21 березня 2017 року Справа № 915/1325/16
м. Миколаїв
Господарський суду Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Матвєєвій А.В.,
з участю представників сторін:
від Концерну "Титан" - Стахова Р.В., дов. від 03.01.2017 р.;
від ТОВ "Миколаївобленерго" - Степаненко О.О., дов. від30.12.2016 р. № 01/53-978;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом Концерну "Титан",
03056, вул. Світлогірська, 5/6, м. Київ,
до публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Миколаївобленерго",
54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв,
про визнання договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 28.10.2016 р. № 01/17 з додатками до нього укладеним на умовах проекту, наданого Концерном "Титан",
та
за зустрічним позовом ПАТ "Миколаївобленерго"
до Концерну "Титан"
про визнання договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2016 р. № 1-44/7111 укладеним на умовах проекту, наданого ПАТ "Миколаївобленерго", -
Концерн "Титан" (далі - Концерн) звернувся з позовною заявою від 02.12.2016 р. № 070-16, зареєстрованою в Господарському суді Миколаївської області 05.12.2016 р. за № 20273, до публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Миколаївобленерго" про визнання договору від 28.10.2016 р. № 01/17 про спільне використання технологічних електричних мереж, з урахуванням додатків №№ 1-6 до нього, між Концерном та ПАТ "Миколаївобленерго" в редакції, запропонованій позивачем, а також про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Вимоги обґрунтовано відмовою відповідача від укладення запропонованого Концерном договору чим, на думку позивача, порушено законодавство, зокрема ч.ч. 2, 3 п. 1.10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 та зареєстрованих у Мін'юсті України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ), ч. 12 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та ч. 3 ст. 179 ГК України.
Позивач стверджує, що на даний час ПАТ "Миколаївобленерго" є електропередавальною організацією, що постачає електроенергію Концерну, технологічними електричними мережами якого у подальшому здійснюється постачання електроенергії субспоживачам, але правових підстав для цього сторонами не врегульовано, тому укладення запропонованого договору є необхідним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.
За такими вимогами ухвалою суду від 07.12.2016 р. порушено провадження в даній справі.
У відзиві від 13.01.2017 р. ПАТ "Миколаївобленерго" не визнало первісний позов, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, оскільки, зокрема, на час звернення Концерну про укладення спірного договору вже розглядався спір у Господарському суді м. Києва у справі № 915/792/16 за позовом до Концерну про визнання такого ж договору від 20.12.2016 р. № 1-44/7111, укладеного на умовах ПАТ "Миколаївобленерго", а тому, на думку останнього, направлення Концерном проекту спірного договору ПАТ "Миколаївобленерго" було передчасним.
До розгляду справи по суті ПАТ "Миколаївобленерго" звернулося із зустрічною позовною заявою від 23.01.2017 р. 488/10-12ю, зареєстрованою в Господарському суді Миколаївської області від 26.01.2017 р. за № 1199/17, до Концерну про визнання іншого договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2016 р. № 1-44/7111, укладеним на умовах ПАТ "Миколаївобленерго", з посиланням на те, що Концерном дотепер не розглянуто проект договору, направленого йому ПАТ "Миколаївобленерго" 21.12.2016 р. після винесення рішення Господарським судом м. Києва у вказаній вище іншій господарській справі № 915/792/16, укладення котрого є, у відповідності до чинного законодавства, обов'язковим.
У відзиві від 16.02.2017 р. на зустрічний позов Концерн не визнав позовні вимоги, вважаючи їх безпідставними, посилаючись на те, зокрема, що ним не отримано проект договору, визнання якого укладеним на запропонованих ПАТ "Миколаївобленерго" умовах є предметом спору за зустрічним позовом.
