04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" березня 2017 р. Справа№ 913/868/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: представник Федак М.Л. (довіреність № 1909/16 від 19.09.2016);
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НИША»
на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016
у справі №913/868/16 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НИША»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ КРАСИ»
про визнання права власності на транспортний засіб та зняття з нього арешту
Товариство з обмеженою відповідальністю «НИША» (надалі - ТОВ «НИША») звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ КРАСИ» (надалі - ТОВ «ФОРУМ КРАСИ») про визнання права власності на транспортний засіб Chevrolet Lacetti NF35B 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаного в останнього за договором купівлі-продажу транспортного засобу №2601-15 від 26.01.2015. Водночас, позивач просив суд зняти арешт з вказаного транспортного засобу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що попри той факт, що спірний автомобіль належить йому на праві власності, внаслідок накладення органами державної виконавчої служби арешту на транспортний засіб, він позбавлений можливості здійснити реєстрацію такого права в сервісному центрі МВС України.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.08.2016 порушено провадження у справі №913/868/16 за позовом ТОВ «НИША» до ТОВ «ФОРУМ КРАСИ» про визнання права власності, а ухвалою того ж суду від 18.08.2016 матеріали справи №913/868/16 направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2016 справу №913/868/16 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Луганської області у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того факту, що спірне майно знаходиться у Київській області.
В ході розгляду справи Господарським судом Луганської області було з'ясовано, що спірне майно знаходиться за місцем знаходження позивача, на території Київської області, у зв'язку з чим матеріали справи ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.09.2016 було направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.
03.10.2016 ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі №913/868/16.
Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №913/868/16 у задоволенні позову ТОВ «НИША» до ТОВ «ФОРУМ КРАСИ» про визнання права власності на транспортний засіб та зняття з нього арешту відмовлено з огляду на те, що позивач не набув права власності на спірний транспортний засіб у встановленому законом порядку.
Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ТОВ «НИША» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №913/868/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 апеляційну скаргу ТОВ «НИША» на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №913/868/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 22.03.2017.
В судовому засіданні 22.03.2017 представник скаржника доводи, викладені в апеляційної скарги підтримав повністю, просив скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Оскільки місцезнаходженням останнього є місто Сєвєродонецьк Луганської області, про день, місце та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, шляхом розміщення 23.02.2017 відповідного оголошення на сайті судової влади України.
22.03.2017 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 26.01.2015 між ТОВ «Форум Краси» та ТОВ «Ниша» було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №2601-15, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність транспортний засіб Chevrolet, модель Lacetti NF35B, 2008 року випуску, тип ТЗ легковий універсал, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) KLINF35BE8R927689, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований продавцем 06.06.2008 у підрозділі МВС Шевченківського району м. Києва (далі - транспортний засіб) та сплатити обумовлену цим договором грошову суму.
Ціна договору 22800,00 грн. (п. 2.1. договору).
Матеріали справи містять докази оплати позивачем відповідачеві вартості транспортного засобу, що підтверджується видатковими касовими ордерами на суму 22800,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що згідно акта приймання-передачі від 26.01.2015 відповідач передав, а позивач прийняв спірний транспортний засіб.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №ААС360495 спірний транспортний засіб зареєстровано за ТОВ «Форум Краси».
Звертаючись до суду з даним позовом з посиланням на статті 334, 391 частину 1 статті 328 Цивільного кодексу України, позивач зазначав, що внаслідок накладення органами державної виконавчої служби арешту на транспортний засіб, він позбавлений можливості здійснити реєстрацію права власності на належний йому транспортний засіб у сервісному центрі МВС України.
Місцевий господарський суд надав правильну оцінку природі укладеного сторонами договору, вказавши, що такий має ознаки договору купівлі-продажу, за яким у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля визначена постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1338, якою затверджений Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок). У п. 2 вказаного Порядку зазначено, що він є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.
Згідно з п. 3 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Відповідно до п. 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
У відповідності до п. 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують правомірність придбання, транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є оформлені в установленому порядку укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, подається також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
У відповідності до п. 40 Порядку зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу.
Згідно з п. 42 Порядку у разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: «Транспортний засіб знято з обліку для реалізації». Під час зняття з обліку транспортних засобів номерні знаки здаються та видаються номерні знаки для разових поїздок.
За приписами частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом, сторонами спору при укладенні договору купівлі-продажу спірного транспортного засобу не було дотримано вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1338, необхідних для державної реєстрації транспортного засобу за позивачем, зокрема, відповідачем не знято автомобіль з обліку для подальшого відчуження позивачу, сторонами не укладався письмовий договір купівлі-продажу автомобіля у присутності реєстратора уповноваженого органу МВС, не зареєстровано транспортний засіб за позивачем з вини самого ж позивача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про визнання права власності на спірний транспортний засіб є необґрунтованими, оскільки позивач у встановленому законом порядку право власності на автомобіль не набув.
Водночас, судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачеві у задоволенні вимоги про зняття арешту зі спірного транспортного засобу, яка ґрунтується останнім на статті 391 Цивільного кодексу України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, оскільки позивачем не доведено факту належності йому права власності на спірне майно, як і взагалі факту накладення арешту на спірний транспортний засіб.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарським судом Київської області від 22.11.2016 у справі №913/868/16 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ «НИША» без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НИША» на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №913/868/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №913/868/16 залишити без змін.
3. Справу №913/868/16 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді С.Я. Дикунська
Г.А. Жук