Постанова від 22.03.2017 по справі 903/713/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р. Справа № 903/713/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Огороднік К.М. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: Божкова О.М., Ганіговська І.М.

відповідача: Бєлова Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на рішення господарського суду Волинської області від 14.12.2016 р. у справі № 903/713/16

за позовом Державне комунальне підприємство "Луцьктепло"

до Житлово-комунальне підприємство № 2

про стягнення 394 121, 65 грн.

В вересні 2016 року Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Житлово-комунального підприємства № 2 про стягнення 394 121,65 грн. заборгованості за надані послуги по Договору № 71 від 01.09.2010 року /т.1, а.с.2-4/.

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.12.2016 року у справі № 903/713/16 в задоволенні позовних вимог Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до Житлово-комунального підприємства № 2 про стягнення 394 121,65 грн. відмовлено /т.3, а.с 231-233/.

Позивач ДКП «Луцьктепло», не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 14.12.2016 року скасувати та прийняти нове, яким позов про стягнення заборгованості у сумі 394 121, 65 грн. задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує:

- всупереч приписам Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 року № 6, а також статті 4-2 ГПК України щодо рівності учасників процесу перед законом і судом, оскаржуване рішення суду першої інстанції містить лише доводи та аргументи відповідача;

- місцевим господарським судом не взято до уваги те, що згідно з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою КМУ № 529 від 20.05.2009 року (діючим на момент укладення між сторонами Договору № 71 від 01.09.2010 року), тариф на надання послуг та робіт щодо обслуговування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання був затверджений рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради для ЖКП № 2;

- ДКП «Луцьктепло» звернулось до господарського суду із клопотаннями від 23.11.2016 року № 5323/08 та від 02.12.2016 року № 5606/08 про витребування у відповідача доказів фактичних оплат споживачами послуг та робіт, які надавались ЖКП № 2, проте зазначені клопотання відхилені судом без відповідного мотивування;

- судом першої інстанції не взято до уваги пункт 3.2 Договору № 71 від 01.09.2010 року, згідно з яким замовник зобов'язується оплачувати надані послуги на підставі актів наданих послуг в межах затвердженої складової тарифу;

- посилання відповідача на невідповідність актів вимогам п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, є безпідставними та розцінюється як спосіб уникнути відповідальності за невиконання покладеного обов'язку щодо здійснення оплати;

- жодного підтвердження того, що заборгованість, яка утворена у відповідача перед позивачем є саме боргом населення, відповідачем не надано;

- актом ревізії фінансово-господарської діяльності ДКП «Луцьктепло» за період з 01.02.2014 року по 31.04.2016 року від 03.08.2016 року № 060-28/010 встановлено та підтверджено заборгованість відповідача по оплаті послуг з технічного обслуговування та ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання у сумі 394 121,65 грн., а тому така заборгованість наявна, а не списана, як про це стверджує відповідач.

Таким чином, скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 14.12.2016 року у справі № 903/713/16 прийнято із неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до приписів ст.104 ГПК України підлягає скасуванню /т.3, а.с.240-244/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 року у справі № 903/713/16 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. та призначено до розгляду на 08.02.2017 року /т.3, а.с.239/.

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року у справі № 903/713/16 проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демянчука Ю.Г. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М., суддя Юрчук М.І., про що складено протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.02.2017 року /т.4, а.с.8-9/.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08.02.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М., суддя Юрчук М.І. /т.4, а.с.10/.

Ухвалою суду від 08.02.2017 року розгляд справи № 903/713/16 відкладено на 22.03.2017 року у зв'язку із витребування додаткових доказів /т.4, а.с.17-18/.

В судовому засіданні 22.03.2017 року представники ДКП «Луцьктепло» підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили оскаржуване рішення від 14.12.2016 року скасувати, а позов задоволити у повному обсязі.

Представник ЖКП № 2 заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив рішення господарського суду Волинської області від 14.12.2016 року у справі № 903/713/16 залишити без змін.

Частиною 2 ст.101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність, обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2010 року між Житлово-комунальним підприємством № 2 (надалі - замовник, відповідач) та Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» (надалі - виконавець, позивач, апелянт) укладено Договір № 71 на надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків (надалі - Договір).

