21 березня 2017 року Справа № 915/47/17
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВЕРТІ", вул. Грушевського, 39, корп. Е, м. Одеса, 65031 (код ЄДРПОУ 33896794)
до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)
про визнання недійсним рішення № 9/1 від 29.09.2016 року
за участю представників сторін:
від позивача: Покора І.Є., довіреність № 01/12-16 від 01.12.2016 року;
від відповідача: Волков А.С., довіреність № 363/02.02.01-22/02.06/14/17 від 20.02.2017 року;
від відповідача: Суслова Т.М., довіреність № 411/02.02.01-22/02.06/14/17 від 27.02.2017 року.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВЕРТІ" з позовними вимогами до відповідача Миколаївської міської ради про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року "Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031".
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.01.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 16.02.2017 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.02.2017 року відкладено розгляд справи на 02.03.2017 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.03.2017 року відкладено розгляд справи на 21.03.2017 року.
02.03.2017 року до господарського суду Миколаївської області від представника відповідача надійшло клопотання за вх. № 3287/17 про припинення провадження у справі, у якому відповідач Миколаївська міська рада просить суд припинити провадження у справі № 915/47/17 у зв'язку з непідвідомчістю даної справи господарському суду (арк. 84-85).
Клопотання мотивоване тим, що предметом розгляду у даній справі є визнання недійсним рішення індивідуальної дії органу державної влади - органу місцевого самоврядування, прийняте ним на виконання своїх владних повноважень. Рішення, яке наразі визнається недійсним, прийнято на виконання Миколаївською міською радою своїх владних повноважень, що лежить в площині публічно-правових відносин. Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 29.09.2016 року за № 9/1 можуть бути заявлені виключно до відповідного адміністративного суду. Вищенаведене вказує на те, що дана справа не може розглядатися в порядку господарського судочинства через невідповідність позовних вимог приписам ст. 1, 2, 12 ГПК України, наслідком чого є припинення провадження у справі.
Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити, а провадження у справі припинити.
Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання про припинення провадження у справі заперечив, зазначивши, що справа підлягає розгляду в господарському суді.
Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.
29.09.2016 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення № 9/1 «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 №10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 №56/17-4031», згідно з яким було вирішено:
- розірвати в односторонньому порядку за ініціативою Миколаївської міської ради договір оренди землі від 25.05.2015, зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №10859, з підстав, передбачених абз. 3 п.12.4 зазначеного договору;
- зобов'язати ТОВ «ОВЕРТІ» повернути земельну ділянку (кадастровий №4810136300:05:005:0003) у встановленому законом порядку Миколаївській міській раді;
- скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, від 07.07.2015 №56/17-4031, видані ТОВ «Оверті»;
- звернутися до ДАБІ у Миколаївській області про скасування декларації про початок будівельних робіт та про завершення будівництва на земельній ділянці по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи.
- контроль за виконанням зазначеного рішення покласти на заступника міського голови Степанця Ю.Б. (арк. 16)
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ТзОВ «ОВЕРТІ» звернулось до господарського суду із позовом про визнання його недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» до уповноважених органів містобудування та архітектури належать:
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;
структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;
виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом.
Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 9 п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до п. 1.2, 1.2 Положення про управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 12 грудня 2013 № 36/2, Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (скорочена назва - управління містобудування та архітектури, далі - управління) створюється Миколаївською міською радою і є її виконавчим органом.
Управління є підзвітним та підконтрольним міській раді, підпорядкованим виконавчому комітету Миколаївської міської ради, міському голові та заступнику міського голови за підпорядкованістю.
Відповідно до п. 2.1 Положення Управління у межах своєї компетенції, зокрема,:
- бере участь у реалізації політики органів місцевого самоврядування у сфері містобудування та архітектури;
- здійснює координацію діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку і забудови міста, поліпшення його архітектурного вигляду;
- забезпечує дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації;
- здійснює аналіз стану містобудування на території міста, організовує розробку, експертизу і подання на затвердження в установленому законодавством порядку містобудівних програм, генерального плану міста, іншої містобудівної документації;
- розробляє проекти рішень нормативно-правових актів з питань містобудування та архітектури;
- здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до п. 1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого з Наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07.07.2011 року № 109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до п. 2.1 вищевказаного Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1, 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011 року підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що
виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер (п. 2 вищевказаної Постанови).
Відповідно до п. 3.1 Постанови господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до п. 17 Постанови до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що правовідносини між ТзОВ «Оверті» та Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, яке є виконавчим органом Миколаївської міської ради, з приводу видачі містобудівних умов та обмежень виникли у зв'язку з виконанням владних управлінських функцій Управління. Оскаржуваним рішенням Миколаївської міської ради № 9/1 останньою були скасовані відповідні містобудівні умови та обмеження, видані позивачу. Таким чином, правовідносини в частині визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031 мають публічно-правовий характер, а спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Позовна вимога позивача про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року в частині розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 та зобов'язання повернути земельну ділянку підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки правовідносини виникли з підстав реалізації Миколаївською міською радою повноважень власника землі та носять господарський характер.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання Миколаївської міської ради та припинення провадження у справі про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року "Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031" в частині:
- п. 3. Скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, від 07.07.2015 № 56/17-4031, видані ТОВ «Оверті»;
- п. 4. Звернутися до ДАБІ у Миколаївській області про скасування декларації про початок будівельних робіт та про завершення будівництва на земельній ділянці по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи,
оскільки вказані вимоги повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства, що зумовлює припинення провадження у даній справі в частині вищевказаних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, п. 1 ч. 1 ст. 80, ч. 2 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВЕРТІ", вул. Грушевського, 39, корп. Е, м. Одеса, 65031 (код ЄДРПОУ 33896794) до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року "Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031" в частині:
- п. 3. Скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, від 07.07.2015 № 56/17-4031, видані ТОВ «Оверті»;
- п. 4. Звернутися до ДАБІ у Миколаївській області про скасування декларації про початок будівельних робіт та про завершення будівництва на земельній ділянці по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 80, 93-95, 106 ГПК України.
Суддя Е.М. Олейняш