляційну скаргу ДСП «Чорнобильська АЕС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/2455/17 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.03.2017.
В судовому засіданні 22.03.2017 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги не заперечував, вказуючи, що спільний розгляд заявлених позивачем вимог за п'ятьма договорами є доцільним.
22.03.2017 в судовому засіданні колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Частиною 5 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з наступних підстав.
Згідно з п. 5 частини 1 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Частиною 1 ст. 58 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до п. 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Доказами відповідно до статті 32 ГПК України визнаються будь-які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Як встановлено судом та вбачається зі змісту поданої ДСП «Чорнобильська АЕС» позовної заяви, підставами позову у даній справі, зокрема, є 5 (п'ять) договорів на закупівлю робіт.
Згідно вказаних договорів вони є договорами підряду, що були укладені протягом 2011-2012 років позивачем та відповідачем на виконання робіт щодо одного об'єкту - ДСП «Чорнобильська АЕС».
Водночас, як на доказ у справі позивач посилається на Акт №07-21/67 Державної фіскальної інспекції у Київській області від 27.06.2014, складений за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ДСП «Чорнобильська АЕС», в якому відображено, що в ході проведення зустрічних звірок в ПАТ «Енергопромінвест» бухгалтерським обліком та первинними документами не підтверджено витрат, внесених до актів виконаних будівельних робіт до перелічених вище договорів, укладених між ДСП «Чорнобильська АЕС» та ПАТ «Енергопромінвест», оплачених позивачем на загальну суму 1 050 719,49 грн.
Таким чином, суму в 1 050 719,49 грн позивач визначає як збитки та просить стягнути з відповідача за всіма п'ятьма договорами одночасно.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість повернення судом першої інстанції позовної заяви ДСП «Чорнобильська АЕС» з посиланням на п. 5 частини 1 статті 63 ГПК України, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на одних і тих самих підставах (п'ять договорів підряду, укладених між тими ж сторонами щодо одного об'єкту), пов'язані між собою поданими доказами (зокрема, акт №07-21/67 від 27.06.2014) та пов'язані між собою способом захисту порушеного права - стягнення збитків.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав, що сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та може суттєво утруднити вирішення спору, однак не обґрунтував свого висновку щодо складності їх спільного розгляду.
На переконання колегії суддів, спільний розгляд вимог ДСП «Чорнобильська АЕС» до ПАТ «Енергопромінвест» в межах даної справи сприятиме повному, всебічному та своєчасному захисту прав та законних інтересів сторін спору.
Поряд з цим, за висновком суду, позивачем до позовної заяви було надано ксерокопії документів, які належним чином не засвідчені, оскільки не містять відміток про засвідчення цих копій, відомостей про осіб, які засвідчували ці копії та відтиску печатки юридичної особи, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів у розумінні статті 36 ГПК України.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
При цьому, п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», як то помилково вказав суд першої інстанції, не містить посилань на те, що засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, а також на те, що не є доказом засвідчення ксерокопій документів належним чином напис на пакеті документів «прошито та пронумеровано», оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення.
Однак, додані позивачем до матеріалів позовної заяви копії документів містять відмітки, передбачені п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації».
Крім цього, відповідно до п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» суд не вправі повернути позовну заяву на підставі п. 3 частини 1 статті 63 ГПК України з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» судова колегія визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/2455/16 - скасуванню.
Відповідно до пункту 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7 якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 ГПК України, у тому числі, про припинення провадження у справі, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.
Керуючись статтями 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/2455/17 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/2455/17 скасувати.
3. Справу №910/2455/17 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.А. Жук
О.В. Агрикова