Предметом цього Договору є надання виконавцем послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання загального користування житлових будинків, перелік яких та вартість послуг наведені в додатку 1 до Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1.6 Договору, виконавець зобов'язувався запровадити облік фактично наданих послуг по кожному будинку окремо.

Замовник зобов'язується оплачувати надані виконавцем послуги на підставі актів наданих послуг (додаток 3) та в межах затвердженої складової тарифу і в порядку, передбаченому цим Договором (3.1.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунок за надані послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання проводиться Замовником в сумі, що не перевищує фактичну оплату споживачами послуг з обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання житлових будинків (в межах складової тарифу, затвердженої рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради).

Розрахунковий період по цьому Договору - календарний місяць (п.4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору визначено, замовник оплачує послуги та роботи в сумі, що не перевищує фактичної оплати споживачами цих послуг, у безготівковій формі через Товариство з обмеженою відповідальністю «Місцевий обчислювальний центр» щомісячно в розмірі, що складає долю (відсоток) технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання в тарифі на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо згідно з додатком 4. Доля (відсоток) розраховується із платежів сплачених населенням.

Пунктами 4.4 та 4.5 Договору передбачено, щомісячно, на підставі розрахунків (по кожному будинку окремо), наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Місцевий обчислювальний центр", враховуючи фактичне відшкодування замовнику пільг і субсидій, протягом наступного місяця замовник проводить розрахунки в межах, фактично отриманих пільг і субсидій за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання. Щоквартально, враховуючи фактичну сплату споживачів та фактичне відшкодування пільг і субсидій (по кожному будинку окремо), на підставі актів узгодження - розрахунків за надані послуги, сторони протягом наступного кварталу проводять розрахунки в межах, визначених п.4.1.

Згідно п.4.7 Договору, у разі необхідності зміни вартості послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання житлових будинків пропозиції виконавця щодо зміни вартості послуг чи робіт розглядаються замовником протягом десяти робочих днів та подаються зі своїми зауваженнями на розгляд виконавчого комітету Луцької міської ради для затвердження нового тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п.4.8 Договору, виконавець оплачує замовнику через Товариство з обмеженою відповідальністю «Місцевий обчислювальний центр» витрати у розмірі 2,7 % за виконання умов договору укладеного між Житлово-комунальним підприємством № 2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Місцевий обчислювальний центр» в межах коштів, сплачених споживачами за послуги з технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, що отримує виконавець. Оплата витрат проводиться виконавцем відповідно до підготовленого замовником акту виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і може бути розірваний у разі прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом Луцької міської ради (п.6.5 Договору) /т.1, а.с.8-11/.

Порядок розрахунків за послуги ДКП «Луцьктепло» з технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, обслуговування яких здійснює Житлово-комунального підприємства № 2, визначено у додатку № 1 до Договору від 01.09.2010 року /т.1, а.с.12-14/.

У додатку № 2 до Договору № 71 від 01.09.2010 року сторонами погоджено перелік робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем загального користування /т.1, а.с.15/.

Згідно Актів з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, що обслуговуються ЖКП № 2 відповідно до договору № 71 від 01.09.2010 року, позивачем надавались послуги у період з вересня 2010 року по листопад 2013 року /т.1, а.с.17-133/.

25.11.2013 року між Житлово-комунальним підприємством № 2 (замовник) та Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» (виконавець) підписано та скріплено печатками правочин про розірвання Договору № 71 про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків від 01.09.2010 року.

В примітках до даного правочину визначено, що останній укладений з врахуванням протоколу розбіжностей /т.1, а.с.139/.

Протокол розбіжностей в матеріалах справи відсутній. При цьому, відповідач вказує на відсутність у нього протоколу розбіжностей у зв'язку з надсиланням двох примірників останнього позивачу. Позивач протокол розбіжностей суду не надав, оригінал правочину про розірвання Договору № 71 від 25.11.2013р. з відміткою "з урахуванням протоколу розбіжностей..." оглянуто судом.

