73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
21 березня 2017 року Справа № 923/9/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Головльовій Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум", м. Київ,
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав", смт. Архангельське, Високопільського району Херсонської області,
про стягнення 331 710 грн. 85 коп.,
за участю представників:
позивача - Діхтяр Р.В., представник, дов. № 17/12 від 17.12.16р., Куценко Т.В., директор, наказ № 3-к від 01.10.02р., Дьоміна Л.І., представник, дов. № 78 від 20.03.17р.;
відповідача - Ботвінко О.А., представник, дов. № 13 від 13.01.17р.
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 331 710,85 грн., яка включає в себе:
- суму основного боргу 133793,64 грн. (за виконаний в період з 25 квітня по 15 травня 2014 року комплекс робіт з навантаженя продукції в самоскиди, транспортованя зазначеної продукції на станцію «Блакитна», з подальшим її навантаженням до залізничних вагонів, всього 6030 тонн продукції. Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до умов пункту 4.5. укладеного сторонами Договору від 07.04.2014 № 8 «Про виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин» вартість робіт включає в себе паливну частину - 59%, валютну частину - 30% (запасні частини, витратні матеріали, які закуповуються закордоном) та незмінну складову - 11%, паливна частина та валютна частини повинні коригуватися та розраховуватись на дату складання акту виконаних робіт. Вказані розцінки в п. 4.1 - 4.3 зазначеного Договору підлягають корегуванню на дату складання акту виконаних робіт відповідно до даних з офіційних джерел, сайтів НБУ і Міністерства Фінансів України);
- суму нарахованих інфляційних 104393,19 грн.;
- суму нарахованих 3% річних 9391,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови укладеного сторонами договору від 07.04.2014 № 8 «Про виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин», положення ст. 526, ст. 549, ч. 1, ч. 2 ст. 625, ст. 837, ст. ст. 853, 882 Цивільного кодексу України, ст. ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, а також на лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України» (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду від 12.03.2013 № 01-06/473/2013), відповідно до якого відмова заявника від підписання акта виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, а також надав додаткові письмові пояснення. У додаткових письмових поясненнях, викладених у письмовому клопотанні про залучення до справи додаткових документів, позивач також стверджує, що жодної необхідності та потреби чи зобов'язання посилатися у документах (актах приймання-передачі виконаних робіт) на Договір № 8 від 7 квітня 2014 року між сторонами не існувало. Жодних зауважень, заперечень за весь час виконання робіт з приводу відсутності посилання на Договір у рахунках фактури чи актах виконаних робіт між сторонами не виникало, оскільки інші договори сторонами не укладались.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, доводи позивача не відповідають дійсності та суперечать фактичним обставинам та умовам Договору та спростовуються доказами, котрі надаються відпровідачем. Відповідно до умов п. 4.8 укладеного сторонами Договору підряду оплата за виконання обсягу робіт здійснюється протягом 10-ти банківських днів, після підписання обома Сторонами Договору трьох Актів виконаних робіт, передбачених пунктами 5.1, 5.2. 5.3 Договору: п. 5.1. Договору - Акт виконаних робіт по відвантаженню готової продукції в залізничні вагони; п. 5.2. Договору - Акт виконаних робіт по транспортуванню фракції 0-25 (згідно маркшейдерського виміру, або документів на відвантаження автомобільним транспортом); п. 5.3. Договору - Акт виконаних робіт по утилізації шару глини (згідно маркшейдерського виміру). ПАТ «АМБ» наголошує на тому, що 16.05.2014р. жодних актів чи рахунків від ТОВ «МАГНУМ» не отримувало. «Факт» надання акту здачі-приймання робіт від 16 травня 2014 року №МА-0000009 та рахунку-фактури від 16 травня 2014 року № МА - 0000012 особисто генеральному директору ПАТ «АМБ» Конопацькому В.П. в офісі, на думку відповідача, не підтверджено належними та допустимим доказами, в розумінні норм ГПК України, зокрема, на доданих ТОВ «МАГНУМ» до позову примірниках акта та рахунку відсутній підпис уповноваженої особи ПАТ «АМБ», котра нібито отримала такі документи. ПАТ «АМБ» отримало від ТОВ «МАГНУМ» вказані вище акт здачі-приймання робіт від акт здачі-приймання робіт від 16 травня 2014 року №МА-0000009 та рахунок фактура від 16 травня 2014 року № МА - 0000012 засобами поштового зв'язку лише в грудні 2014 року. Після отримання акту та рахунку ПАТ «АМБ» в установленому Договором порядку та строки направляло на адресу ТОВ «МАГНУМ» лист, в якому було відображено письмову обґрунтовану відмову від підписання акту здачі-приймання №МА- 0000009 від 160.05.2014р., а саме 12.12.2014р., після повторного отримання поштою рахунку і акту, на адресу директора ТОВ «МАГНУМ» Куценко Т.