Вислухавши представників сторін, які наполягали на доводах, викладених у позовах та відповідно у відзивах на них, з урахуванням заперечень та письмових пояснень до них, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами у справі укладено договір від 29.04.2016 р. № 44/7111 про постачання електричної енергії з додатками до нього (а.с. 22-42), з урахуванням додаткової угоди від 07.06.2016 р. (ас. 43), згідно якого ПАТ "Миколаївобленерго" (постачальник) зобов'язалося продавати Концерну (споживачу) електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених у розділі 5 договору, з урахуванням умов розділу 6 договору та додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 217,0 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі, згідно умов договору (п. 1, пп. 2.2.2 договору № 44/7111). При виконанні умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, вони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (п. 2.1 договору № 44/7111). Сторонами погоджено строк дії зазначеного договору до 31.12.2016 р. та визначено, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору № 44/7111 у редакції додаткової угоди від 07.06.2016 р.).
За твердженнями представників сторін, договір № 44/7111 діє і на даний час.
Згідно додатку № 3 до договору № 44/7111 "Дані про відпуск електроенергії субспоживачам" технологічними електричними мережами Концерну здійснюється постачання електроенергії субспоживачем: ПрАТ "Київстар", ТОВ "Астеліт", ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПВКП "Швидкість", ПрАТ "МТС Україна", ТОВ "ВО Сандера" та ФОП ОСОБА_4
ПКЕЕ надано наступні визначення:
електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також: суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території;
основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;
субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;
спільне використання технологічних електричних мереж - виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації (п. 1.2 ПКЕЕ).
Ураховуючи вказані вище умови укладеного між сторонами договору про електропостачання та положення законодавства, ПАТ "Миколаївобленерго" є електропередавальною організацією, а Концерн - власником електричної мережі, тобто основним споживачем, та власником технологічних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання - субспоживачам.
Споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж (ч. 12 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику").
Викладене кореспондується з приписами частин 2 та 3 п. 1.10 ПКЕЕ, котрими встановлено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.
Господарським законодавством передбачено, що укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певної категорії суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч. З ст. 179 ГК України).
Отже, укладення між сторонами договору про спільне використання технологічних електричних мереж є обов'язковим на підставі закону.
Концерном листом від 28.10.2016 р. № 058-16 направлено поштовим відправленням для підписання два примірника проекту спірного договору від 28.10.2016 р. № 01/17 про спільне використання технологічних електричних мереж з додатками до нього (а.с. 44-61) ПАТ "Миколаївобленерго", отримання останнім котрих 01.11.2016 р. підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення зазначеного поштового відправлення уповноваженої особи ПАТ "Миколаївобленерго", та не заперечується представником останнього.
ПАТ "Миколаївобленерго" листом від 10.11.2016 р. № 7722/10-0600 повернуло Концерну обидва примірники проекту спірного договору не підписаними, пославшись на те, зокрема, що на момент направлення Концерном зазначеного проекту договору Господарським судом м. Києва розглядається господарська справа № 915/792/16 зі спору між ними про визнання укладеним на умовах ПАТ "Миколаївобленерго" іншого такого ж договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.06.2016 р. № 1-44/7111.
Згідно рішення Господарського судому м. Києва від 7 грудня 2016 року у справі № 915/792/16, отриманого з Єдиного державного реєстру судових рішень на офіційному веб-сайті http://www.reyestr.court.gov.ua., провадження у справі порушено ухвалою суду від 22.07.2016 р. Викладене свідчить, що ця справа розглядалася Господарським судом м. Києва у період 22.07-07.12.2016 р. Рішення набрало законної сили.
У відповідності до зазначеного вище рішення суду, розглядався спір за позовом ПАТ "Миколаївобленерго" до Концерну про визнання укладеним між ними на умовах позивача договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.06.2016 р. № 1-44/7111 зі строком його дії до 31.12.2016 р. Рішенням суд визнав доведеними обставини, які мають преюдиціальне значення для вирішення спору в даній справі. Так, суд визнав, що на момент звернення ПАТ "Миколаївобленерго" з позовом до Концерну в суд про визнання укладеним між ними на умовах позивача договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.06.2016 р. № 1-44/7111 права позивача не були порушені, та як Концерн не отримав проекту цього договору, а отримані і неврегульовані під час розгляду справи в суді від Концерну за договором розбіжності ПАТ "Миколаївобленерго" не передано у встановлений законодавством, зокрема ст.181 ГК України, строк до суду.
