22.03.2017 року Справа № 904/10792/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),
суддів: Антонік С.Г., Вечірко І.О.,
Секретар судового засідання Манчік О.О.
Представники сторін:
від позивача: Гусакова О.Б., представник, довіреність №б/н від 03.02.2017 р.;
від відповідача: Галасун Г.І., представник, довіреність №49 від 23.12.2016 р.;
представник відповідача-2 за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2016р. у справі №904/10792/16
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" (м.Дніпро)
до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Дніпро) в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (с. Мар'янівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором відступлення права вимоги (цесії) № 77 від 26.12.2014 у загальному розмірі 203 334 грн. 59 коп.
та
за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Дніпро) в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (с. Мар'янівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" (м. Дніпро)
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (м. Дніпро)
про визнання частково недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) № 77 від 26.12.2014
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2016р. у справі №904/10792/16 (суддя Фещенко Ю.В.) в задоволені первісного позову відмовлено в повному обсязі. Зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Припинено провадження за зустрічним позовом щодо відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) № 77 від 26.12.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (ідентифікаційний код 34916397) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" (ідентифікаційний код 38837288) в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки № 22/10-13 від 22.10.2013.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Посилається на те, що є наявним факт погодження відповідачем та часткове виконання останнім договору про відступлення права вимоги у вигляді часткової сплати суми заборгованості вже на користь нового кредитора, а тому позивач за первісним позовом законно набув права вимоги по оплаті боргу за договором поставки №22/10-13 від 22.10.2013р.
Крім того, скаржник зазначив, що п.9.8 договору відступлення права вимоги сторони обмежили передачу своїх обов'язків. Заборону передачі права вимоги зазначений пункт не містить.
Відповідач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 22.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 22.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (далі - постачальник, відповідач-2 за зустрічним позовом) та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - покупець, відповідач за первісним позовом) було укладено договір поставки № 22/10-13 (далі - договір, а.с.15-20), відповідно до умов якого покупець зобов'язується поставляти узгодженими партіями, протягом дії договору у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, за умовами договору. Предметом поставки - є Бітум нафтовий дорожній марки 60/90, конкретно зазначається в специфікаціях до договору (додаток № 1) (пункти 1.1. та 1.1.1. договору).
У пункті 8.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2013, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов договору.
Відповідно до пунктів 1.1.2. та 1.2. договору, специфікація (додаток № 1) - невід'ємна частина договору, має дату, порядковий номер і підтверджує узгодження сторонами асортименту, номенклатури, ціни, вартості партії, строків поставки партії товару, що поставляється по договору та інших відомостей. Специфікація оформлюється та погоджується сторонами на кожну окрему партію товару. Загальна кількість товару необмежена і залежить від наявних потреб покупця. Остаточно загальна кількість визначається на підставі даних, зазначених у видаткових накладних по накопичувальній системі.
Згідно специфікації № 1 від 22.10.2013 сторони договору поставки визначили найменування товару, загальну кількість, вартість, а також умови щодо строків поставки та оплати (а.с.21).
У розділі 2 договору сторонами були визначені ціна та загальна вартість товару, а саме:
- ціна одиниці виміру товару погоджується сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (пункт 2.1. договору);
- загальна сума договору є орієнтовною та складає 300 000 грн. 00 коп. без урахуванням ПДВ та транспортних витрат. Остаточно загальна сума договору визначається сторонами на підставі даних зазначених у видаткових накладних по накопичувальної системи (пункт 2.3. договору).
Відповідно до пунктів 4.3. та 5.1. договору поставка товару здійснюється на умовах FCA, у відповідності з трактуванням міжнародних правил по тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року, з урахуванням особливостей та умов договору. Моментом поставки товару вважається моментом передачі товару перевізнику. Право власності на товар і ризики втрати й/або ушкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту поставки товару. Документом, що підтверджує передачу (факт поставки) товару на умовах договору, є видаткова накладна (або акт прийому-передачі).
Згідно видаткової накладної № РН-0000107 від 22.10.2013 відповідачу за первісним позовом було поставлено товар, з урахуванням вартості його транспортування, на загальну суму 185 716 грн. 60 коп. (а.с.23).
Вказаний товар було отримано відповідачем за первісним позовом на підставі довіреності, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.25).
У розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо порядку розрахунків за договором, а саме:
- розрахунки за кожні окрему партію товару, здійснюється покупцем наступним чином: покупець сплачує постачальникові 100% передплату вартості товару й компенсації вартості її транспортування, у строк 1 банківського дня з моменту отримання рахунку від постачальника; покупець оплачує постачальникові вартість партії товару й компенсує вартість її транспортування в строк не більш ніж 1 календарний день з моменту поставки такої партії товару (факт поставки), на підставі видаткового документа постачальника (пункт 3.1. договору);
- вказані в пункті 3.1. умови розрахунків сторони узгоджують в специфікаціях на кожну окрему партію товару (пункт 3.2. договору);
- оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у договорі або окремо вказаний постачальником у відповідному рахунку-фактурі. Моментом оплати партії товару - вважається дата зарахування грошових коштів банківський рахунок постачальника (пункт 3.3. договору).
Позивач, звертаючись з позовом до суду, зазначав, що відповідач свої зобов'язання за договором поставки щодо своєчасного розрахунку за поставлений 22.10.2013 товар не виконав, оплату товару в установлений в специфікації строк, не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед ТОВ"Резерв-Ойл" в сумі 185 716 грн. 60 коп.
Крім основної заборгованості, позивач нарахував пеню за період прострочення з 24.10.2013 по 24.04.2014 в сумі 17 617 грн. 99 коп.