В. було направлено лист від № 417, де, вказана причина не підписання (загальна, для всіх отриманих в той день від ТОВ «МАГНУМ» актів), а саме невідповідність обсягів виконаних робіт. Виходячи зі змісту акту №МА-0000009 він складений 15.05.2014р., а тому, на думку відповідача, враховуючи положення п. 4.5. Договору, відсутні правові підстави для перерахування паливної та валютної частини на дату подання позову до суду. З урахуванням фактичних обставин справи, на думку відповідача, у правовідносинах сторін відсутній факт невиконання зобов'язання щодо оплати робіт за Договором (у зв'язку із відсутністю факту виконання робіт ТОВ «МАГНУМ») тому нарахування 3 % річних, інфляційних втрат за вказаний у позовній заяві період є необгрунтованим та неправомірним. Також, як стверджує відповідач у додаткових письмових поясненнях, вказані вище акт здачі-приймання робіт та рахунок фактура не містять ознак первинного бухгалтерського документу, не містять посилань на Договір № 8, з їх змісту не можливо встановити період проведення робіт, вид та обсяг робіт (здійснювалося перевезення піску, чи вапняку фракції 25- 120 мм., вапняку фракції 0-25 мм. або прошарку глини), ані місце проведення таких робіт у відповідності до умов Договору № 8, а в Договорі № 8 відсутнє положення, згідно до якого, у випадку не підписання акту та не надання заперечень в певний строк, такий акт вважається підписаним та підлягає оплаті. Посилання позивача на норми ст. 882 ЦК України, на думку відповідача, не підлягають врахуванню, адже дана стаття регулює правовідносини щодо будівельного підряду (дані обставини встановлені в судових рішеннях в аналогічній справі № 923/2110/15). Відповідач звертає увагу на той факт, що обсяг робіт у відповідності до умов Договору №8 з транспортування продукції (вид робіт на котрий є посилання у Акті звірки №23) на станцію Блакитна за період з 01 травня по 20 травня 2014 року в загальному обсязі 3 593,8 т. вже було сплачено ПАТ «АМ Берислав» ТОВ «МАГНУМ» на підставі акту №МА- 00000012 від 20.05.2014р., акту №4 від 20.05.2014р., рахунку-фактури №МА-00000016 від 20.05.2014р. Як стверджує відповідач, що стосується стягнення із ПАТ «АМ Берислав» заборгованості за нібито виконані роботи з навантаження в самоскиди, транспортування продукції на станцію Блакитна з подальшим її навантаженням до залізничних вагонів за період з 25 квітня по 30 квітня 2014 року в обсязі 2 436,2 т. (6 030 т. - 3 593,8 т.), то даний обсяг не відповідає дійсності та є значно завищеним, жодних належних та допустимих доказів навантаження в самоскиди та навантаження до залізничних вагонів продукції ТОВ «МАГНУМ» не надано. Згідно даних маркшейдерської зйомки вказаний вище обсяг складає лише 1 790,4 т. (пп.10 п.4.1. Договору, фактична вартість робіт - 15 791,32 грн.). У відповідності до умов Договору №8 (п.4.8.), оплата виконаних робіт здійснюється ПАТ «АМ Берислав» не пізніше 10 днів із моменту підписання акту виконаних робіт, однак, як вважає відповідач, враховуючи той факт, що акт виконаних робіт на обсяг 1 790.4 т. не ТОВ «МАГНУМ» не складався та ПАТ «АМ Берислав» не направлявся, то на момент розгляду даної справи у ПАТ «АМ Берислав» не виник обов'язок щодо сплати, а відповідно, відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження в цій частині на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Крім того, що стосується стягнення із ПАТ «АМ Берислав» заборгованості за нібито виконані у відповідності до умов Договору №8 роботи з транспортування продукції на станцію Блакитна за період з 25 квітня по 30 квітня 2014 року то дана матеріально-правова вимога, на думку відповідача, є однією зі складових частин позовних вимог ТОВ «МАГНУМ» до ПАТ «АМ Берислав», які на даний час вже розглядаються в господарському суді Херсонської області (справа № 923/6/17). Умовами Договору №8 взагалі не передбачено складання товарно-транспортних накладних на перевезення готової продукції. Єдиним належним та допустимим первинним документом, котрий є доказом виконання робіт за Договором №8, є двохсторонній акт виконаний робіт, підписаний та скріплений печатками сторін. Крім того, в товарно- транспортних накладних відсутні будь-які посилання на