Приймаючи ці обставини, суд вважає, що між сторонами у справі було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.06.2016 р. № 1-44/7111 з моменту винесення рішення суду, тобто 07.12.2016 р., зі строком його дії до 31.12.2016 р., і таке сторонами не оспорюється.
Так як Концерном направлено ПАТ "Миколаївобленерго" спірний, у справі, що розглядається, проект договору від 28.10.2016 р., у ході розгляду спору та до прийняття рішення в іншій справі іншого господарського суду, в котрій розглядався спір між тими ж сторонами щодо укладення такого ж договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.06.2016 р. № 1-44/7111, і котрий у подальшому сторони визнали укладеним, то суд визнає, що таке направлення Концерном спірного, у справі, що розглядається, проекту договору є безпідставним.
Таким чином, відмова ПАТ "Миколаївобленерго" підписати спірний в даній справі проект договору не порушує прав Концерну, а тому в задоволені первісного позову належить відмовити.
Щодо зустрічного позову.
Порядок укладення господарських договорів передбачено ст. 181 ГК України, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
ПАТ "Миколаївобленерго" доведено, що ним, у зв'язку із закінченням 31.12.2016 р. строку дії укладеного з Концерном договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.06.2016 р. № 1-44/7111, разом із супровідним листом від 20.12.2016 р. № 8647/04-11, направлено Концерну новий проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2016 р. № 1-44/7111 з додатками, що підтверджується описом вкладення в цінний лист з відбитком поштового штемпелю та відповідним фіскальним чеком від 21.12.2016 р. № 3000031247 поштового відділення, в якому зазначено номер для відстеження пересилання поштових відправлень, а саме: 5401706413939 (ас. 117).
Разом з тим, суд вважає безпідставними твердження ПАТ "Миколаївобленерго", що запропонований ним договір є укладеним, так як станом на час розгляду даної справи договір Концерном не підписано та не надано відносно нього заперечень.
ПАТ "Миколаївобленерго" не доведено, що запропонований ним проект спірного договору Концерном отримано.
Із поданих сторонами документів щодо руху поштового відправлення 5401706413939, яким ПАТ "Миколаївобленерго" направлено спірний проект договору, випливає, що це відправлення Концерном не отримано.
Із відповіді Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", на запит Концерну, випливає що поштове відправлення за № 5401706413939 надійшло на адресу Концерну відповідно до зазначеного на конверті індексу 03056; для забезпечення вручення адресату цей лист досланий 29.12.2016 р. до адресного ВПЗ Київ 03065, але у зв'язку з технічною помилкою відповідального працівника указаного поштового відділення 30.12.2016 р. з транзитного підприємства повторно надійшов до ВПЗ Київ 03056 та 30.01.2017 р. повернено за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання (ас.175).
Суд відхиляє доводи ПАТ "Миколаївобленерго" про обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з отриманням Концерном проекту спірного договору разом із зустрічним позовом у даній справі, оскільки на момент порушення провадження за зустрічним позовом у даній справі Концерн не одержав проект договору, відповідно не направив ПАТ "Миколаївобленерго" заперечень щодо умов цього договору або протокол розбіжностей, а, отже, позивач за зустрічним позовом не набув у визначеному законодавством порядку прав на звернення до суду через відсутність порушень його прав на укладення спірного договору.
Ураховуючи викладене, в задоволенні зустрічного позову належить відмовити.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 49 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
У судовому засіданні 21.03.2017 р., згідно ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні первісного позову Концерну "Титан" та зустрічного позову ПАТ "Миколаївобленерго".
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 27.03.2017 р.
Суддя Ю.М. Коваль.