14.07.2016 року Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» направлено на адресу відповідача вимогу № 3247/08 про погашення заборгованості з наданих послуг по технічному обслуговуванні та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків у сумі 394 121,65 грн., яку останнім отримано 19.07.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /т.1, а.с.140-141/.

Згідно витягу з акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДКП «Луцьктепло» за період з 01.02.2014 року по 31.04.2016 року від 03.08.2016 року № 060-28/010:

- згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», по контрагенту ДКП «Луцьктепло» по договору від 01.09.2010 року № 71 станом на 01.01.2013 року в ЖКП № 2 обліковується кредиторська заборгованість на суму 355 625,00 грн. Протягом січня-квітня 2013 року ДКП «Луцьктепло» надано послуг на суму 210335,76 грн., ЖКП № 2 оплачено послуг на суму 160916,14 грн., і станом на 01.05.2013 року обліковується кредиторська заборгованість в сумі 405044,62 грн.

- за травень-грудень 2013 року ДКП «Луцьктепло» надано послуг на суму 368087,58 грн., ЖКП № 2 оплачено послуг на суму 422621,47 грн., і станом на 01.01.2014, 01.02.2014, 01.01.2015, 01.01.2016, та 30.04.2016 року в ЖКП № 2 обліковується кредиторська заборгованість в сумі 350510,73 грн.

- згідно даних бухгалтерського обліку ДКП «Луцьктепло» станом на 30.04.2016 року перед ЖКП № 2 по вищевказаному договору обліковується заборгованість на суму 394 121,65 грн. /т.1, а.с.137-138/.

З огляду на те, що вимога Державного комунального підприємства «Луцьктепло» залишена відповідачем без задоволення, позивач ДКП «Луцьктепло» звернувся до господарського суду Волинської області із позовом про стягнення 394 121,65 грн. заборгованості за послуги надані згідно Договору № 71 від 01.09.2010 року.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.10.2016 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.10.2016 року, окрім цього, зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті /т.1, а.с.1/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.10.2016 року розгляд справи відкладено на 09.11.2016 року; повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали від 03.10.2016 року та надати необхідні документи /т.1, а.с.170/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.11.2016 року розгляд справи відкладено на 23.11.2016 року для подання сторонами всіх витребуваних ухвалами господарського суду Волинської області від 03.10.2016 року та від 26.10.2016 року документів та з необхідністю витребування нових доказів /т.1, а.с.198/.

23.11.2016 року на адресу господарського суду Волинської області від Державного комунального підприємства «Луцьктепло» надійшло клопотання про витребування у ЖКП № 2 доказів фактичних оплат споживачами послуг та робіт, які надавало ЖКП № 2 за період з 2010 по 2013 роки та пояснень, щодо вартості послуг ДКП «Луцьктепло», які зазначені в додатку № 1 до Договору № 71 від 01.09.2016 року щодо формування місячної вартості обслуговування систем опалення та гарячого водопостачання /т.1, а.с.201/.

23.11.2016 року господарським судом Волинської області оголошено перерву до 29.11.2016 року, для подання сторонами всіх витребуваних ухвалою господарського суду Волинської області від 09.11.2016 року документів та у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів /т.1, а.с.203-204/.

28.11.2016 року в процесі судового розгляду даної справи відповідачем подано до господарського суду Волинської області заяву про застосування строків позовної давності /т.1, а.с. 207-208/.