Договір №8. Виходячи з візуального огляду товарно-транспортних накладних, на які посилається ТОВ «МАГНУМ» відповідач вважає, що зі сторони ПАТ «АМБ» вони взагалі не підписані зі сторони Генерального директора ПАТ «AM Берислав» чи іншої уповноваженої на підставі довіреності посадової особи ПАТ «AM Берислав», а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами факту перевезення вантажу, в графі «автоперевізник», залучених до справи ТОВ «МАГНУМ» товарно-транспортних накладних, зазначена фізична особа-підприємець ОСОБА_7, тобто, на думку відповідача, роботи з перевезення здійснювалися третьої особою - ФОП ОСОБА_7, а не ТОВ «МАГНУМ». При цьому, як зазначає відповідач, ТОВ «МАГНУМ» не надано доказів, на підставі яких ТОВ «МАГНУМ» виставляє матеріально-правові вимоги по даних товарно-транспортним накладним до ПАТ «AM Берислав». На думку відповідача, товарно-транспортні накладні заповнено з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363, адже Правилами взагалі не передбачено складання «талонів» на перевезення вантажу, вагу яких було підсумовано та включено товарно-транспортних накладних (наприклад, всі товарно-транспортна накладні додані Позивачем оформлені на 27 тонн, однак потім до них безпідставно включено обсяги до 700 тонн в кожну на підставі одностороннє складених «талонів».) Крім того, весь обсяг враховуючи навіть «талони» лише 2646 т. З урахуванням фактичних обставин справи, на думку відповідача, у правовідносинах сторін відсутній факт невиконання зобов'язання щодо оплати робіт за Договором (у зв'язку із відсутністю факту виконання робіт ТОВ «МАГНУМ») тому нарахування 3 % річних, інфляційних втрат за вказаний у позовній заяві період є необгрунтованим та неправомірним.
Розгляд справи переносився з 16.02.17 на 06.03.17 у зв'язку з відрядженням судді.
Ухвалою по справі від 06.03.17 продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.
У судовому засіданні 21.03.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
07.04.2014р. між ПАТ «АМБ» (надалі за текстом рішення - Замовник, Відповідач) та ТОВ «МАГНУМ» (надалі за текстом рішення - Виконавець, Позивач) було укладено Договір про виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин № 8 (надалі за текстом рішення - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт по видобутку вапняку Старосільського родовища Архангельської ділянки, Херсонської області, згідно «Плану розвитку гірничих робіт на 2014 рік», а саме Виконавець:
- добуває вапняк в Архангельському кар'єрі та подрібнює його до фракції 25- 120 мм механічним способом (п. 1.1.1. Договору).
- сортує роздрібнений вапняк з метою здобуття в готовому продукті фракції 25- 120 мм вмісту фракції менш 25 мм не більше 25% (п. 1.1.2. Договору).
- транспортує подрібнений вапняк фракції 25 - 120 мм автосамоскидами на залізничну станцію Блакитна Одеської залізниці (п. 1.1.3. Договору).
- завантажує вапняк у залізничні вагони на станції Блакитна Одеської залізниці, згідно технічних умов на навантаження сипучих вантажів, «Місцевих технічних умов № 4Н-ОД/2012 підготовки рухомого складу та навантаження вапняково-щебеневої продукції в напіввагони на під'їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Берислав», «Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Берислав», «Плану розвитку гірничих робіт на 2014 рік» та місячного графіку відвантаження наданого Замовником (п. 1.1.4. Договору).
- виконує екскавацію прошарку глин (завтовшки 30 - 50 см), відсортовування глинистих включень і утилізацію їх в кар'єрі підстилаючим шаром для подальшої рекультивації (п. 1.1.5. Договору).
Відповідно до умов п. 1.1.7. Договору Виконавець здійснює вказаний комплекс робіт згідно з графіком, що розробляється та узгоджується сторонами щомісячно, відповідно до «Плану розвитку гірничих робіт на 2014 рік».
Відповідно до умов п. 4.8 Договору оплата за виконання обсягу робіт здійснюється протягом 10-ти банківських днів, після підписання обома сторонами Договору актів виконаних робіт, передбачених пунктами 5.1, 5.2. 5.3 Договору:
п. 5.1. Договору - Акт виконаних робіт по відвантаженню готової продукції в залізничні вагони;
п. 5.2. Договору - Акт виконаних робіт по транспортуванню фракції 0-25 (згідно маркшейдерського виміру, або документів на відвантаження автомобільним транспортом);
п. 5.3. Договору - Акт виконаних робіт по утилізації шару глини (згідно маркшейдерського виміру).
Умовами п. 5.4 Договору встановлено, що Замовник розглядає та підписує Акти протягом 3-х робочих днів. У разі відмови від підписання Замовник повинен надати письмову відмову від підписання в ті ж самі строки.