26.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв Ойл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 77, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договорами, які були укладені між цедентом та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі директора Костюченко Андрія Сергійовича, який діяв на підставі статуту, зокрема: Новоселівська ДЕД - договір № 22/10-13 від 22.10.2013 на суму заборгованості 185 716 грн. 60 коп. (пункт 1 договору-2).
У пункті 2 вказаного договору, сторонами погоджено, що за договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язків, що передбачені вищевказаними договорами. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення договору відступлення прав вимоги.
Відповідно до пункту 3 договору-2 право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується господарськими договорами, специфікаціями, актами, іншими первинними бухгалтерськими документами тощо.
Копії документів, визначені у пункті 3 договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами договору і є його невід'ємною частиною (пункт 4 договору-2).
Матеріалах справи містять акт прийому-передачі від 26.12.2014, за яким згідно договору № 77 відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" передає, а товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" приймає наступні документи по договорам між цедентом та філіями Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", зокрема: Новоселівська ДЕД:
- договір № 22/10-13 від 22.10.2013;
- специфікація № 1 від 22.10.2013;
- рахунок № СФ-00103 від 22.10.2013;
-. видаткова накладна № РН-0000107 від 22.10.2013;
- довіреність № 348 від 15.10.2013;
- товарно-транспортна накладна № 00107 від 22.10.2013 (а.с.33-35).
Відповідно до пункту 8 договору-2 цедент зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності договором.
В матеріалах справи наявне повідомлення про відступлення права вимоги від 26.1.2016, яким позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про відступлення права вимог за наведеними в ньому договорами на сумами заборгованості. Вказаний лист було отримано відповідачем за первісним позовом нарочним, про що на повідомленні мається відповідна відмітка.
Відповідно до пунктів 11 та 12 договору-2 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Строк договору починає свій перебіг у момент, встановлений у пункті 11 договору та визначається часом, достатнім для належного виконання договору сторонами.
Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач за зустрічним позовом) звернувся з зустрічним позовом до суду про визнання частково недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) № 77 від 26.12.2014, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" (відповідач-1 за зустрічним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (відповідач-2 за зустрічним позовом), посилаючись на те, що договір відступлення права вимоги (цесії) № 77 від 26.12.2014 укладено з порушенням приписів частин 2 та 3 статті 512 Цивільного кодексу України, оскільки пунктом 9.8. договору поставки № 22/10-13 від 22.10.2013 передбачено, що сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої особи. Вказане є причиною спору за зустрічним позовом.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.ст.514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно п. 9.8. договору поставки сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.
Як вбачається зі змісту ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання - це правовідношення, яке включає права та обов'язки сторін.
Враховуючи наведені вище положення цивільного законодавства та умови п. 9.8. Договору поставки, колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд вмотивовано відхилив, як необґрунтовані, доводи ТОВ "Партнер Глобал" про те, що за змістом п. 9.8. Договору поставки сторони не мають права передавати третім особам за даним договором лише свої зобов'язання, оскільки цей пункт не встановлює заборони щодо передання права вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 р. у справі № 3-43гс15.
Відповідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Позивачем за первісним позовом ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду даної справи доказів наявності письмової згоди відповідача за первісним позовом - Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" щодо передачі прав та обов'язків постачальника за договором поставки № 22/10-13 від 22.10.2013р. товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал".
Матеріали справи не містять доказів належного узгодження з боржником відступлення права вимоги.
Тобто, договір про відступлення права вимоги суперечить умовам п.9.8. договору поставки, стосовно заборони передавати свої зобов'язання за договором поставки третім особам без письмової згоди іншої сторони.
Наведені обставини свідчать про наявність порушень закону при заміні кредитора у зобов'язані, а саме ч.1 ст.516 ЦК України, що є підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором поставки № 77 від 26.12.2014.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає законим висновок господарського суду про необхідність задоволення зустрічного позову та відмови в первісних позовних вимогах, оскільки майнові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" не можуть ґрунтуватись на недійсному правочині.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на надану та завірену позивачем - ТОВ "Партнер Глобал" копію акту звірки взаємних розрахунків з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за період з 01.04.2013 по 26.12.2014, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, в якому зафіксовано факт наявності заборгованості ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед ТОВ "Партнер Глобал", оскільки оригінал даного акту в матеріалах справи відсутній, для огляду скаржником наданий також не був, що надає підстави вважати, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження наведених обставин.
Також безпідставні посилання в апеляційній скарзі скаржника на часткову сплату заборгованості в розмірі 200597,42грн. за спірним договором відступлення права вимоги, оскільки № 2269 від 08.04.2015 р. зазначено про сплату 200597,42 грн. кредиторської заборгованості за отриману продукцію згідно договору про відступлення права вимоги (т.1, а с.36), а матеріали справи не містять і позивачем не надано доказів сплати заборгованості саме за договором поставки № 22/10-13 від 22.10.2013.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 80 ГПК України господарський, суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до частини сьомої статті 59 ГПК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
29.07.2016 р. відбулася реєстрація припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення провадження 29.07.2016р. відбулася реєстрація припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі відносно цього підприємства на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Встановивши наявність підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" про стягнення з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованості у розмірі 203334,59грн.
Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2016р. у справі №904/10792/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя С.Г. Антонік
Суддя ІО.І. Вечірко
Постанова виготовлена в повному обсязі 27.03.2017 року.
з оригіналом згідно
пом.судді Н.В. Марунич
27.03.17