29.11.2016 року господарським судом Волинської області оголошено перерву до 07.12.2016 року для витребування нових доказів /т.2, а.с.34-35/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.12.2016 року розгляд справи відкладено на 14.12.2016 року; повторно зобов'язано позивача надати суду докази обліку фактично наданих послуг у відповідності до п.2.1.6 Договору № 71 від 01.09.2010 року, письмові пояснення на заяву відповідача б/н від 25.11.2016 року про застосування строків позовної давності та додатково надати деталізований розрахунок заборгованості з врахуванням фактичних оплат споживачів (за мінусом послуг МОЦ та послуг ЖКП № 2); повторно зобов'язати сторін надати суду докази фактичних оплат споживачами саме послуг, які надавало ДКП «Луцьктепло» (за мінусом послуг МОЦ та послуг ЖКП №2) по кожному акту за 2010 року - 2013 року про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, що обслуговуються ЖКП №2 відповідно до договору №71 від 01.09.2010 року (по кожному будинку окремо) та докази існування заборгованості у споживачів за надані ДКП «Луцьктепло» по вищезазначених актах послуг, додаткові пояснення з чітким правовим обґрунтуванням щодо чинності (припиненням дії) Договору №71 від 01.09.2010 року; викликано в судове засідання головного бухгалтера Житлово-комунального підприємства №2 (43017, Волинська обл., місто Луцьк, бульвар Дружби народів, буд. 13А) для дачі пояснень щодо фактичних оплат споживачами послуг та робіт, які надавало ДКП «Луцьктепло» по кожному акту за 2010 року - 2013 року про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, що обслуговуються ЖКП №2 відповідно до Договору №71 від 01.09.2010 року (по кожному будинку окремо), існування заборгованості у споживачів за надані (чи ненадані) ДКП «Луцьктепло» послуги /т.2, а.с.101-102/.

14.12.2016 року господарським судом Волинської області прийнято оскаржуване рішення у справі № 903/713/16, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог ДКП «Луцьктепло» про стягнення 394 121,65 грн. відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом встановлено, що ні позивачем, ні відповідачем не надано суду доказів фактичних оплат споживачами саме послуг, які надавало ДКП «Луцьктепло» (за мінусом послуг МОЦ та послуг ЖКП № 2) по кожному акту за 2010 р. - 2013 р. про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, що обслуговуються ЖКП № 2 відповідно до Договору № 71 від 01.09.2010 р. (по кожному будинку окремо); доказів існування заборгованості у споживачів за надані ДКП «Луцьктепло» по вищезазначених актах; деталізованого розрахунку заборгованості з врахуванням фактичних оплат споживачів (за мінусом послуг МОЦ та послуг ЖКП №2). Також сторонами не подано фактичне відшкодування пільг і субсидій по вищезазначених актах.

Таким чином, враховуючи не подання сторонами вищевказаних доказів, місцевий господарський суд прийшов до висновку про не доведеність та не обґрунтованість позовних вимог ДКП «Луцьктепло», у зв'язку із чим відмовлено у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих згідно договору послуг № 71 від 01.09.2010 року, у зв'язку із чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 394 121,65 грн.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Частиною 1 ст.19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонам, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 71 на надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків від 01.09.2010 року.

Пунктами 4.1, 4.3, 4.4, 4.5 Договору № 71 сторони погодили, що розрахунок за надані послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання проводиться замовником в сумі, що не перевищує фактичну оплату споживачами послуг з обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання житлових будинків (в межах складової тарифу, затвердженої рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради).

Замовник оплачує послуги та роботи в сумі, що не перевищує фактичної оплати споживачами цих послуг, у безготівковій формі через ТОВ «Місцевий обчислювальний центр» щомісячно в розмірі, що складає долю (відсоток) технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання в тарифі на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо згідно з додатком 4. Доля (відсоток) розраховується із платежів сплачених населенням.

Щомісячно, на підставі розрахунків (по кожному будинку окремо), наданих ТОВ «Місцевий обчислювальний центр», враховуючи фактичне відшкодування замовнику пільг і субсидій, протягом наступного місяця замовник проводить розрахунки в межах, фактично отриманих пільг і субсидій за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання. Щоквартально, враховуючи фактичну сплату споживачів та фактичне відшкодування пільг і субсидій (по кожному будинку окремо), на підставі актів узгодження - розрахунків за надані послуги, сторони протягом наступного кварталу проводять розрахунки в межах, визначених п.4.1.