Відповідно до умов ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ст. ст. 33, 34 ГПК України: «кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.»
Позивачем не представлено суду наелжних і допустимих доказів вручення акту здачі-приймання робіт від 16 травня 2014 року №МА-0000009 та рахунку-фактури від 16 травня 2014 року № МА - 0000012 особисто генеральному директору ПАТ «АМБ» Конопацькому В.П. в офісі 16.05.14, не підтверджено належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України.
Натомість ПАТ «АМБ», що не заперечується останнім, отримало від ТОВ «МАГНУМ» вказані вище акт здачі-приймання робіт від акт здачі-приймання робіт від 16 травня 2014 року №МА-0000009 та рахунок фактура від 16 травня 2014 року № МА - 0000012 засобами поштового зв'язку лише в грудні 2014 року. Після отримання акту та рахунку ПАТ «АМБ» в установленому Договором порядку та строки направляло на адресу ТОВ «МАГНУМ» лист, в якому було відображено письмову обґрунтовану відмову від підписання акту здачі-приймання №МА- 0000009 від 160.05.2014р., а саме 12.12.2014р., після повторного отримання поштою рахунку і акту, на адресу директора ТОВ «МАГНУМ» Куценко Т.В. було направлено лист від № 417, де, вказана причина не підписання (загальна, для всіх отриманих в той день від ТОВ «МАГНУМ» актів), а саме невідповідність обсягів виконаних робіт.
Відповідно до статті 853 ЦК України: «Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.
Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.»
Кінцевий термін виконання робіт за Договором встановлений до 30.11.14 (п. 2.8. Договору).
Як встановлено в ході судового розгляду справи, між сторонами існує спір з приводу обсягу фактично виконананих Позивачем робіт за Договором, з приводу вказаного недоліку робіт експертиза, на вимогу однієї зі сторін Договору, відповідно до ст. 853 ЦК України не призначалась. Позивач (Підрядник) не скористався своїм правом продати результат роботи. Виконані Позивачем роботи не прийняті Відповідачем, навіть після спливу строку (кінцевого терміну) здачі (виконання) робіт.
Відповідач фактично розпорядився виготовленою Позивачем продукцією.
З урахуванням викладених обставин, право власності на виготовлену Позивачем продукцію перейшло до Відповідача 30.11.14, відповідно до умов п. 2.8. Договору та вимог частини 6 статті 853 ЦК України.
Разом з тим, матеріально правові підстави, якими Позивач обґрунтовує позовні вимоги, не передбачають виникнення у Відповідача (Замовника за Договором) зобов'язання, щодо оплати фактично виконаних Позивачем (Підрядником за Договором) робіт без узгодження (підписання) відповідного акту здачі-приймання таких робіт (як зазначено вище, причиною ухилення Відповідача від підписання акту приймання-передачі виконаних Позивачем робіт є неузгодженість обсягу робіт).
Посилання Позивача на норми ст. 882 ЦК України не приймаються судом до уваги, оскільки дана стаття регулює правовідносини будівельного підряду.
Вказані обставини, навіть без врахування недоліків складеного Позивачем акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 133 793, 64 грн.
Разом з тим, Підрядник не позбавлений права звернутись з позовом до Замовника про стягнення суми коштів у розмірі вартості фактично виконаних з 25.04.14 по 15.05.14 робіт за Договором, зокрема у вигляді збитків, зазначивши інші матеріально-правові підстави позову, представивши докази на підтвердження факту виконання робіт, їх обсягу та вартості.
Відповідно до ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 10, від 10 липня 2014 року № 6): «З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі(якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).»
Щодо зазначених Відповідачем підстав для припинення провадження по справі та залишення позову без розгляду, у зв'язку з пов'язаністю (ідентичністю) позовних вимог у справі № 923/6/17 зі справою № 923/9/17, суд приймає до уваги посилання представників Позивача на те, що не дивлячись на ідентичність періоду часу (його частини) за який виконувались роботи Позивачем (квітень, травень 2014 року) у позовних заявах у справах 923/6/17 та № 923/9/17 йдеться про різні шари корисних копалин (глини та вапняку), які видобувались Позивачем у вказаний період за Договором.
Щодо позовних вимог про стягнення суми нарахованих інфляційних 104 393,19 грн. та суми нарахованих 3% річних 9 391,00 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України: "боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України: "зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".
Враховуючи відсутність факту прострочення Відповідачем грошового зобов'язання, щодо сплати суми основного боргу за Договором, відсутні також правові підстави для нарахування (стягнення) сум інфляційних та 3% річних.
Відповідно до п. 54 мотивувальної частини рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 27 березня 2017 р.
Суддя Ю.В. Гридасов