Позивачем в якості доказів надання у період з вересня 2010 року по листопад 2013 року послуг по Договору № 71 надано акти з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, що обслуговуються ЖКП №2, на загальну суму 2 065 036,17 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ЖКП № 2 перед ДКП «Луцьктепло» по Договору за період з вересня 2010 року по листопад 2013 року становить 394 121,65 грн. /т.1, а.с.173/.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та не спростовано позивачем (відповідачем) у справі, у зв'язку з ненаданням суду доказів: фактичних оплат споживачами саме послуг, які надавало ДКП «Луцьктепло» (за мінусом послуг МОЦ та послуг ЖКП № 2) по кожному акту за 2010р.- 2013р. про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, що обслуговуються ЖКП №2 відповідно до Договору №71 від 01.09.2010р. (по кожному будинку окремо); існування заборгованості у споживачів за надані ДКП «Луцьктепло» по вищезазначених актах; деталізованого розрахунку заборгованості з врахуванням фактичних оплат споживачів (за мінусом послуг МОЦ та послуг ЖКП №2); фактичного відшкодування пільг і субсидій по вищезазначених актах, тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що самостійно здійснити розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за умовами Договору № 71 від 01.09.2010 року та наявними матеріалами справи доказами не вбачається можливим, оскільки не відомо розмір фактичних оплат споживачами (мешканцями будинків) послуг, відшкодування пільг і субсидій, послуги(долю, відсоток) МОЦ та ЖКП №2) по кожному акту та спірному періоду окремо.

Таким чином, з огляду на відсутність будь-якої доказової бази на підтвердження протилежного, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про необґрунтованість та безпідставність задоволення позовних вимог ДКП «Луцьктепло» щодо стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 394 121,65 грн., так як дана сума коштів не підтверджена позивачем належним чином.

Крім того, колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги, у відповідності до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи, що позивач витребуваних ухвалами господарського суду Волинської області від 03.10.2016 року, від 26.10.2016 року, від 09.11.2016 року оригіналів актів з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, що обслуговуються ЖКП № 2 відповідно до Договору № 71 від 01.09.2010 року за період з вересня 2010 року по грудень 2012 року не надав, у зв'язку із їх знищенням згідно актів «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» від 23.10.2014 року №2 /т.1, а.с.179-182/, від 30.12.2014 року №2 /т.1, а.с.184-187/, від 30.12.2015 року №3 /т.1, а.с.174-177/, тому судом першої інстанції правомірно зазначено про неможливість надання належної правової оцінки вищенаведеним актам.

Щодо наявних в матеріалах справи довідки Державної фінансової інспекції у Волинській області від 09.06.2016р. №060-28/34 /т1, а.с.134-163/ та акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДКП «Луцьктепло» за період з 01.02.2014 року по 31.04.2016 року №060-28/010, також необхідно зазначити, що даними доказами не стверджується неналежне виконання ЖКП № 2 умов Договору, тобто дані документи не впливають на спірні договірні відносини і не можуть їх змінювати.

Окрім цього, як вбачається зі змісту акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДКП «Луцьктепло» за період з 01.02.2014 року по 31.04.2016 року №060-28/010, сума коштів згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ДКП «Луцьктепло» по договору № 71 від 01.09.2010 року та сума згідно даних бухгалтерського обліку ДКП «Луцьктепло» станом на 30.04.2016 року по вищевказаному Договору різняться, а тому останнє також не може свідчити про здійснення правомірного розрахунку заборгованості відповідача.

Згідно ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДКП "Луцьктепло" за період з 01.02.2014р. по 31.04.2016 р. № 060-28/010 є підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами та не звільняє позивача від доказування заявлених позовних вимог, оскільки не є належним доказом порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності судова колегія зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Так, відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р. , за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Враховуючи, що в позові ДКП «Луцьктепло» відмовлено з підстав його необґрунтованості, тому правила про позовну давність не застосовується, а тому заява від 25.11.2016 року (вх.. № 01-66/186/16) про застосування наслідків спливу позовної давності до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 14.12.2016 р. у справі № 903/713/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/713/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Юрчук М.І.

Попередній документ
65509928
Наступний документ
65509930
Інформація про рішення:
№ рішення: 65509929
№ справи: 903/713/16
Дата рішення: 22.03.2017
Дата публікації: 29.03.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Рівненський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.12.2016)
Дата надходження: 29.09.2016
Предмет позову: стягнення 394 121, 65 грн.